Втрати, стійкість, оптимізм: що треба знати про стан економіки за повномасштабної війни
Про стан економіки через пів року війни та запас міцності в України на каналі "Ціна Держави" подискутували Олександр Паращій — керівник аналітичного відділу Concorde Capital і Євген Дубогриз — банківський експерт CASE Україна.
Найважливіше з дискусії, головні висновки та прогнози макроекономістів — коротко у матеріалі LIGA.net.
Третя невдала спроба
У 2022 році український ВВП не зміг протестувати рівень у $200 млрд, який йому прогнозували в попередньому році. Знову економіка болюче падає через війну.
Основна проблема всім зрозуміла — безпекова ситуація найболючіше впливає. Місця, що генерували більш ніж половину ВВП України, їх так чи інакше зачепила війна. Тільки через цю ситуацію нас у розвитку відкинуло на два-три роки.
Коли небезпека так сильно зростає, інвестиції припиняються. Повна зупинка всіх інвестицій — це перший ефект, що стався вже 24 лютого. Україна мала перспективи розвитку економіки, технологій, енергетики. Зараз цього немає, це сильно відкладає нашу історію успіху.
Падіння кількості населення, доходу і попиту
Друга складова безпекової ситуації — велика еміграція. Населення України дуже різко впало: якщо на початку року поза окупованими територіями у нас проживало близько 37,4 млн людей, то сьогодні — 30,4 млн.
Кількість людей, які нині залучені в економіку країни – створюють попит, пропонують свої послуги, впала на 19%. Це найболючіший фактор, що має вплив як на сьогодення, так і на багато років вперед.
Середні доходи населення впали на 14–15%. Ми бачимо суттєве збільшення безробіття. Інші фактори, що формують доходи населення: пенсії, соціальна підтримка, забезпечення військових, що суттєво зросло — падіння доходів не настільки сильне, як може здаватися з офіційної статистики.
Еміграція й падіння доходів впливають на попит. Внутрішній попит завжди був рушійною силою економіки, а зараз він упав на 30–35%. Від цього постраждав потенціал нашої економіки.
Закриття портів і експорт
Іншим важливим фактором, що суттєво погіршив стан економіки — блокування морських портів. Через море у нас експортувалося понад 60% продукції за вартістю. Блокування мало тяжкі наслідки для наших експортерів.
Зараз ситуація налагоджується. Принаймні є гуманітарні конвої, що дозволяють вивозити більше зерна. Але це не сильно покращило ситуацію.
Блокування експорту відрізало близько 15% нашого ВВП. Разом з тим наша економіка за офіційними даними впала суттєвіше — 37%. Але навіть офіційні цифри кращі за прогнози, які давав НБУ й уряд.
Однак це не означає, що економіка поводить себе краще за очікування. Це, можливо, означає, що найгірше ще попереду. Наприклад, у попередній кризі падіння економіки було не таким великим у 2014-му. Найгірші показники були саме у 2015-му — на наступний рік.
Обірвані ланцюжки
Чого не було у 2014–2015 роках, а з чим ми зараз зіткнулися? Окрім міграції, дуже швидко і різко були розірвані ланцюжки постачання. Тобто бізнесові ланцюжки між новими тимчасово окупованими територіями та рештою України розірвалися миттєво.
Фактично від нас відрізали регіони, що торік генерували приблизно 9% ВВП. З урахуванням усіх ланцюжків постачання, проблемними є близько 20% нашого ВВП. Це якщо не враховувати, що поблизу окупованих територій тривають бойові дії (якщо враховувати це, йдеться про 30–35% ВВП).
Самопочуття банків
Нацбанк і банки продають себе як історію успіху — той сектор, що нібито найменше вражений з усіх. А ми це і бачимо: вони функціонують, нам нестрашно ходити в банки. Щодо банкрутств: з лютого пішли з ринку чотири банки: два — бо вони належали Росії, ще два — з економічних причин.
Гривневі кредити бізнесу зросли під час кризи. Зросли депозити населення (в основному це кошти на вимогу) і бізнесу. Активи банків зросли у гривні — через вплив валютного курсу.
За січень-липень банки спромоглися навіть отримати чистий прибуток — вдесятеро менший за торішній, але прибуток. Причини: валютна переоцінка та зростання ефективності банків. Вони скорочують витрати, заробляють на цінних паперах.
Кредити, що не працюють
Банки втратили 30–35% кредитного портфеля, бо позичальники стали біднішими. Фінустанови продовжують нараховувати відсотки там, де їх не сплачують. Потім їм ще доведеться витрачатися на формування резервів.
Найбільше прибутковість упала саме через формування резервів (унаслідок визнання кредитних збитків). Банки наразі визнали лише чверть збитків. Вони будуть збільшуватися.
Немає ознак банкопаду
Найголовніший показник роботи банків наразі — це ліквідність. Йдеться про здатність тут і зараз забезпечувати платежі, віддавати депозити, проводити розрахунки. З травня ми повернулися до профіциту ліквідності.
Структурний профіцит ліквідності складає понад 150 млрд грн. Це ті ресурси, котрими банки володіють, але не мають, куди їх інвестувати. Підстави для кризи чи банкопаду відсутні.
Банківській системі погано. Але вона працює — здатна забезпечувати розрахунки й робити свій внесок в економічний розвиток.
Як далі буде розвиватися ситуація
Нам усім хотілося б якогось позитиву, що скоро все налагодиться. Зараз ми маємо зрозуміти, що нова хвиля мобілізації в Росії не дозволяє нам говорити про завершення війни через пів року чи рік.
Ситуація в економіці буде залишатися складною. Як було від самого початку, так і зараз основні питання:
чи витримає наша держава цей удар;
чи зможе наша державна машина функціонувати;
чи буде достатньо коштів для забезпечення армії та соціальної підтримки;
чи будуть нам допомагати наші західні партнери.
Доходи бюджету у нас різко впали, а військові витрати дуже зросли. Ми залежимо від фінансування нашої діри в бюджеті західними партнерами.
Надає оптимізму очікування уряду, що у 2023 році Україна отримуватиме стабільну підтримку від МВФ, ЄС і США у розмірі $3,5 млрд щомісяця. Але юридичних гарантій поки немає. Нам, імовірно, знадобиться близько $4 млрд на місяць. Залишок доведеться фінансувати емісією.