З яким бюджетом Україна житиме у 2023 році: три плюси та мінуси фінплану

3 листопада Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет країни на 2023 рік. Він побив одразу кілька рекордів, найочевидніший з яких – це перший бюджет війни за всі роки незалежності України. Втім, є й менш очевидні, але не менш вагомі особливості. 

Загалом, з восьми бюджетів, з процесом ухвалення яких я працював з 2014 року, в цьому році вийшов, мабуть, найбільш адекватний фінансовий план країни. З одного боку, це обумовлено тим, що ухвалювався він в умовах війни та на прогнозах, що вона продовжиться в наступному році. З іншого – вагому роль зіграв і пильний нагляд міжнародних партнерів України, фінансування яких в прямому сенсі життєво необхідне для виживання країни.

Три плюси держбюджету-2023

1. Вчасність

Бюджет на 2023 рік поставив рекорд по найбільш завчасному ухваленню в цілому. Попередній рекорд був встановлений 14 листопада 2019 року. Та й загалом за всю історію незалежної України бюджет в листопаді ухвалювали до цього року лише тричі – у 2013, 2018 та 2019 роках.

Більшість бюджетів ухвалювалися у грудні, з порушенням строків та процедур, з засіданнями бюджетного комітету до ночі, численними спробами "пропхнути" якісь додаткові мільярди як не правкою в таблиці, то хоча б з голосу.

Тому кейс цього року – це великий плюс, який у непередбачувані часи війни забезпечує передбачуваність фінансово-економічної політики держави.

2. Адекватність та пріоритетність видатків на оборону

На наступний рік близько половини всіх видатків бюджету (43%) складають видатки на безпеку та оборону – на них закладено 1,14 трлн грн, або безпрецедентні 18,2% ВВП. Це абсолютно адекватно воєнним викликам. І в принципі немає інших сфер, на які б виділялися необґрунтовано величезні суми коштів.

Друге місце займає соціальна сфера, яка складає 16,9% видатків – на неї припадає 447,6 млрд грн. Третє – видатки на охорону здоров’я у сумі 176,1 млрд грн (6,7%) і дуже близько видатки на освіту – 156 млрд (5,9%).

Це, мабуть, перший рік, коли до другого читання більшість депутатських пропозицій стосувалася не збільшення, а зменшення бюджетів тих чи інших програм. Ну і справді, в реаліях сьогодення в бюджеті закладено максимум можливого на оборону і мінімум необхідного на інші сфери. 

3. Передбачуваність податкової політики

Попри купу піар-акцій та спекуляцій деяких можновладців за кілька місяців до бюджетного процесу, в цьому році бюджет пройшов без супровідного законопроєкту з податковими змінами. Тобто оподаткування залишається без змін і хоч в цій частині дозволяє бізнесу якось планувати роботу на наступний рік. Ну і хоч якийсь рік не вивчати нові ставки та адміністрування "під ялинку". 

Три мінуси держбюджету-2023 

Хоч бюджет держави на 2023 рік в цілому вийшов відповідний викликам воєнного часу, без мінусів все ж таки не обійшлося. Більшість з них, традиційно, стосується дивних видатків. 

1. Реінкарнація соцеконому 

Кабінет міністрів України передбачив на 2023 рік роботу Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. На це в бюджет заклали 35,5 млрд грн. 

Напрямки витрат: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт інфраструктури, розробка проєктної документації, закупівля транспорту, благоустрій територій, придбання житла постраждалим від бойових дій. 

Звучить ніби нормально, але є нюанс. 

Рішення про виділення коштів з цього Фонду приймає Кабмін, але за погодженням з Комітетом ВР з питань бюджету. Тобто схема повторює механізм соцеконому, який використовували багато років і який так люблять деякі депутати. 

2. Мільярди на телемарафон

У тексті закону про держбюджет-2023 до другого читання Кабмін збільшив бюджет Міністерства культури на 22% (+1,6 млрд грн). Відомство посіло друге місце серед п’ятірки тих, чиї бюджети виросли між першим та другим читаннями. 

Левова частка цих коштів – це збільшення фінансування на телемарафон "Єдині новини". Загалом на телемарафон до другого читання таки додали 1,4 млрд грн (у другому читанні бюджет на відповідну програму складає вже 1,94 млрд, хоча до першого було 535 млн грн). Ці мільярди з’явилися у тексті навіть попри те, що в залі відповідну правку збили під час розгляду законопроєкту у першому читанні. 

На жаль, вийшло так, що до другого читання обсяг коштів на національну безпеку та оборону не змінився зовсім і становить 1,14 трлн грн. Водночас на телемарафон знайшлося 1,4 млрд грн і на Укравтодор додаткові 7 млрд також. 

Звичайно, у випадку Укравтодору з натяжкою можна сказати про повне скасування пільг на пальне у липні 2023 року як джерела надходжень, і ще й згадати, що хоч на ремонт доріг і виділені кілька десятків мільярдів, але ця сума в рази менше бюджетів "Великого будівництва" 2020-2021 років. І ця тенденція все одно залишається спірною. А от необґрунтоване та непідтримане збільшення видатків на телемарафон новин  виглядає геть погано у розпал війни. 

3. Зовнішнє фінансування 

З теоретично економічної точки зору, не дуже добре, що левова частка бюджету фінансується зовнішніми запозиченнями. Але це лише теорія. На практиці в умовах війни це беззаперечна необхідність, і дуже добре, що економічний блок зміг забезпечити цю підтримку. 

Плюс, справді, велика частка міжнародного фінансування максимально вплинула на якість та адекватність держбюджету. Бо великою мірою, держбюджет 2023 року – це документ про те, як Україна буде використовувати міжнародні кошти. Це гарантія того, що наші гроші йдуть на армію та перемогу, а також намагаємося разом з партнерами закрити всі ключові видатки, від яких ми не можемо відмовитися: зарплати, пенсії, медицина чи освіта.