Влада закликає купувати військові облігації — ми спробували. Розповідаємо, що це таке
З початку російського вторгнення Мінфін продав військових облігацій на аукціонах на 65,1 млрд грн, а ще на 70 млрд грн викупив Національний банк. Ці гроші фінансують дефіцит бюджету, який збільшився із початком війни. Так, березень і квітень принесли 80,6 млрд і 89,7 млрд дефіциту відповідно.
Як у мирний час дефіцит покривається позиками, так і у воєнний уряд випускає цінні папери — військові облігації.
Їх може купити кожен українець — фізична чи юридична особа, а також нерезиденти.
Щоб наочно перевірити, як влаштований механізм купівлі-продажу, журналіст LIGA.net купив кілька військових облігацій.
Докладно про експеримент, про види військових облігацій, про причини викупу цих паперів Нацбанком, а також про їхній вплив на зростання цін — у розборі LIGA.net.
Що таке військові облігації
Військові облігації — цінні папери, випущені урядом для фінансування воєнних витрат. Це не винахід українського Міністерства фінансів. Таким інструментом користувалися і раніше, особливо у XX столітті. Наприклад, США випускали облігації Свободи для участі у Першій світовій війні та для підтримки союзників. Робили це й інші учасники тієї війни.
У випадку з українськими військовими облігаціями йдеться не лише про фінансування армії. Гроші залучаються до держбюджету, звідки уряд може витрачати їх на будь-які потреби воєнного часу, а не тільки на оборонну галузь.
Фактично військові облігації — ті самі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), за допомогою яких Мінфін залучав кошти в мирний час.
Які бувають облігації
Номінальна вартість однієї облігації — 1000 грн. Спочатку папери у Мінфіну викуповують первинні дилери та ліцензовані брокери (банки, інвестфонди, інші фінустанови), після чого продають їх на вторинному ринку своїм клієнтам.
Є короткострокові, середньострокові та довгострокові облігації з терміном погашення від 2 до 15 місяців. Ставка доходності — 9,5-11% річних. Купівля довгострокових облігацій передбачає проміжні виплати відсотків.
Також Мінфін випускає облігації в доларах США та євро, прибутковість — 3,7% та 2,5% річних відповідно.
За даними Нацбанку, 27 квітня власники паперів (близько 1000 юросіб та фізосіб) отримали 3,3 млрд грн від погашення першого випуску облігацій. Частину з них знову вклали у військові ОВДП.
Де купити та навіщо
Військові облігації мають ті самі переваги, що й "мирні" ОВДП — жодних податків та зборів із таких доходів платити не потрібно, на відміну від, наприклад, депозитів.
Військові облігації гарантовані державою. Тобто саме держава є боржником та гарантує повернення коштів разом із процентним доходом. Процедуру купівлі таких паперів в умовах війни уряд значно спростив. Зокрема не потрібно підтверджувати джерело походження коштів.
Враховуючи, що влада прогнозує близько 20% інфляції на кінець року, купівля облігацій допоможе хоча би частково її компенсувати.
Купити ці папери може будь-хто, зокрема й нерезидент. Умови купівлі військових облігацій можуть відрізнятися у різних банків та фінустанов. Насамперед потрібно звернути увагу, яка мінімальна сума інвестицій. Наприклад, у Райффайзен Банку та ОТП Банку продаж стартує від 500 000 грн (500 облігацій), у Таскомбанку — від 300 000.
У ПриватБанку можна купити від 100 облігацій (тобто поріг входу — 100 000 грн), в Ощадбанку — від 50.
Однак багато банків та організацій готові продавати від однієї облігації. Найпростіший спосіб купівлі — мобільний застосунок. Таку послугу зокрема пропонують Укргазбанк, ПУМБ, Монобанк, брокери ICU, Універ Капітал, БТС Брокер.
У низці інших банків та фінустанов подробиці щодо способу купівлі вказані на сайті. Детальніше про продавців можна прочитати у Мінфіну.
У разі купівлі цінних паперів важливо вивчити умови їхнього продажу та обслуговування, зокрема розмір комісій, що стягуються. Водночас з фізосіб більшість продавців не утримують комісію.
Станом на 2 травня, як пише НБУ, у військові ОВДП вклалися 11 800 громадян і представників бізнесу, їхній сумарний портфель — 3,5 млрд грн, $38,3 млн і 25,4 млн євро. У нерезидентів — понад 66 млн грн.
Як LIGA.net облігації купувала
Ми вирішили перевірити на практиці, наскільки просто та швидко купити військові облігації.
Близько 20 хвилин пішло на те, аби встановити програму одного з найпопулярніших в Україні банків. Після цього ми перейшли до розділу "Накопичення", де є функція "Купити облігації" (там потрібно погодитися на відкриття рахунку в цінних паперах).
На вибір є короткострокові та довгострокові папери. Короткострокові облігації трохи дешевші від номіналу, довгострокові — трохи дорожчі. Надіславши заявки на купівлю кожної з них (по одній штуці), ми зачекали на їхнє схвалення до наступного дня.
На процедуру купівлі пішло буквально кілька хвилин і кліків, плюс очікування на підтвердження операції від банку з вечора до обіду наступного дня. Цей шлях можна побачити на скриншотах.
Інформацію про придбані облігації можна відкрити в окремому вікні. Погашення короткострокової відбудеться 2 листопада 2022 року, заробіток — 10% річних. Довгострокову буде погашено 21 червня 2023 року, доходність — 11% річних. У випадку з довгостроковими паперами передбачено три виплати відсотків, найближча — 22 червня 2022 року. Жодних комісій платити не потрібно.
Як нараховуються відсотки за облігаціями, можна спостерігати в онлайн-режимі. На другому та третьому скриншотах видно динаміку.
Чим відрізняються облігації НБУ
На відміну від інших покупців, Нацбанк не бере участі в аукціонах, а купує військові облігації за фіксованими умовами: 1000 грн за облігацію, прибутковість — 11%, термін обігу — 15 років. У відповідній постанові Кабміну вказано, що таких паперів НБУ може викупити до 400 млрд грн.
Фактично це є увімкненням "друкарського верстата", на що в мирний час незалежний НБУ майже за жодних умов не пішов би. Емісія (друк грошей) призводить до збільшення грошової маси, тоді як кількість товарів та послуг не зростає такими темпами (а в умовах війни може і знижуватися), що стимулює інфляцію. Тобто грошей в економіці більшає, вони дешевшають, і за продукти та послуги потрібно платити більше.
Для стримування зростання цін НБУ запровадив низку обмежень, зокрема на рух капіталів, і заморозив курс гривні. Водночас на підтримку національної валюти Нацбанк витрачає валютні резерви: на початок травня вони скоротилися на $1,5 млрд – до $26,6 млрд.
У Нацбанку розуміють ризики "друкарського верстата", тому наголошують: до такого інструменту вдаються лише для фінансування "критичних видатків бюджету в обмежених обсягах". Фінансування від НБУ не може бути основним джерелом покриття видатків бюджету, зазначав голова регулятора Кирило Шевченко.
За березень-квітень Нацбанк викупив військових облігацій на 70 млрд грн. Регулятор пояснює: надрукувати цю суму довелося через зниження податкових надходжень та нестачу міжнародної допомоги.
"Доцільність подальших операцій з фінансування критичних витрат уряду через купівлю ОВДП й надалі визначатиметься окремими рішеннями Національного банку", — резюмували у пресслужбі НБУ.
