Последний налоговый милиционер: Интервью о взятках, схемах и полной ликвидации
У січні 2020 року СБУ затримала заступника начальника Державної фіскальної служби у Полтавській області на хабарі у $85 000: чиновник вимагав гроші у місцевого бізнесмена за повернення конфіскованої продукції.
На той момент ДФС вже понад рік перебувала у фактичній ліквідації: наприкінці 2018 року Кабмін вирішив розділити службу-спадкоємця Міністерства доходів та зборів часів Януковича на окремі податковий та митний напрямки. Зараз у її структурі залишилася тільки одна знакова для бізнесу організація – Податкова міліція.
З лютого 2020-го ДФС очолює Сергій Солодченко – досвідчений податковий міліціонер, що свого часу перебрався до Києва із Луганську. Його головне завдання зараз – завершити ліквідацію ДФС, а разом з нею й Податкової міліції, замість якої буде створено Бюро економічної безпеки: відповідний законопроєкт вже пройшов перше читання у Верховній Раді.
Солодченко сам запропонував LIGA.net поспілкуватися у форматі інтерв’ю. Про корупцію у Податковій міліції, ліквідацію ДФС та роль держави у розслідуванні економічних злочинів – у великій розмові з останнім головою Держфіскальної служби.
"Для ліквідації ДФС потрібен рік"
– Чим зараз займається майже ліквідована Держфіскальна служба?
– У структурі ДФС залишилася лише Податкова міліція та персонал, який забезпечує її діяльність: бухгалтерія, кадри і тому подібне. Поки не створений новий орган (законопроєкт про Бюро економічної безпеки, яке має перейняти на себе функції з боротьби із економічною злочинністю, був прийнятий Верховною Радою у першому читанні 3 вересня. – Ред.), ми працюємо, як працювали: розслідуємо кримінальні провадження, проводимо розшукові дії. Після того, як закон про БЕБ буде прийнятий повністю, ДФС та Податкова міліція будуть ліквідовані.
– Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що, згідно планів Кабміну, ДФС має бути ліквідована до кінця 2020 року. Встигаєте?
– Суто Податкову міліцію до кінця року ліквідувати можливо. Усю ДФС – будуть складнощі. Я думаю, що ми не встигнемо.
– Чому?
– Є суттєва різниця. У випадку з Податковою міліцією, ми маємо певну кількість слідчих, які після створення нового органу підуть влаштовуватися на нову роботу. ДФС – це правонаступник багатьох великих структур, наприклад, Міністерства доходів і зборів. У нас є чимало людей, що знаходяться у відпустках по догляду за дитиною, є майно, яке треба передавати, у тому числі йдеться про окуповані території, є питання передачі озброєння, конфіскату. Усі ці моменти потребують значного часу та дотримання певних процедур.
– Скільки саме, за вашими оцінками?
– Думаю, приблизно рік після прийняття закону про БЕБ в цілому.
– Яким майном наразі володіє ДФС?
– Приблизно 98% будівель та земельних ділянок передано на баланс Податкової та Митної служб ще до початку 2020 року. На нашому балансі знаходиться кілька будівель в областях та митних постів на кордоні. Це те майно, щодо якого тривають судові спори.
– Скільки людей зараз у штаті?
– Близько 5000 осіб – це регіони та центральний апарат.
– Усіх потрібно звільнити?
– Так. Якщо нас ліквідують.
– Ви не обговорювали з керівництвом Податкової чи Митниці, щоб хоча б частину цих людей автоматично перевели до них?
– Ні, але я думаю, що як спеціалісти вони будуть потрібні. Це – держслужба, доволі вузька спеціалізація, кадри з подібним досвідом рідко з’являються "з вулиці".
– А слідчі Податкової міліції?
– Побачимо. Можливо хтось піде в Нацпол, хтось – спробує влаштуватися до БЕБ.
"Держава може втратити функцію боротьби з економічною злочинністю"
– Ви будете подаватися на конкурс керівника БЕБ?
– Заборон щодо цього немає. Але це складне питання, тому що я наразі не розумію, як по часу буде ліквідуватися ДФС: неможливо кинути на півдорозі те, що ти вже почав робити. Але загалом амбіція є. Я намагаюся впроваджувати нову філософію роботи Податкової міліції. Хотілося б, щоб цей базис продовжив своє існування і у новому органі.
– Чи існує ризик, що передача функції від Податкової міліції до БЕБ призведе до певного періоду "безвладдя" у сфері боротьби з економічною злочинністю?
– На жаль, у поточній версії закону чітко не прописано, як саме вже відкриті кримінальні провадження мають передаватися від однієї структури до іншої. Ми звернулися до профільного комітету (Комітет з питань фінансів, та податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев. – Ред.) з відповідною пропозицією, щоб прописати цей момент у редакції закону до другого читання. Але загалом в мене є певне хвилювання, тому що держава дійсно може втратити функцію боротьби з економічною злочинністю на деякий час.
– Як би ви оцінили законопроєкт про БЕБ за п’ятибальною шкалою з точки зору його якості та відповідності реаліям?
– Складне питання. Відповім так: як людина, що з молодого віку працює слідчим у різних структурах, я чудово розумію, наскільки специфічною є робота Податкової міліції. Коли я, після посади звичайного слідчого, тоді ще МВС, прийшов на роботу до цієї структури, мені навіть важко було зрозуміти мову, якою розмовляють податкові міліціонери. Тому зараз я хвилююся, що люди, які прийдуть у новостворену службу, витратять кілька років просто на те, щоб зрозуміти, що саме вони повинні робити. В новому законі немає навіть вимог на кшталт "два-три роки слідчого стажу". А ми говоримо про серйозні речі – забезпечення кримінального процесу, за яким може стояти величезний вплив на бізнес. В моєму розумінні, слідчого треба навчити, дати йому повноваження, однак з певними обмеженнями.
– У законопроєкті цих речей взагалі немає?
– Там немає чітких вимог ні до освіти, ні до досвіду. Там вказано, що на службу до БЕБ приймаються на конкурсній основі громадяни, які спроможні за своїм освітнім і професійним рівнем ефективно виконувати службові обов’язки. Як на мене, достатньо розмите формулювання професійних здібностей майбутніх детективів.
– Ви маєте розуміння, коли цей законопроєкт може потрапити до другого читання?
– У комітеті кажуть: є шанси розглянути вже у жовтні.
– Півроку тому ви запропонували перейменувати ДФС у Службу податкових розслідувань. Очевидно ця ідея не знайшла підтримки. Чому?
– Ми багато говорили про це з Мінфіном, але у відповідь почули, що у цьому немає необхідності, оскільки от-от буде створено Бюро.
– Навіщо взагалі таке перейменування?
– Велика частина робочого часу витрачається на роботу з кореспонденцією, яка надходить до ДФС, але призначена органам, які вже перейняли на себе відповідні функції. Є окремі структури – Митниця, Податкова, але багато хто досі звертається до нас. Тому виникла думка, що потрібно на рівні назви підкреслити, що ми – правоохоронний орган, який працює допоки не буде створено БЕБ.
"Повертаємо державі мільярд гривень щороку"
– Голова Податкової служби Олексій Любченко у інтерв’ю LIGA.net говорив, що усі матеріали стосовно скруток за мотивами скандалу між ексміністром фінансів Ігорем Уманським та ексголови ДПС Сергієм Верлановим були передані у правоохоронні органи. Очевидно, у їх числі – Податкова міліція. Чи є у вас результати з розслідування цих злочинів?
– ДПС направляє до нас інформацію стосовно усіх операцій, які вона вважає ризиковими. 99% таких запитів ми відпрацювали та надали Податковій відповідь. Паралельно з цим ведемо власні розслідування, наприклад, нещодавно викрили крупний центр з мінімізації податків, є 7 підозр. Справу готуємо для передачі до суду.
– Про які масштаби зловживань йдеться? Звучать різні цифри: 40-50 млрд грн на рік. Що ближче до правди?
– Я думаю, вам ніхто не скаже точних обсягів "скруток" в Україні. У провадженні слідчих зараз близько 2000 справ, у яких загальний розмір завданих державі збитків сягає 3,9 млрд гривень.
– Що далі відбувається з цими провадженнями? Арешти?
– Наша основна мета – компенсація втрат держбюджету, а не відправляти людей до в’язниці. Цього року ми вже завершили і спрямували до суду кримінальні провадження, у яких відшкодовано коштів до бюджету на 846 млн гривень. У 2019-му було 1,122 млрд грн, у 2018-му – трохи більше мільярда. У 2016-му рівень відшкодування збитків становив лише 420 мільйонів.
– Скільки часу займає розслідування схеми з кількома десятками прокладок між вигодонабувачами?
Солодченко виходить до сусіднього кабінету, звідки виносить кілька величезних аркушів паперу із назвами сотень підприємств. За його словами, це – лише одна схема з ухилення від оподаткування.
– Такі кейси розслідуються приблизно рік. Чому так довго? Нам потрібно відпрацювати фактично кожного учасника схеми, тому що нараховувати податкове зобов’язання на пусту компанію немає сенсу, треба розуміти вигодонабувачів. Серед прокладок трапляються нерезиденти – треба писати запити до іноземних юрисдикцій, відповідь надходить упродовж півроку. Треба запитувати інформацію у банків, Держфінмоніторингу про рух коштів, вести допити, негласні слідчі дії. Тобто це дуже велика кількість роботи.
– Навряд чи такі схеми створюються безпосередньо підприємцями: вірогідно, це окрема послуга, що існує у тіньовому секторі зі своїми окремими офісами та спеціалістами з "податкової оптимізації". Ви розумієте масштаби цього бізнесу?
– Ми розуміємо, що такий бізнес дійсно існує. Цього року відпрацювали 16 проваджень з ознаками організованих злочинних угруповань. Я наводив приклад про центр мінімізації податків, який ми нещодавно виявили та готуємо матеріали до суду. Але знайти його дуже непросто: ми можемо знати, у якій будівлі вони сидять, але щоб довести, що там дійсно малюють схеми, потрібно, наприклад, увести туди нашого співробітника під прикриттям.
– Яких збитків завдано державі через діяльність цього "конверту"?
– Проконвертовано близько 400 млн гривень, податки з яких не сплачено.
"Скарг на податкову міліцію меншає"
– Яку зарплатню зараз отримують податкові міліціонери?
– У центральному апараті – приблизно 20 000 грн, на місцях – 11 000-13 000.
– Податкова міліція має імідж однієї з найбільш корумпованих державних структур. Ви погоджуєтеся з такою характеристикою?
– Свого часу я два роки працював адвокатом у справах, пов’язаних з оподаткуванням. Це дало мені змогу зрозуміти: слідчим податкової міліції потрібні певні обмеження. Очоливши структуру, я ввів кілька заборон. Зокрема, тепер слідчі не можуть вилучати комп’ютерну техніку; блокувати рахунок діючого підприємства; вилучати продукцію, окрім фальсифікованих підакцизних товарів, товарно-матеріальних цінностей, що можуть бути речовими доказами у справі; речей, до яких може бути застосована спецконфіскація, або які можуть бути звернуті у рахунок відшкодування завданої злочинами шкоди. Раніше, маючи на руках такий арсенал повноважень, слідчий отримував величезний простір для потенційного тиску на бізнес. Ми це прибрали.
– Це ваше внутрішнє розпорядження? Як з цим на практиці – працює?
– Так, внутрішнє. Звісно, бувають збої. Але на такий випадок я опублікував свій особистий номер мобільного і закликав бізнес дзвонити у разі проблем зі слідчими. Одного разу мені зателефонували під час обшуку квартири, кажуть – слідчий вилучає гроші, хоча так не можна. Я кажу слідчому: "Навіщо вам гроші, що ви будете з ними робити, хіба це речовий доказ?" У відповідь – тиша. Але ефект був. Слідчі розуміють, що за ними наглядають. Результат я вже бачу – у другому кварталі 2020 року бізнес-омбудсмен отримав лише 7 скарг на нас, у першому кварталі було 14. Раніше за рік надходило близько 60 скарг.
– Водночас, лише на початку вересня у регіонах сталося відразу два затримання податківців на хабарях. У одному з випадків на Тернопільщині група слідчих торгувала вилученим алкоголем, у іншому – податківець попався на хабарі у $800, але у нього був справжній прейскурант за свої "послуги". Обидві історії з регіонів говорять про системне явище, у якому, вочевидь, зацікавлений і місцевий бізнес.
– Випадок на Волині з "прейскурантом" був не з податковим міліціонером, а зі співробітником податкової служби. Однак подібні "реалізації" правоохоронці виконували спільно з нашим управлінням власної безпеки. Цього року ми самостійно виявили майже 75% від загальної кількості таких проваджень. Далі передаємо матеріали у ДБР та іноді Нацпол, в залежності від підслідності. Але наш месседж до слідчих полягає у іншому. Створюється нова структура. І якщо ви далі будете перетворювати свої погони у бізнес, у БЕБ нікого з вас чекатимуть. Тому що усіх нас будуть вважати хабарниками.
– Скільки зараз розслідується кримінальних проваджень щодо працівників Податкової міліції?
– За вісім місяців 2020 року, за матеріалами власної безпеки ДФС, зареєстровано 121 кримінальне провадження, з них щодо податковій міліції – лише 20, інші – це Податкова та Митна служби.
– Податкові міліціонери з регіонів часто працюють там десятиріччями, весь місцевий бізнес їх знає, їхні "розцінки" – також. Ви впевнені, що маєте вплив на них?
– Кілька місяців тому ми замінили усіх регіональних керівників, тому що мали інформацію про можливе "спілкування" між топподатковими міліціонерами та представниками, наприклад, спиртової галузі. Ми діємо за таким принципом: якщо в нас з’являться інформація щодо “бізнесменів у погонах", наша відповідь проста – йдіть додому. Тобто ми завжди готові приймати жорсткі кадрові рішення.