"Ідея, час якої настав". Голова НБУ Андрій Пишний про введення шагів

Нацбанк 2 вересня, на чергову річницю введення в обіг національної грошової одиниці – гривні, вийшов з ініціативою про те, щоб змінити назву української дрібної розмінної монети. Замість "копійка" назвати її "шаг".

Аргумент такого рішення – відмова від російської імперської та радянської назви "копійка", яку зараз окрім України зберігають в обігу тільки рф, Білорусь та невизнана Придністровська молдавська республіка. Натомість у нас історично дрібну монету називали "шагами" ще у XVII столітті.

Деталі того, як це відбуватиметься і що може бути пов'язане з таким кроком, LIGA.net з'ясувала в ексклюзивному інтерв'ю з головою Нацбанку Андрієм Пишним.

Нацбанк доволі несподівано оголосив про намір повернути історичну назву українським розмінним монетам – "шаги" замість "копійок". Назва розглядалася ще три десятиліття тому, коли вводили гривню. Але тоді її не затвердили. Чому вважаєте, що зараз НБУ вдасться це реалізувати?

Ця ідея просто чекала свого часу. І цей час, я вважаю, настав. Бо це нонсенс, що на третій рік повномасштабної війни в українському грошовому обігу залишається те, що поєднує нас із колоніальним минулим. Адже копійка зараз лишається виключно "на болотах" (в РФ. – Ред), в Білорусі, Придністров'ї і у нас.

Тож ми вирішили відродити назву української монети "шаг", щоб відновити справедливість для української грошової системи та очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським.

Саме відродити! Бо настав час повернути Україні все те, що було несправедливо у нас вкрадене та понівечене російськими окупантами. І рішення сформувати грошовий ряд з унікальних українських найменувань є абсолютно логічним. На мою думку, назву "копійка" нам лишили свого часу тільки тому, що росіяни хотіли хоч якусь зачіпку, якусь частку імперського бруду нам нав'язати. Я обов’язково хочу проговорити це з колишніми головами НБУ, можливо з паном Ющенком, дізнатися, як це було, чому не прийняли. Адже ще за часів УНР були "гривня" і "шаги". Шаги "ходилиˮ "на рівні з дзвінкою монетою". Ось подивіться (голова НБУ демонструє артефакти – оригінальні марки часів УНР з цим написом на звороті).

І одразу після відновлення незалежності України навесні 1992 року обговорювалася можливість повернення шагів у грошовий обіг України. До Луганського верстатобудівного заводу з Києва надійшли ескізи розмінних монет – 1, 5, 10 та 25 шагів (!). Та, на жаль, не судилося.

Зараз, коли росіяни заходять на окуповані території, слідом за військовими йдуть представники Центрального банку РФ, щоб одразу впроваджувати рубльову зону на захоплених територіях. Національна валюта – одна з головних ознак незалежної держави, як Герб, Прапор, Гімн. Тож символіка, пов'язана з грошима, – принципово важлива. Вона лежить в основі сприйняття суверенітету країни.

Назва валюти – це принципове питання. Адже кожен прояв індивідуальності країни, її самостійності та унікальності – важливий.

З ким радилися щодо історичної достовірності, підґрунтя такого кроку?

По-перше, ми маємо ґрунтовну внутрішню наукову базу. Як ви знаєте, в Національному банку працює Музей грошей. Саме з моєї екскурсії до Музею грошей, із розмови зі співробітниками музею, які є фаховими істориками (зокрема, у нас працюють кандидат та доктор історичних наук), вперше окреслилася ця ідея. Скажу чесно, я сам вперше саме тут почув про цю історичну спадщину – українську розмінну монету "шаг". Зацікавився, попросив колег підготувати мені детальнішу інформацію. А вони наче лише на це й чекали! Вже за кілька днів я мав детальні історичні довідки і реальні артефакти для вивчення.

По-друге, ми звернулися за підтвердженням до Інституту мовознавства ім. О. Потебні та Інституту історії України Національної академії наук України. Запитали у них висновки. Їхні експерти повністю підтримали ідею повернення до історичної назви – не імперська російська "копійка", а саме "шаг" має бути сотою частиною гривні.

І по-третє, ви могли бачити колег науковців, дослідників, які присвятили свої наукові роботи цій темі, у нас під час пресбрифінгу. Тож історичні факти не підлягають сумнівам. Навіть більше, наша ініціатива може стати поштовхом для нових досліджень та наукових дискусій щодо грошового обігу ще у давніші часи. Щиро на це сподіваюся.

Назва "шаг" співзвучна з російським словом "шаг". Чи це враховували?

За свідченням дослідників, ці два слова виникли в різних мовах незалежно одне від одного. Наразі це міжмовні пароніми: коли слова звучать однаково, але мають різний зміст.

Назва "шаг" – питомо українська, яка вже використовувалася в українській грошовій системі, починаючи з XVI – XVIІ ст. Це унікальне найменування монети, яке не знають інші лінгвокультури. Воно широко вживається в класичній українській літературі, зокрема часто згадується у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки. У часи Української революції 1917–1921 років для розмінної монети також використовували назву "шаг".

Як може відбуватися зміна назви? Які кроки має для цього зробити НБУ, уряд, парламент?

Дискусія про шаги, про історію українських грошей, про їх дизайн та символіку має важливу мету – зафіксувати власну систему цінностей, прибрати радянську та російську спадщину, дати майбутньому поколінню правильний орієнтир. Насамперед потрібно пройти через дискусію в українському парламенті, який має ухвалити необхідні зміни в законодавстві. Я мав попередні консультації щодо цього з керівництвом Верховної Ради. Є підтримка, а отже, й шанс, що таке рішення буде прийняте вже в цьому році. І це остаточно закріпить наш монетарний, грошовий суверенітет.

Я дуже вірю в те, що цього разу все вийде!

А скільки коштів НБУ може витратити на заміну назви в монетах? Як це може вплинути на їх обіг, на населення, зрештою?

Жодних додаткових витрат з Державного бюджету не буде. На 2025 рік у нас заплановане карбування близько 20 мільйонів монет номіналом 50 копійок на заміну тих, що в обігу. Якщо буде ухвалене відповідне рішення щодо шАгів (саме так ставиться наголос в цьому слові), то ми просто забезпечимо необхідні налаштування і станемо карбувати вже "50 шагів". Технологічно ми до цього готові. Що важливо, на інфляцію це також жодним чином не вплине, адже ми не збільшуємо грошову масу в обігу. Зараз в обігу перебуває близько 1 мільярда 350 мільйонів розмінних монет номіналом 50 копійок, тому карбування 20 мільйонів штук на заміну частини з них аж ніяк не вплине на грошовий обіг. Не планується також вилучення копійок з обігу! Підкреслю, здавати чи міняти громадянам нічого не потрібно! Карбування шагів і вилучення копійок відбуватиметься поступово, вони перебуватимуть у обігу паралельно кілька років. Тож жодних хвилювань щодо їх обміну у населення не виникне.

Але не виключаємо, що коли випустимо перші монети номіналом 50 "шагів", вони цілком можуть мати неабиякий інтерес серед нумізматів, бо це повернення нашої історії! В цьому головна мета і цінність.

Коли НБУ відкарбує перші шаги? Чи не розглядає Нацбанк зараз питання деномінації – відмови від малого номіналу копійок?

Якщо парламент підтримає нашу ініціативу в цьому році, то ми вже в першому півріччі 2025 року зможемо отримати шаги в обігу.

Щодо деномінації – це окреме питання, яке ми постійно аналізуємо, беручи до уваги обіг монет, наразі такого рішення немає.

Можливо, повернення української назви вплине на дизайн монети? Чи є у вас ідеї щодо оновлення дизайну монет чи банкнот?

Розпочну з того, що зображення на монетах чи банкнотах – це насамперед можливість донести певне повідомлення своїм громадянам та світу. Що перше бере до рук іноземець, потрапляючи в нашу країну? Так, саме гроші. Середній термін обігу банкноти 1000 грн – приблизно 10 років. Це означає, що ціле покоління наших громадян виростає, контактуючи з нею. Весь цей час вони підсвідомо сприймають образи та сенси, які вона несе. Протягом років незалежності дизайн українських банкнот певним чином оновлювався та модернізувався, зокрема доповнювався новими елементами захисту, що важливо насамперед з точки зору захищеності банкнот. Проте жодного разу не було дискусії щодо кардинального переосмислення їх візуальної стилістики.

Я б дуже хотів цієї дискусії. Зараз Україна проходить важкий визначальний момент своєї історії. Ми, наші батьки і діти безпосередньо дотичні до створення цієї історії. І в нас точно є право голосу для визначення базових символів, образів та сенсів, які визначатимуть нашу країну на десятиріччя вперед.

Водночас у Європі зараз якраз іде такий процес. Процес цей тривалий, розрахований на 5 років. Передбачаються і експертні дискусії, і громадські обговорення, і багато зважених спланованих кроків. Що мені видалося цікавим, це те, що європейці ніколи не обмежувалися історичними постатями, натомість теми, що відбираються для банкнот, присвячені сенсам: об’єднуючим цінностям, майбутньому, європейській культурі, ідентичності, безбар’єрності тощо.

На сьогодні у нас немає планів щодо оновлення банкнотного ряду, проте ми уважно стежимо за процесом оновлення дизайну євро, щоб врахувати досвід ЄС у своїй роботі.

Водночас зараз ми активно застосовуємо практику наших європейських партнерів, використовуючи обігові монети як засіб комунікації з громадянами, як засіб фіксації історичних подій та фактів. Можливо, ви вже бачили обігові пам’ятні монети номіналом 10 гривень із серії, присвяченої Збройним Силам України. Ці монети карбуються мільйонними тиражами. Вони перебувають в обігу, потрапляють до гаманців та кишень українців. Ви можете показати їх дитині: ось ППО, ось Сили підтримки, а чи знаєш ти щось про них, давай разом прочитаємо…

Це обігові монети, які вже розповідають сучасну історію. Це важливий канал донесення до суспільства ціннісних речей, крім, так би мовити, виконання простої утилітарної функції монет.

До Дня Незалежності України було повідомлення і про оновлення банкнот, тож їх це теж торкнулося? 

Саме хотів про це сказати. Це було не оновлення, а скоріше певна модифікація існуючого дизайну. Той достатньо швидкий і важливий крок, який ми могли і мали зробити. На кожній банкноті тепер міститиметься гасло сучасної України, відоме у всьому світі: "Слава Україні! Героям слава!".

Ми з вами вітаємося зараз цими словами. Світові лідери вже вивчили, як вони вимовляються українською. Це наше гасло! Як і передбачав Степан Бандера, прийшов той час "… коли один скаже: "Слава Україні!", а мільйони відповідатимуть: "Героям слава!"

А от щодо пам’ятних монет та банкнот – вони в принципі мають бути унікальними. За час, коли ви очолюєте НБУ, їх дизайн став дещо іншим, ніж той, до якого ми звикли. Його, буває, критикують. Як ставитеся до цього, до критики загалом і які плани на майбутнє? 

Це в нас буде довга розмова. Адже я про кожну пам’ятну банкноту чи монету можу розказати цілу історію. Важливо розуміти, що монета має не лише передавати зображення предмета чи людини. А бути продуктом глибокої рефлексії митця щодо явища чи події, якій вона присвячена. Дивлячись на монету, ви повинні шукати ці сенси, заглиблюватися в них. Це не "соцреалізм", ні, ми вже вміємо робити набагато змістовніші, художні речі.

У нас є художній колектив, який співпрацює з Національним банком роками. Також з’являються нові імена. Ми стали запрошувати до співпраці сучасних українських художників.

Є дві монети, за які нас критикували в минулому році чи не найбільше. Перша – монета, присвячена енергетикам, – "Країна супергероїв. Дякуємо енергетикам". Друга, яку ми виготовили на честь 32-ї річниці Незалежності України, – "Сміливість бути. UA". Розкажу про них, бо їхня доля взаємопов’язана. Дизайн для монети "Сміливість бути. UA" з’явився за 48 годин, майже напередодні свята. Хоча зазвичай над ним кілька авторів можуть працювати місяцями.

У минулому році виникла ситуація, що жоден із поданих на розгляд дизайнів не був прийнятний. Так, тема дуже складна. Як зобразити "сміливість" – всіх і кожного окремо, зобразити стійкість українського народу? Ми вже готові були навіть відмовитися від карбування монети, бо розуміли, що достойного варіанту в нас не було. Але вирішили зібратися в суботу і подискутувати про цю ситуацію, про наші погляди і підходи з авторами ескізів, з якими НБУ має дуже тривалий досвід співпраці. Тоді на зустріч прийшли брати Харуки та Володимир Таран. Ми багато обговорювали, дивилися на досвід іноземних колег.

І саме в цей час на цю зустріч мені принесли варіант ескізу для монети "Країна супергероїв. Дякуємо енергетикам", автором якого був Сергій Майдуков. Переконаний, цей ескіз став певним натхненням для всіх. Це не залишило сумнівів, що ми можемо і готові працювати по-іншому.

Після цього художники буквально через день повернулися з новим дизайном монети "Сміливість бути. UA". Якщо ви не бачили її, вона варта цього! Лезо, яке символізує нашу боротьбу, на його вістрі Тризуб, а на дзеркальному тлі нашої монети кожен зможе побачити своє обличчя. Це те, чого ми прагнули, щоб кожен українець відчув себе частиною сміливої, незламної України.

Срібна пам’ятна монета "Сміливість бути. UA" увійшла в десятку найкращих монет світу, очоливши номінацію "Найкраща монета про сучасну подію" за підсумками цьогорічного міжнародного монетного конкурсу "Монета року". Ми пишаємося цим неймовірно! Адже на цей конкурс було подано майже 600 монет із 42 країн світу, випущених у 2023 році. І українська монета – серед десяти найкращих.

Це викликає гордість. А щодо критики, як до неї ставитесь? Вас же за неї критикували? 

І за неї, і за пам’ятну монету, присвячену енергетикам. По суті, дизайном монети "Країна супергероїв. Дякуємо енергетикам" ми атакували певні звичні стандарти і вивели частину нумізматів із зони комфорту. Отримали навіть не критику, а хейт.

Адже монета – повна алегорій. Стилізовану композицію, що символізує енергетичну систему України, втілено в символічному суцвітті соняшника, кожна пелюстка якого, неначе ліхтар, осяює світлом нашу країну. Він сяє, попри ворожі ракетні обстріли, як схід Сонця, який обов’язково настане після найстрашнішої ночі.

Ми показали монету представникам мистецьких кіл, галеристам – всі в один голос сказали, що вона неперевершена. Подали її також на міжнародний конкурс, який я вже згадував. І знаєте, який результат? Вона увійшла до десятки найкращих монет у номінації "Найхудожніша монета". Отже, саме вона – серед кращих монет світу з художньої реалізації задуму: коли є сенс, рефлексія, мистецький пошук.

Схоже, ви захоплюєтеся кожною з випущених Національним банком монет. Чи маєте ви як голова НБУ улюблену монету чи банкноту? Яку і чому?

Це, напевно, найскладніше питання для мене сьогодні (посміхається). Розумієте, насправді для мене унікальна кожна монета. Бо я знаю, як вона народжується, в чому її унікальність, її індивідуальний неповторний дизайн, сенси, які вона несе. Можу розповідати про це годинами. Для прикладу, візьмемо пам'ятну монету "Українська мова". На її аверсі – гніздо, як метафора дому. У ньому пташка – соловейко. Це також образ – "мова солов'їна". І ще літера "Ї". Такої літери немає більше в жодній мові світу. На реверсі монети – літери української абетки. Коли нам презентували дизайн, усім дуже сподобалося, ми її швидко схвалили.

Але наші спостережливі нумізмати, після того, як її випустили в обіг, сказали, що… там не вистачає однієї літери. Перевірили – дійсно не вистачає.

Але питання ж не у відсутності чи наявності усіх літер української абетки на монеті, оскільки це в першу чергу певна стилізація.

Хоча тепер монета перетворилася на своєрідний квест. У кого є діти, покажіть їм та попросіть знайти, якої літери не вистачає. Гарантую, будете мати 30 хвилин тиші. Або ж наша нова монета "Пльонтанізм". Вона присвячена унікальній техніці, в якій працює українськи митець, геній сучасності Іван Марчук. На монеті зображено фрагмент його картини 1992 року "Пробудження". Вона є метафорою пробудження України: молода дівчина-весна, яка прокидається, ніби проступає серед запльонтаних пут.

Тож, мабуть, на сьогодні ця монета – моя найулюбленіша! Навіть в її пакованні немає нічого зайвого, воно, як коштовність, як книга, яку розкриваєш і читаєш.

Кілька років тому НБУ нарешті запустив інтернет-магазин для продажу нумізматичної продукції. Це спростило продаж монет, прибрало спекуляції навколо цього?

Інтернет-магазин – це був окремий виклик. У тому вигляді, в якому він функціонував два роки тому, інтернет-магазин не міг задовольнити потреб наших клієнтів. Більше того, створював постійну хвилю репутаційних ризиків. Ми з командою багато над цим працювали. Не можу сказати, що всі питання зараз вирішені, ми продовжуємо його удосконалювати.

Проте ті, хто користується нашим інтернет-магазином, повинні розуміти, що кількість монет, представлених у ньому, – обмежена. А тих, хто бажає їх придбати, – значно більше. Тим не менш ми побудували алгоритми, які дають можливість нумізматам все ж встигнути купити бажану монету та здебільшого відсіювати ботів. Водночас змінюється не тільки інтернет-магазин, а й взаємодія Національного банку з банками-дистриб’юторами. Задовольнити увесь попит через інтернет-магазин ми не можемо фізично. Тому намагаємося створити відповідні прозорі конкурентні механізми.

А яка найдорожча монета, яку випускав НБУ?

Це була монета "Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 р." із золота вагою в 0,5 кг. Тираж її трохи більше 100 штук. На момент випуску вона коштувала близько 350 000 грн. Зараз на вторинному ринку, думаю, її вартість становить кілька мільйонів гривень.

Чи буде банкнота номіналом 5 000 гривень? (умовний еквівалент 100 дол. США)

Наразі ми не плануємо цього. Вважаємо, що на сьогодні наявні номінали цілком відповідають поточній ситуації.

Чи замінять колись цифрові гроші готівку? На якій стадії серійний випуск е-гривні? Для чого вона потрібна? 

Центральні банки активно вивчають можливість випуску власних цифрових грошей. Це шлях, який проходить багато країн.

Історія цифрової гривні починається ще з 2016 року. У 2018 році відбувся перший пілотний проєкт, він був закритим, з обмеженим обсягом емісії, кількістю споживачів та операцій.

З урахуванням отриманих результатів ми продовжили дослідження та зараз плануємо провести ще один пілот (відкрите тестування з реальними користувачами та учасниками ринку) для визначення доцільності широкомасштабного випуску е-гривні в Україні. Найперше, де вона може використовуватися, – в роздрібних платежах, особливо тих, які пов’язані з програмованістю платіжних операцій.

Маю запевнити, що е-гривня буде доповненням до готівкової та безготівкової форми гривні, а не їх заміною. Користувачі зможуть самостійно, без обмежень обирати, як здійснювати розрахунки: готівковою гривнею чи безготівковою, в тому числі цифровою.

Навіть попри воєнний стан ми продовжуємо вивчати доцільність упровадження е-гривні та аналізуємо світовий досвід. Ухвалювати рішення будемо, в тому числі, з урахуванням результатів пілотного проєкту Digital euro, зважаючи на чітко визначений шлях України до ЄС.

Тож ми не зупиняємося. Навпаки, ретельно готуємося до того, щоб максимально відпрацювати всі необхідні технологічні та нормативні питання, провести аналіз впливу на фінансову стабільність та монетарну політику. Та питання, пов'язані з безпекою, зручністю, задоволенням потреб користувачів, адаптацією цифрових грошей до вимог ЄС.