Бізнес знову чекають перевірки та скасування пільг воєнного часу? Зараз не час закручувати гайки

Коли пройшов перший шок від початку повномасштабного вторгнення Росії, у бік українського бізнесу почали лунати провокативні заяви українських прихильників радянського соціалізму, зокрема щодо збільшення кількості перевірок, скасування пільг воєнного часу, державного регулювання, яке стало головною причиною дефіциту критично необхідного пального. 

Настав час розібратися, що треба робити з економікою та бізнесом у час війни. Час закручувати гайки? Чи пора створювати поле економічної свободи в країні? 

Війна розкрила дуже багато проблем з державним регулюванням в цілому. Закручування гайок не працює. Активна війна не звільняє нашу державу від необхідності будувати й розвивати життєздатну та гнучку економічну систему. Наша економіка має витримувати будь-які виклики часу, зокрема війну. Не тільки в короткостроковій перспективі, але й в подальшому протистоянні з Росією. 

Зараз всі ресурси країни – і державної системи, і економіки, і кожного з нас – мають працювати на спільну перемогу. Працювати в гармонії, з урахуванням інтересів та становища один одного. Держава не повинна витискати останні краплі життя з економіки. Економіка має працювати та платити податки в розумних межах. Суспільство – з розумінням ставитися до складних обставин, в яких ми всі живемо. 

Ніхто не говорить уряду чи представникам більшості, що саме зараз потрібно проводити радикальні економічні перетворення чи працювати над післявоєнним "економічним дивом".

Але саме зараз час планувати та декларувати принципи майбутньої політики – політики, яка забезпечує економічний розвиток України. Крім того, окремі елементи цієї політики, які можливо впровадити сьогодні, треба впроваджувати. 

Яка це політика

Це політика економічної свободи, інвестиційної привабливості та побудови комфортної інфраструктури для розвитку економіки у майбутньому. Казати, що це зараз "не на часі", – відверто шкідлива логіка для майбутнього країни.

Чому? 

Перше. Бо для перемоги над Росією нам потрібні не тільки податки, але й економіка, що працює, вже зараз. Якщо недолуга політика вб'є економіку, яка і так страждає від війни, через пів року ніяких податків не буде взагалі. 

Друге. Для того щоб після перемоги відновити країну, стимули для розвитку потрібно не згортати, а конструктивно плекати. І не можна руйнувати довіру підприємців та інвесторів до держави під приводом "потреб воєнного часу". 

З якими викликами матиме справу Україна вже на наступний день після перемоги 

1. Повернути мільйони українців додому. Відновити старі робочі місця. Створити сотні тисяч нових робочих місць.

2. Швидко відновити всю критичну та соціальну інфраструктуру. І тут не можна розраховувати ВИКЛЮЧНО на західну допомогу.

3. Забезпечити довгостроковий економічний розвиток для радикального підвищення рівня життя. 

4. Оплачувати переозброєння армії найкращими зразками української та західної зброї. 

Щоб вдало вирішувати ті завдання, які зараз є перед країною, не можна додатково знижувати потенціал економіки та українського підприємництва.

Це "чудово" вдається російському агресору – вся українська економіка страждає від обстрілів та руйнувань, від падіння попиту, руйнування логістики, від втрати мільйонів робочих рук та споживачів, що втекли від війни за кордон.

І саме тому треба не добивати бізнес хибною логікою бюджетоцентризму, а там, де держава може допомогти, – допомагати. Бо не можна розорити тих, хто створює додану вартість. 

Звичайно, необхідний баланс між підтримкою короткострокової боєздатності та нарощуванням ресурсів у середньостроковій перспективі.

Що треба і не треба робити, щоб зберегти економічну активність зараз, почати поступово відновлювати економіку та забезпечити "економічне диво" відразу після перемоги? 

Чого НЕ ТРЕБА робити:

1. Підвищувати податки під найблагороднішими приводами. Бо не можна витискати останні соки з бізнесу та позбавляти економіку перспектив відновлення. 

2. Вводити нові норми регулювання та нові невмотивовані перевірки. Наразі у держави є достатньо інструментів блокувати зловживання окремих підприємств без грабіжницьких перевірок та додаткових перепон в роботі бізнесу.

Потрібно навести порядок у Бюро економічної безпеки, яке наділено всіма повноваженням для боротьби з реальними зловживаннями. Але чомусь не може впоратися, маючи вичерпні ресурси й достатній штат працівників.

3. Впроваджувати державне регулювання цін.

Ми це бачимо на прикладі ринку пального, коли ринок товару вже отримав дуже великий збиток через проблеми з логістикою (блокування моря, блокування постачання з Білорусі) та часткове руйнування інфраструктури виробництва, то зберігання регулювання цін не допомогло розв'язати проблему, а завдало додаткової шкоди продавцям і споживачам.

4. У публічних комунікаціях погрожувати бізнесу та лякати інвесторів, які все ще працюють в Україні або хочуть повернутися. Це тільки стримує хоча б часткове відновлення економічної активності. 

Що ТРЕБА робити?

1. Спрощувати адміністрування податків. Працювати над впровадженням автоматичної системи сплати податків. Зараз час прибрати всі адміністративні чи технічні перепони, особливо для "спрощенців".

2. Зменшувати регулювання, перелік ліцензій та необхідних дозволів для всіх без виключення галузей економіки.  Україна демонструє велику спроможність до диджиталізації навіть під час війни.

І насамперед це має стосуватися зараз спрощення всього, що пов'язане з економічною активністю.

3. Оптимізувати структуру державного управління: скорочувати як кількість державних регуляторів та перевірчих установ, так і їхні штати.

Це стосується і податкової адміністрації. Наразі раціонально підтримати людей грошима напряму та через навчання корисним навичкам в реальному секторі, ніж платити зарплату за роботу, яка країні та економіці не потрібна.

4. Планувати майбутнє. Вже зараз розробляти програми заохочення створення нових бізнесів – виробництв та сервісів – в найбільш постраждалих від бойових дій регіонах. 

Вже зараз розробляти грантові програми для підтримки ветеранських та переселенських підприємств, щоб допомогти нашим захисникам після війни повернутися до мирного життя та стимулювати людей повертатися в Україну. 

Росія чекає від нас дурниць. Росія чекає від нас безвідповідальної економічної політики. Чекає від нас тиску на бізнес, руйнування залишків економіки, чекає від нас нових перевірок для підприємців, чекає від нас соціалізму. Чекає будь-чого, що послаблює нашу середньострокову та довгострокову здатність до спротиву. 

І саме тому відповідальна економічна політика, що стимулює, саме зараз важлива як ніколи.

Над цим і треба працювати. Щоб українці, які працюють в тилу на нашу перемогу, могли споживати, витрачати гроші, сплачувати податки. Щоб підприємці, які не тільки сплачують податки, але й донатять на армію та гуманітарні проєкти мільярди гривень щомісяця, могли й надалі це робити.