Україні потрібно ще 1,5 трлн грн, але Захід не дає гарантій. Як виживатимемо у 2023 році

У 2023 році держава хоче витратити на безпеку та оборону рекордні 1,14 трлн грн, а загалом у проєкт бюджету уряд заклав 2,57 трлн грн видатків. Водночас доходів, згідно з проєктом, вистачить лише на половину видатків. Другу половину покриють запозичення. Переважно — зовнішні (1,426 трлн грн).  

Дефіцит бюджету наступного року уряд бачить на рівні приблизно $3 млрд щомісяця. Левову частку — щонайменше $38 млрд — мають покривати гроші партнерів. 12 млрд євро від ЄС, стільки ж від МВФ та $1,5 млрд щомісяця від США, розповідав про очікування прем’єр-міністр Денис Шмигаль.   

Зараз Україна продовжує регулярно отримувати фінансування: наприклад, у вересні Європарламент погодив виділення 5 млрд євро, а МВФ — $1,4 млрд екстреної допомоги. 

Натомість щодо наступного року немає жодної конкретики від потенційних донорів. Які перспективи України у залученні міжнародної допомоги та чому вона так важлива — в матеріалі LIGA.net.

Очікування vs реальність 

Україні потрібно щонайменше $38 млрд, аби наступного року Нацбанку не доводилося друкувати гривню, заявляв міністр фінансів Сергій Марченко. 

Але поки конкретних домовленостей із партнерами про допомогу на 2023 рік немає. А досвід 2022 року показує, що реальність зажди менша за очікування українських урядовців.

Як вказав заступник виконавчого директора ЄБРР Артем Шевальов під час дискусії в Центрі економічної стратегії (ЦЕС), за пів року війни так і не вдалося налаштувати ефективну координацію між донорами, зокрема, тому що фактично є вісім гравців (країни "Великої сімки" та Єврокомісія), і в кожного свій порядок денний.  

"Виникає ситуація, коли МВФ за тиждень схвалює програму, ЄБРР — упродовж двох тижнів, а умовне міністерство фінансів "сімки" (не хочу називати конкретні країни) не може народити документи, щоби профінансувати $50 млн. Це, чесно кажучи, сумно і соромно", — каже він. 

Друкарський верстат

Тож якщо потреби України будуть профінансовані не повністю, владі доведеться знову вмикати друкарський верстат НБУ. Цьогоріч він вже надрукував 315 млрд грн. Але цікаво, що на інфляцію та стабільність гривні це майже не впливає, вказує виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Річ у тім, що ця надрукована гривнева маса потрапляє на міжбанк, де той самий Нацбанк викуповує її за валюту із резервів. "Ось такий він нехитрий кругообіг гривневої емісії в природі", — пояснює Боярчук. 

А валюта у резервах України поповнюється завдяки все тій же фінансовій допомозі західних партнерів. Поки її надходить більше, ніж НБУ "спалює" на міжбанку, і, як зазначає Боярчук, "тримаємо кулаки, щоб рука того, хто дає, не переставала давати".

Тож від кількості допомоги Заходу залежить не лише можливість профінансувати видатки бюджету, а й ціни, які ми бачимо в магазинах. За розрахунками групи ICU, для збереження резервів нам вистачить $20 млрд допомоги у 2023 році. 

Детальніше про це ми розповідали у матеріалі.

Держборг зростає

Під час згаданої дискусії в ЦЕС заступник виконавчого директора від України у МВФ Владислав Рашкован вказав на ще один нюанс західної допомоги.   

"МВФ, Світовий банк та інші МФО видають кредити. А питання в тому, що нам потрібні гранти, а не кредити. Гранти ж можуть видавати бюджети країн, у які треба закласти ці кошти. Це можуть робити G7. Ну, мабуть, G7+, бо крім "сімки" є ще Нідерланди та інші західні країни", — пояснив він. 

Річ у тім, що через війну Україна різко збільшує своє боргове навантаження, що, зокрема, може стати серйозною перепоною для післявоєнного відновлення у майбутньому. Якщо на кінець 2021 року держборг становив 51,1% від ВВП, то у проєкті бюджету на 2023 рік закладено 100,1%.  

"Кредити вб’ють Україну, ми не зможемо стільки виплачувати, як це було раніше, бо в нас дуже впала економіка — на 35%", — підкреслив Рашкован. 

Тому для відновлення Україні потрібні будуть вже десятки мільярдів грантів. Артем Шевальов висловив сумнів, що вони будуть: "Урядам треба пояснювати своїм платникам податків, куди йдуть гроші. За всієї підтримки європейців та американців, як-то кажуть, своя кишеня ближче".

Однак є й інші джерела. Український Мін’юст розраховує отримати щонайменше $300 млрд репарацій від Росії. І це лише заморожені резерви РФ. А ще є заморожене майно російських держкомпаній та олігархів, тому сума може зрости.

Якір від МВФ

Поки від країн-партнерів немає конкретики щодо 2023 року, Україна намагається домовитися про нову програму МВФ, адже співпраця з Фондом вкрай важлива для отримання допомоги й з інших джерел. 

"Всі орієнтуються на МВФ як на якірного інвестора", казав Сергій Марченко. Тобто наявність програми з Фондом спростить перемовини з рештою партнерів, насамперед зі США та Єврокомісією, уточнив він.  

Останніми місяцями переговори з МВФ буксують, на що, зокрема, 10 вересня поскаржився Шмигаль. Мовляв, Фонд "поводиться пасивно" стосовно України.  

Але напередодні прогрес з’явився — президент Зеленський провів розмову з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою. Крім екстреної допомоги в $1,4 млрд, яку отримає Україна, вони обговорили нову довгострокову програму фінансової допомоги.  

Того ж дня Владислав Рашкован зазначив, що "є окремий план, над яким ми зараз працюємо". Він упевнений, що програму для України МВФ підтримає, однак деталі перемовин розкривати відмовився. 

За словами Георгієвої, "упродовж наступних тижнів"  місія Фонду встановить контакт з економічною групою України. 

Також 25 жовтня у Німеччині відбудеться зустріч України з донорами, в якій, зокрема, візьмуть участь міністри фінансів країн-партнерів. Це продовження конференції Лугано щодо післявоєнного відновлення України, і там, можливо, буде більше конкретики.