Попередження регулятора. Для чого існує чорний список інвестпроєктів
Перелік сумнівних, на думку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), інвестиційних проєктів з’явився на сайті фондового регулятора ще у серпні 2020 року. Тоді у ньому було 17 кейсів.
На сьогодні список сумнівних інвестиційних проєктів від НКЦПФР налічує вже 330 компаній. Лише 12 із них потрапили туди у липні.
За задумом НКЦПФР, цей список має вберегти українців від ризикованих вкладень. Грубо кажучи, десь за таким принципом: "Попереджений – значить озброєний".
"Проєкти знаходимо шляхом моніторингу інформації та реклами відповідних проєктів у відкритому доступі в інтернеті, в популярних соціальних мережах, реклами у засобах масової інформації", – розповів у коментарі LIGA.net член НКЦПФР Іраклій Барамія.
Останні додані у "чорний список" кейси також були виявлені Комісією у відкритому доступі в інтернеті, на "тематичних інвестиційних" вебсторінках, а також у соціальних мережах.
Моніторинг діяльності підозрілих інвестиційних проєктів на фінансовому ринку, за словами Іраклія Барамії, НКЦПФР веде постійно.
Допомагати у пошуках закликає і пересічних українців.
"Якщо Ви володієте інформацією щодо потенційно сумнівних дій на фінансових ринках, просимо повідомляти її до Комісії на еmail",- зазначено на сайті НКЦПФР.
Інформація про сумнівні інвестиційні проєкти перевіряється регулятором на відповідність певним ознакам сумнівності.
Серед основних ознак, на які орієнтуються фахівці НКЦПФР, Іраклій Барамія називає такі:
• відсутність будь-яких ліцензій та дозволів, виданих в Україні на здійснення діяльності, пов’язаної із залученням коштів у населення;
• відсутність юридичної реєстрації в Україні;
• великий відсоток гарантованої дохідності;
• агресивний маркетинг.
Вихід зі списку – через суд
Водночас з боку деяких внесених у "чорний список" НКЦПФР компаній відкритим залишається питання "За що?"
"Центр біржових технологій (ЦБТ) займається наданням консультаційних послуг в Україні. Ця діяльність не підлягає ліцензуванню чи сертифікації. Ми не розуміємо, на якій підставі НКЦПФР внесла нас до свого "чорного списку", оскільки ЦБТ не є учасником фінансового ринку, не веде діяльність на ринку цінних паперів, що регулює НКЦПФР", – каже в коментарі LIGA.net аналітик компанії ЦБТ Максим Орищак.
Зазначимо, ЦБТ потрапив до "чорного списку" НКЦПФР у перших рядах – був другим у списку 2020 року. Серед іншого, компанія продає "курси ефективного трейдингу".
Відтоді, за словами Максима Орищака, юридичний відділ ЦБТ веде письмовий діалог з НКЦПФР щодо вилучення компанії з цього списку. В ЦБТ все ще продовжують сподіватися на успішне розв'язання питання.
Наразі кейсів, що домагаються того, щоб їх виключили з "чорного списку" НКЦПФР, є декілька.
"До Комісії надходило більше ніж десять звернень від проєктів щодо виключення їх зі списку. Невелика кількість із них намагається розв'язати це питання в судовому порядку", – зазначає Іраклій Барамія.
Попри це, за весь час ведення НКЦПФР списку сумнівних інвестиційних проєктів тільки один із нього був виключений. Це харківська компанія "Сімкорд" Олександра Кудя, що просуває соціальну мережу "Система Bitbon". Підставою для його виключення із чорного списку стало рішення Харківського окружного адміністративного суду від серпня 2023 року.
Суд вирішив, що компанія не має перебувати у списку сумнівних проєктів через те, що не здійснює діяльність на фондовому ринку – "відповідна ліцензія компанії не видавалась".
Працюють, попри все
На запитання LIGA.net, чи проводять якісь подальші заходи, окрім як проінформувати, щодо зупинення діяльності внесених до списку сумнівних інвестиційних проєктів, у НКЦПФР відповіли ствердно.
"Подальші заходи ведуться у разі наявності юридичної особи, зареєстрованої на території України, яка відповідальна або пов’язана з діяльністю сумнівного проєкту. Комісія у деяких випадках може застосувати санкцію щодо юридичної особи або передати всю зібрану інформацію до правоохоронних органів", – розповідає Іраклій Барамія.
Так, наприклад, за здійснення безліцензійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках Комісія оштрафувала ТОВ "Біржовий Консалтинг" на 85 000 грн.
На таку ж суму НКЦПФР оштрафувала ТОВ "Дабл Кейс", яке замовляло сумнівний піар. Підставою стало "розповсюдження реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, а саме розповсюдження реклами проєкту Pelliron, яка не відповідає вимогам законодавства про рекламу".
Водночас очевидним є факт, що ані внесення у "чорний список" НКЦПФР, ані штрафи не заважають "сумнівним" інвестпроєктам і надалі продовжувати свою діяльність.
"Наразі з 330 проєктів зі списку працює близько 70%. Тоді як інші 30% теж працюють, але вже під новими назвами та вебадресами", – каже Іраклій Барамія.
У самих компаніях із "чорного списку" свою присутність у переліку сумнівних інвесткомпаній НКЦПФР зазвичай пояснюють клієнтам (тим, які запитують) як помилку.
"Ми надаємо якісні консультації, донатимо та підтримуємо Україну. Звичайно, деякі клієнти запитують про цей список, але ми пояснюємо, що це, ймовірно, помилка, яка, сподіваємося, буде скоро виправлена", – говорить Максим Орищак.