Партнерский проект
Содержание:
  1. Україна вже розпочала "фінтек-революцію"  
  2. Європейські банки змінюються – на користь клієнтів  
  3. Банки хочуть співпраці з фінтек-світом  
  4. Open Banking - регуляція, яка створює можливості  
  5. Open Banking, Machine Learning та роботи – головні слова банківської індустрії  
  6. Банк – у кожній сфері життя, відділення – у кожному смартфоні  
  7. Трансформуйся або помри – кредо сучасності  

У жовтні 2015 року відбулася подія, яка може претендувати на статус нової "фінансової революції" – Європарламент погодив директиву Payment Service Directive, більш відому як PSD2.  

Значення цього рішення важко переоцінити – в теорії воно здатне переформатувати правила гри на фінансових ринках, адже PSD2 фактично зобов’язує банки "ділитися" з іншими учасниками клієнтськими даними, які раніше були закритою інформацією та фактично ексклюзивною власністю кожної конкретної фінустанови.  

Відмова від цієї парадигми відкриває безмежний арсенал можливостей для технологічних банків та фінтек-компаній. Саме вони тепер претендуватимуть на право бути "контактною точкою" між фінансовою послугою та її споживачем.  

Цього року подібна революція може відбутися і в Україні: відповідний закон вже пройшов перше читання у Верховній Раді. Однак чи готові до таких непересічних змін українські банки та що чекає на послуги, якими щодня користуються клієнти вітчизняних фінустанов?   

Про це LIGA.net розповіла заступниця голови правління Райффайзен Банку Оксана Шевченко. 

Україна вже розпочала "фінтек-революцію"  

Впровадження Другої Paiments Service Directive, яка регулює впровадження відкритого банкінгу, є підтвердженням, що Україна рухається у європейському фарватері.  

Уперше в історії банки позбавляться монополії на володіння інформацією про клієнтські рахунки і операції. Це відкриває шлях до ринку для нових учасників – небанківських фінансових установ.  

Це, на мою думку, позитивно вплине на якість послуг завдяки підвищенню конкуренції.

Розвиток компаній-фінтеків дозволить їм активно співпрацювати з банками та використовувати їхні сильні сторони: експертизу, знання вподобань клієнтів та глибоке розуміння ризиків.  

Створення партнерських програм та спільних екосистем закладає неймовірну кількість можливостей для втілення цікавих інноваційних рішень, головним бенефіціаром яких обов’язково стане клієнт, тобто кінцевий споживач.   

Безумовно, комплекс заходів, пов’язаних з імплементацією Open Banking, є масштабним, докорінним та абсолютно непростим з точки зору впровадження. Однак я не маю жодного сумніву, що індустрія має рухатися саме у цьому напрямку.   

Власне, перші кроки з низки дійсно фундаментальних змін, які очікують кожного учасника ринку, вже відбуваються: минулого року було імплементовано IBAN, платежі 24/7. Думаю, це тільки початок якісного перетворення українського банківського сектору.  

Європейські банки змінюються – на користь клієнтів  

Європейські банки близько двох років працюють у режимі Open Banking. Підготовка тривала ще приблизно стільки ж. Для якісного переходу потрібно було обрати або навіть з нуля створювати стандарти, провести розробку власних Open API та впровадити безпекові best practices, що є дуже важливою передумовою для впровадження Open Banking .  

Кожна країна обирала власний стандарт. Багато ринків, на яких присутні банки Групи Райффайзен, обрали Berlin Standard, однак деякі країни створювали власні національні стандарти. Втім, загалом усі вони мають однаковий набір атрибутів, які дещо відрізняються за структурою API.  

Від початку банки дійсно поводилися дуже обережно та насторожено. Однак зараз ідея вже починає реалізовуватися повноцінно.  

Спостерігати за європейським досвідом дуже цікаво. До прикладу, більшість користувачів новоз’явлених відкритих API складають саме банки. Дуже популярним став use case, коли клієнт через інтернет-банкінг одного банку керує рахунками, відкритими у інших фінустановах. Цей сервіс для клієнтів банки реалізували доволі швидко й така опція стала фактично must have для кожного учасника ринку.   

Ще одинпопулярний сервіс, який почав швидко розвиватися із впровадженням відкритого банкінгу, – агрегація та аналіз даних про платіжну поведінку клієнтів щодо супроводження боргу в інших банках. Це дає можливість клієнту не збирати численні виписки та довідки – банк робить це самостійно через відкриті API, що значно підвищує швидкість ухвалення рішень щодо кредиту.  

Я переконана, що схожої траєкторії розвитку слід очікувати і в Україні, хоча й, безумовно, відмінності будуть. По-перше, за рахунок досить просунутої IT-індустрії, по-друге, через вимогливість споживачів, які вже звикли до якісного та високотехнологічного продукту.  

Фото: Depositphotos.com

Банки хочуть співпраці з фінтек-світом  

Переконана, що майбутнє – за партнерством між банками та фінтеками.   

Банки мають амбіції, потенціал і досвід, але також мають обмеження у гнучкості та швидкості через бюрократичність та жорстке регулювання процесів, велику кількість застарілих систем та часто архаїчну IТ-архітектуру.   

Зміни у банках відбуваються, але це потребує часу, тому вони самі шукатимуть можливостей створення привабливих і цікавих партнерських програм та ефективної кооперації.  

У Групі Райффайзен є власний досвід подібної співпраці. Колаборація чеської фінтек-компанії та материнського банку привела до появи на ринку нового мобільного застосунку Fairo, який поєднує банківські та небанківські послуги (виставлення рахунків, облік, податки тощо) для приватних підприємців.  

Open Banking - регуляція, яка створює можливості  

Вважаю, що для швидкого втілення концепції Open Banking у життя не існує однієї чарівної таблетки.  

Підготовку мали провести і постачальники платіжних послуг, і регулятор, і держава. Йдеться про технічну підготовку в частині вимог платіжних стандартів та захисту конфіденційності і цілісності персональних даних, безпечну інтерфейсну взаємодію, про ліцензування та перевірку на відповідність учасників. Не менш важливою є інфраструктурна підготовка (поширення покриття інтернету) та підвищення зрілості учасників ринку, включно з фінансовою інклюзією, формуванням сталої фінтек-екосистеми.  

Push and Pull підходи у цій вправі мають бути збалансованими. Ми розглядаємо впровадження відкритого банкінгу не просто як обов’язкове виконання регуляторних вимог (Push), а й як можливість для розвитку (Pull).  

Що це означає? Вже до кінця цього року плануємо запропонувати декілька відкритих API для можливості обміну даними за певними фінансовими сервісами. Наразі команда банку з платіжного домену працює над впровадженням стандартів ISO20022 та готується до впровадження СЕП 24/7, що є обов’язковими передумовами для побудови відкритого банкінгу в країні.  

Варто зазначити, що впровадження нових умов роботи у безготівковому просторі у поєднанні зі зростанням обсягів безготівкових транзакцій сприяє руху країни у ще одному стратегічному напрямку - сashless economy. Зрештою, це здешевлення витрат на супроводження безготівкових розрахунків.  

Open Banking, Machine Learning та роботи – головні слова банківської індустрії  

Впровадження Open Banking не несе прямого впливу на рутинну банківську роботу. Так звана Back End частина не підпадає під регуляції. Однак банки самі зацікавлені у підвищенні рівня наскрізних транзакцій, коли процес є повністю автоматизований або роботизований, а операції відбуваються без ручного втручання.   

Яскравий приклад у цьому сенсі – поява відкритих API до державних реєстрів. Це дало можливість банкам не лише мати доступ до інформації, а й за допомогою програмних засобів або роботів виконувати автоматичні кроки щодо подальшого процесування отриманої інформації у системах банку.  

Оксана Шевченко, заступниця голови правління Райффайзен Банку

Райф став одним з піонерів із впровадження RPA (robotics process application) у банківських бізнес- та операційних процесах. Роботи дозволяють доволі швидко впливати на підвищення ефективності процесів, скорочують час на виконання операцій, допомагають покращити рівень наскрізних транзакцій та зменшити Cost of Transaction. Нещодавно ми вперше впровадили технологію машинного навчання (Machine Learning) у одному з платіжних процесів, який через комплексність дій та логіки перевірки досі виконується у банках вручну.  

Безумовно, ручні операції, які часто повторюються та є великими за обсягами, – це саме те, чим мають займатися роботи. Важливо, що відсоток помилок при цьому дорівнюватиме нулю.   

Банк – у кожній сфері життя, відділення – у кожному смартфоні  

На мою думку, у певній перспективі банк перестане бути тільки банком. Налагоджуючи правильне партнерство, банк проникне у всі сфери життя людини, можливо, просто ставши менш помітним для споживача.  

Важливо пам’ятати, що люди мають зрозумілі споживчі уподобання: придбати нерухомість, авто, відвідати нову країну. Вони не хочуть витрачати час на відвідування відділення. Для великої категорії клієнтів (особливо для тієї, що вже "живе у смартфоні") відвідання банку стає зайвим кроком.  

Наразі банки експериментують та тестують різні формати відділень: безготівкові, відділення самообслуговування, спеціалізація на певних продуктах та інше.  

Ми очікуємо, що дедалі більше готівкових операцій відбуватиметься у сучасних центрах самообслуговування, але їхня загальна кількість зменшуватиметься за рахунок переходу споживачів в online. Самі ж відділення надаватимуть більш консультаційну підтримку, орієнтовану на продаж.   

Трансформуйся або помри – кредо сучасності  

Банки мають трансформуватися, тому що це питання виживання у жорстких конкурентних умовах.   

На прикладі Райфу скажу, що ми вже будуємо архітектуру, яка базується на найкращих сучасних практиках, використовуємо open sourc- інструменти та створюємо гнучку систему мікросервісів, яка дозволяє швидко випускати на ринок нові та зручні сервіси.  

Не менш важливою є зміна організаційного дизайну банків. У нашому випадку нова модель передбачає перехід від функціонально-матричної організації з притаманним їй silo mentality, до гнучкої структури, побудованої на бізнес-доменах та feature teams із крос-функціональними командами.  

Ми переконані, що не тільки технічна складова та організаційні перетворення є наріжними каменями трансформації, не менш важливою є й налагоджена кооперація всередині банку.  

Головне – не боятися, навіть іноді переживати поразки, але набувати досвіду та швидко рухатися до поставленої мети. Завдання Райфу у цьому сенсі – до 2025 року стати найбільш рекомендованою фінансовою інституцією.