Тарифи підвищити, чиновників скоротити. На чому Україна може заощадити бюджетні гроші

Щомісяця українському бюджету не вистачає близько $5 млрд. Мінфін намагається закрити потребу внутрішніми та зовнішніми запозиченнями.  

Проте і цих ресурсів не вистачає, тому Нацбанк раз по раз змушений "друкувати" гривню, аби профінансувати видатки бюджету. Що більше друкувати грошей, то більше знеціниться гривня. А українці ставатимуть все біднішими.  

Пом'якшити ситуацію може оптимізація видатків. Утім, майже пів року всі ресурси йдуть на оборону та соціальний захист. На чому тут економити?

Який бюджет воєнного часу та чи є можливості для його оптимізації — в матеріалі LIGA.net. 

Недоторкані видатки: безпека і оборона 

З початком повномасштабного вторгнення різко зросли витрати на оборону країни.  

Для порівняння: у 2021 році утримання армії коштувало бюджету 156 млрд грн, а з початком вторгнення щомісяця на це йде близько 130 млрд. У червні загалом було 234 млрд грн видатків, з яких сектори безпеки і оборони — 142,5 млрд.  

Урізати "оборонку" немає куди, упевнені більшість з опитаних економічних експертів і політиків, такої самої думки і міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю Forbes. За його словами, все, що просить Міноборони, Мінфін фінансує, а під час війни будь-який аудит цих видатків можливий лише за рішенням РНБО.  

"Зазначу: навіть так потреба в Міноборони вища, ніж є", — додав Марченко.  

Однак є думки й щодо необхідності скорочувати видатки. 7 липня Кабмін змінив умови виплати додаткових 30 000 грн службовцям органів, підпорядкованих МВС, — тепер у безпечних районах поліцейські  та решта службовців отримуватимуть 10 000 грн.

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що такі умови можна застосувати і до ЗСУ, зокрема до штабних працівників, які зараз у безпечних районах.  

"Крім того, замість одноразової виплати родинам загиблих 15 млн грн краще було б запровадити довічну (або до повноліття) пенсію для тих, хто перебував у загиблих на утриманні", — каже він у розмові з LIGA.net. 

Зарплати військових складають значну частину всіх витрат на оборону. Так, у червні на це виділили понад 64 млрд грн. Загалом у ЗСУ до 700 000 осіб, казав раніше міністр оборони. Тож у середньому виходить приблизно по 91 500 грн на людину на місяць.  

Однак ніхто не скаже, скільки військових зараз близько до передової, а скільки – у безпечних районах. Якщо припустити, що хоча б 200 000 осіб у другій категорії, скорочення їхньої зарплати на 20 000 грн (як і поліцейським) заощадить 4 млрд грн.  

Це теоретичні розрахунки, адже влада запевняє, що видатки на оборону не скорочуватимуть, і більшість експертів і політиків із цим погоджуються.  

Соціалка та освіта 

Про скорочення пенсій та соцдопомоги не йдеться, але можна подумати над помірним підвищенням комунальних тарифів, вважає заступник голови фінансового комітету Ради, нардеп від Голосу Ярослав Железняк. 

"Соціалку, напевне, треба заморозити, не роздувати її. Я також проти будь-яких пільг — не на часі", — додає він у коментарі LIGA.net. 

Гліб Вишлінський також підтримує підвищення тарифів на газ та опалення, вказуючи, що вигідніше заплатити більше субсидій тим, хто їх отримує, ніж давати ще більше грошей Нафтогазу на закупівлю газу.  

Хоч соціалка і вагома частка бюджету (44 млрд грн у червні), там мало де можна зекономити, вважає Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Її пропозиція — верифікація соціальної допомоги.  

"Мінфін її час від часу проводить. Недавно була заява, що 25 000 осіб неправомірно отримали допомогу за е-підтримкою", — нагадує вона. 

Проте мільярдів тут не зекономиш, додає експертка. Якщо взяти наведений приклад: 25 000 осіб отримали по 6500 грн, загалом вийде 162,5 млн грн.  

Співрозмовник LIGA.net в уряді каже, що є ідея зекономити на виплатах з безробіття. Якщо її реалізують, відмовлятися від запропонованої роботи і отримувати виплати з безробіття можна буде лише три місяці.

Бетлій та Вишлінський бачать можливість зекономити і на сфері освіти.  

"Видатки на зарплати освітянам мають бути переглянуті відповідно до кількості студентів та школярів, які почнуть новий навчальний рік у відповідних закладах освіти. Витрати на вищу освіту в Україні були завищені і до війни", — каже директор ЦЕС.  

Багато на цій сфері не отримаєш, адже її і так скорочують, зазначає Бетлій, але є залишки освітньої субвенції, які частково можна спрямувати на інші видатки. За даними Міносвіти, станом на 1 липня на рахунках місцевих бюджетів було понад 14 млрд грн невикористаних залишків освітньої субвенції. 

Держапарат і приватизація 

Скоротити витрати влада хоче й завдяки оптимізації держапарату. Глава Нацагентства з питань державної служби (НАДС) Наталія Алюшина заявила 7 липня, що в Україні розпочався "функціональний аудит", зокрема і в міністерствах, за підсумками якого треба визначитись, які функції держслужби неактуальні в умовах війни. Простими словами, кого з чиновників звільнити, а кого залишити.  

В уряду зараз є концепція, за якою кількість держслужбовців має скоротитись удвічі (десь на 100 000 осіб), писало ЕП. Така оптимізація, за задумом авторів, має зекономити 12 млрд грн на рік. 

Олександра Бетлій погоджується з необхідністю оптимізації, однак наголошує, що з реформою держслужби треба бути дуже обережним. 

Вона вказує, що закордонних партнерів дуже здивувала стійкість держапарату України в умовах війни — уряд працює, всі інституції працюють, державні послуги надаються. І це треба зберегти.  

"Потрібно спочатку розібратися з функціями та повноваженнями, хто і що робить, де можна автоматизувати, а не просто скоротити 50% осіб. У такому випадку можна провести реформу, звільнити не тих людей, і це буде дуже погано для України", — наголошує експертка. 

З 1 вересня в Україні стартує мала приватизація, що дасть можливість і допомогти бізнесу (наприклад, знайти приміщення для релокації), і зекономити на збиткових держпідприємствах.  

Наприклад, у 2020 році понад 3000 держпідприємств отримали 50 млрд грн збитків (42 млрд з них припадають на 15 найбільших підприємств).  

Треба продати абсолютно все, крім стратегічних компаній, упевнений нардеп Железняк. Водночас він наголошує — річ не стільки в економії (вона буде невеликою), скільки в антикорупції.  

"Якщо хочете прибрати корупцію — приберіть можливість красти на держпідприємствах. Одразу не стане кешу в системі", — каже він. 

Мала приватизація принесла минулого року близько 2 млрд грн (велика — 3 млрд), але це був мирний 2021 рік, каже Бетлій. Вона погоджується, що це не джерело додаткових грошей, а важлива інституційна зміна.  

Експертка вважає, якщо взяти загалом вищевказані сфери (крім оборони) і зекономити "тут мільйон, там мільйон, а там, може, мільярд", нашкребти можна щонайбільше 5-7 млрд грн.  

Подібну оцінку дає й економіст ЦЕС Юрій Гайдай. На його думку, оптимізація цих галузей дасть щонайбільше декілька сотень мільйонів доларів. 

На податках і митниці бюджет отримує 80-90 млрд грн на місяць, а видатки у червні були 234 млрд. Тож якщо додати ще 7 млрд і хай навіть 4-5 млрд із сектору оборони, принципово картину це не змінить.  

Спробувати більше заробляти 

Щодо необхідності оптимізації видатків неодноразово казали і в НБУ. LIGA.net звернулася до регулятора із запитанням: чи є в нього бачення, на чому саме треба економити. У відповіді НБУ радить "завчасно визначати пріоритетні видатки та дотримуватися фіскальної консолідації". 

Останнє означає, що треба або оптимізувати видатки, щоби скоротити дефіцит бюджету, або більше заробляти. У другому випадку Нацбанк, зокрема, нагадує про необхідність активізації ринкових запозичень всередині країни. Себто про ОВДП.  

Однак Мінфін не хоче серйозно підвищувати ставки за облігаціями, тому, наприклад, учора, 17 серпня, ОВДП купили на рекордно низьку суму — 71,5 млн грн. Підвищувати ставки чи ні — це суперечка двох інституцій, яка під час війни не припиняється. Раніше ми писали про неї. 

В уряду також є ідея повернути акциз на пальне, що додасть 3 млрд грн на місяць у бюджет. Ярослав Железняк погоджується з необхідністю більше заробляти, але обурюється, що кошти від акцизу планують спрямувати на будівництво доріг. 

"Це головна проблема зараз? Може, краще віддамо гроші на армію і не "друкуватимемо" їх?" — зазначає він. 

Також Мінфін та НБУ пропонують запровадити 10-відсотковий збір на купівлю валюти. За підрахунками Нацбанка, це дасть 15-18 млрд грн додаткових доходів бюджету на місяць. 

Олександра Бетлій підтримує повернення до довоєнного оподаткування і зокрема пропонує скасувати систему оподаткування у 2%, запроваджену після початку російського вторгнення. Принаймні для великих компаній.  

Головна економія 

Всі, з ким поговорила LIGA.net, погоджуються, що найбільшої економії Україна вже домоглась — зовнішні кредитори погодились відтермінувати боргові виплати України до 2024 року. Це дозволить зекономити майже $6 млрд.  

Але як вже згадувалося, дефіцит українського бюджету — близько $5 млрд щомісяця, тож без продовження фінансової допомоги західних партнерів Україні буде вкрай важко. Тому уряд вже веде перемовини з МВФ щодо нової програми.  

Як зазначав міністр фінансів Сергій Марченко, інші кредитори орієнтуються на МВФ як на "якірного інвестора".  

"Ми розраховуємо, що у нас буде програма, виходячи з якої ми проводитимемо перемовини з іншими партнерами, зокрема зі США та Єврокомісією", — каже він.  

Прем’єр Денис Шмигаль та голова НБУ Кирило Шевченко казали, що Україна розраховує отримати $20 млрд за новою програмою МВФ. Однак пізніше радник президента Олег Устенко розповів, що Київ влаштує і $5 млрд від МВФ, бо завдяки цій "якірній" програмі можна буде залучити в інших партнерів ще $15-20 млрд. 

Тож від перемовин з Фондом залежатиме дуже багато.  

"Домовитися з МВФ максимально важливо. Стільки (скільки Україні необхідно. — Прим. ред.) зекономити неможливо. Війна – це дуже дорого. [Якщо не буде угоди з МВФ] будемо проїдати резерви, і завершиться все стрибком інфляції", — каже LIGA.net нардеп Железняк.