Основними економічними подіями останніх тижнів були далеко не монетарні, фіскальні чи курсові новини. За цей період чітко проявилася досі не настільки очевидна істина: це електроенергія, а зовсім не гроші чи фінансові потоки є правдивою кровоносною системою економіки. Адже без доступу до електроенергії, яка до цього була даністю, неможливо говорити про нормальне функціонування бізнесу чи про економічне зростання. 

Саме наявність електроенергії стає головним чинником, який обмежуватиме спроможність нашої економіки функціонувати й відновлюватися.

Картина цифрами

Простий аналіз показує помітну статистичну залежність між зміною споживання електричної потужності та зміною реального ВВП, починаючи з другого кварталу 2020 року. Це красномовно свідчить про те, що саме доступність електроенергії формуватиме основні макроекономічні показники цього та наступного 2023 року.

 

За моєю оцінкою, попит на електричну потужність за нинішніх соціально-економічних умов сягатиме в середньому 13,6 ГВт у грудні 2022-го – січні 2023-го. Однак після останньої терористичної атаки Росії на українську енергетичну інфраструктуру 23 листопада, про задоволення попиту на такому рівні не йдеться. Поки що я оцінюю спроможність нашої енергосистеми видавати потужність на рівні 10,5 ГВт. 

На практиці це означає, що у четвертому кварталі 2022 року споживання електричної потужності може впасти на 41% порівняно з попереднім роком. Відповідно, наша економіка має всі шанси провалитися десь на 43% у четвертому кварталі, після падіння на 35%-37% у попередніх двох кварталах. Таким чином, реальне падіння ВВП України навряд чи буде меншим за 33% за результатами року. 

 

Якщо таке обмеження потужності залишиться й надалі, у 2023 році українська економіка не зможе продемонструвати результат, кращий за падіння на 9-11%.

Сценарій колапсу

Водночас наступні можливі терористичні атаки можуть цю цифру змінити на гірше. Адже, починаючи з 10 жовтня, наша енергетична система пережила сім масованих терористичних атак з боку російських агресорів. І кожна із цих атак поступово зменшувала запас міцності енергосистеми України. 

Якщо після першої – шостої атаки звичними стали планові відключення електроенергії в країні, а локальні відключення поступово ставали масовішими та тривалішими, то остання атака, здійснена 23 листопада, занурила на деякий час у темряву майже всю Україну. 

Це свідчить про те, що запас міцності енергосистеми вже майже вичерпався, як і про те, що агресор поступово і впевнено наблизився до найболючіших точок у цій системі.