Рисунок LIGA.net - Евгений Адаменков
Содержание:
  1. Що таке зона вільної торгівлі (ЗВТ)?
  2. Які країни обирають таку інтеграцію? 
  3. Що "поглиблена інтеграція" дала Україні? 
  4. Що це за такі приховані обмеження?
  5. Як цього позбутися у торгових відносинах із ЄС?

Що таке зона вільної торгівлі (ЗВТ)?

Це міжнародна інтеграція, при якій в країнах-учасниках скасовуються митні збори і податки, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі згідно з міжнародним договором. 

Спрощення умов торгівлі між країнами-підписантами є головною метою ЗВТ, але у той же час подібні угоди часто передбачають додаткові регулювання, "пов’язані з торгівлею", або такі, що мають "сприяти" торгівлі. Це регулювання у сферах інвестиційної діяльності, права інтелектуальної власності тощо. 

Які країни обирають таку інтеграцію? 

Розвинені країни та блоки країн надають перевагу "поглибленій інтеграції", за якої зниження та скасування ввізних мит є швидше винагородою за покращення інвестиційних умов та захисту прав інтелектуальної власності. Прикладом "поглибленої" ЗВТ є угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, оскільки окрім двостороннього зниження або скасування ввізних мит передбачає поступову гармонізацію українського законодавства, стандартів та процесів з відповідними регулюваннями ЄС.

Країни, що розвиваються, переважно домовляються "неглибоку" інтеграцію, що не передбачає гармонізацію законодавства. Такі країни переважно цікавить зниження ввізних мит, для малих відкритих економік це вже саме по собі є значним стимулом. 

Що "поглиблена інтеграція" дала Україні? 

Незважаючи на підписання Угоди про ЗВТ та покращення двосторонніх відносин, торгівля між Україною та ЄС є далекою від досягнення свого потенціалу. Україна посіла лише 24-те місце серед найбільших імпортерів до ЄС у 2018 році з імпортом у розмірі 16,7 млрд євро. Та стала 22-м найбільшим ринком призначення експорту ЄС (20,2 млрд євро).

Більше того, у структурі двосторонньої торгівлі переважає імпорт сільськогосподарської продукції та сировини з України та, навпаки, товарів кінцевого вжитку з ЄС. Це свідчить про те, що Україна не інтегрувалася у європейські виробничі ланцюги. Такі тенденції можна пояснити зокрема порівняно низькою продуктивністю українських фірм, а також тим, що між Україною та ЄС досі існують "приховані" торговельні бар’єри – немитні обмеження.

Що це за такі приховані обмеження?

Це інструмент забезпечення належної якості та безпечності продукції. Але часто застосовуються урядами країн з протекціоністською метою, щоб надати переваги національному виробнику перед іноземними.

Сьогодні більшість країн світу є членами Світовій організації торгівлі (СОТ), а останній має такий принцип, як "національне ставлення", тобто країни можуть надавати немитні бар’єри – технічні та фіто-санітарні стандарти, ліцензійні вимоги. Більшість країн воліють користуватися цим принципом навіть в рамках ЗВТ. 

Як цього позбутися у торгових відносинах із ЄС?

У 2014 році ЄС односторонньо скасував 94,7% ввізних мит для України і має скасувати 99,1% в довгостроковій перспективі. Україна ж має поступово скасовувати імпортні мита до 2023 року – до 98,1%. Таким чином, у двосторонніх торгових відносинах виходять на перше місце немитні бар’єри – технічні, санітарні та ліцензійні стандарти тощо.

Система стандартів є доволі складною та може суттєво обмежувати доступ українських компаній на європейський ринок. Для нехарчових товарів - це 5000 гармонізованих стандартів та близько 30 обов’язкових до виконання директив.

Безпечність харчових продуктів ЄС забезпечують санітарні та фітосанітарні заходи. В рамках Угоди про асоціацію Україна має наблизити національне регулювання санітарних та фітосанітарних заходів до європейського – прийняти більше 200 директив та регламентів ЄС.

Хоча Україна поступово наближує регулювання до європейського, досі залишається багато необхідних змін. Подальша вчасна гармонізація українського законодавства, стандартів та процесів з європейськими спрощуватиме експорт українських товарів.

Марина Хорунжа, директор Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Київській школі економіки

Информационное партнерство LIGA.net и KSE происходит на безоплатной основе. Если у вас есть идеи о темах будущих эксплейнеров, пишите на D.Manucharian@liga.net мы обязательно передадим ваши пожелания нашим партнерам в KSE.