Колектори в реєстрі: повноцінно запрацював антиколекторський закон. Що потрібно знати?

З 14 жовтня повноцінно запрацював так званий "антиколекторська" закон. Тепер стягувати прострочені споживчі кредити зможуть тільки ті компанії, які занесені в публічний реєстр Нацбанку. За даними, які Національний банк надав LIGA.net, 73 компанії подали заявки, але на 12 жовтня тільки 33 пройшли відбір і були включені в реєстр. На розгляді НБУ перебуває ще 29 заявок.

Закон №1349-IX про захист прав споживачів у врегулюванні простроченої заборгованості набув чинності ще 14 липня, але без реєстру компаній у НБУ не було реальних механізмів контролю. Тепер регулятор ринку може контролювати діяльність колекторських компаній і застосовувати до них санкції.

"Якщо узагальнити, новий закон заборонив неетичні методи роботи з боржниками. У банків і колекторів залишилося право нагадувати споживачам про їхній обов'язок", – каже перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова (вона опікується колекторським напрямом).

Колекторські компанії повинні ввічливо спілкуватися з боржниками, а в разі порушень прописаних правил – загроз, дзвінків в неналежний час – українці зможуть поскаржитися в правоохоронні органи та Нацбанк.

Мінімум, який загрожує колекторам, – штраф, максимум – виключення з реєстру, а значить припинення роботи.

Як працюватиме легалізований ринок колекторів і як НБУ відстежуватиме їхню роботу, розбиралася LIGA.net

Колекторів записали до реєстру

До ухвалення закону №1349-IX ринок колекторів жодним чином не регулювався. Банки або фінансові установи залучали до стягнення боргу будь-яку юркомпанію без будь-якої ліцензії, заявляла на початку 2021 року Рожкова. Почасти колектори вдавалися до погроз, шантажу тощо.

"Колекторська діяльність нерідко межує з порушеннями законодавства, включно з кримінальними діями, що караються. Аби мотивувати боржників повернути гроші, колектори досить часто вдаються до психологічного тиску на них і членів їхніх сімей, застосовуючи жорсткі, а іноді й протиправні методи", – пояснювали автора закону.

У липні набуло чинності положення закону про поведінку колекторів з боржниками. А з 14 жовтня фактично легалізували ринок колекторів – надавати послуги зможуть ті компанії, які внесені до реєстру Нацбанку.

Компанії, що не потраплять до реєстру НБУ, не зможуть займатися колекторською діяльністю. Якщо банки та фінустанови не розірвуть з такими компаніями договір, на них чекає штраф від 51 000 грн до 102 000 грн.

Загалом за останній місяць регулятору надійшло 73 заявки, з яких 9 залишено без розгляду, ще 14 будуть розглянуті комітетом найближчим часом, а 15 перебувають у роботі.

"Двом компаніям було відмовлено в реєстрації через непрозору структуру власності. Деякі компанії відкликали свої пакети (документів), деякі залишені без розгляду через некомплектність наданих документів", – розповіла LIGA.net Катерина Рожкова.

Позичальники матимуть доступ до інформації про колекторські компанії, дат включення їх до реєстру, а також контактних даних. Тож будь-хто зможе перевірити чи законні дії колектора.

"І в разі якщо такі компанії не значаться в реєстрі, фізичні особи мають право відмовлятися від спілкування з цими компаніями", – пояснює юристка компанії ВОЛХВ Ярослава Борка. Крім НБУ, можна звернутися до правоохоронних органів, додає Микола Максимов, адвокат юркомпанії Riyako & Partners.

Дізнатися, які компанії є в реєстрі, можна на сайті НБУ в розділі "Реєстрація колекторських компаній" ---> "Корисні посилання" ---> "Інформація з реєстру".

Якщо колектор і кредитор порушують права споживачів, Нацбанк має право застосовувати санкції.

"Але споживач обов'язково повинен інформувати регулятора. Важливо, щоб вони були підкріплені фактами порушень", – пояснює Рожкова.

І вже є прецедент. На початку жовтня НБУ оштрафував компанію "Кредитпромінвест" на 102 000 грн, яка неетично повелася з боржником. Вона діяла на підставі відступлення прав вимоги боргу (факторинг).

"Компанія тероризувала жінку. Розсилати її колегам аморальний наклеп про те, що ця людина нібито вимагає від студентів надавати їй послуги сексуального характеру. Також колектори телефонували її сусідам, вимагаючи допомогти змусити жінку погасити заборгованість, погрожували їй самій", – заявила тоді на своїй сторінці в Facebook автор закону про колекторів, народна депутатка Ольга Василевська (Слуга народу). За її словами, якщо щодо компанії будуть такі скарги, її позбавлять ліцензії.

Але у колекторів є лазівка, як не потрапити в реєстр. Опитані LIGA.net юристи розповідають, якщо колекторські компанії переоформлюють борг і стають новим кредитором, наприклад, на підставі поступки права вимоги, то реєструватися в НБУ їй не потрібно. В такому разі вже не колекторська компанія, а юрособа стає новим кредитором щодо відступлення боргу.

У Нацбанку вважають, що відсутність компанії в реєстрі не означає, що регулятор не може застосувати до неї санкції. На думку Рожкової, якщо купуючи борг компанія порушуватиме закон, то НБУ може застосовувати санкції до банків і небанківських кредитних установ, що продали борг. Згідно із законом вони мають право працювати тільки з тими, хто є в реєстрі.

Як закон вплине на повернення боргів

Рожкова не очікує, що легалізація колекторів, призведе до сплеску неплатежів за споживчими кредитами.

Банки зазначають, що зараз складно оцінити, чи буде їм проблематичніше стягувати борги. "Зараз зростає обсяг простроченої заборгованості за споживчими кредитами. Цей фактор потрібно розглядати не тільки з огляду на роботу нового законодавства, а й на інші негативні фактори, наприклад, економічні, епідемічну ситуацію та, як наслідок зменшення або втрати доходів боржниками", – зазначає Юрій Іллєнко, начальник служби по роботі з проблемними активами банку Кліринговий Дім.

Автори: Наталія Кухаренко, Вероніка Гаврилюк