Яков Смолий: У российских банков в Украине нет перспектив

На нещодавній зустрічі вітчизняних аналітиків з іноземними інвесторами постало гіпотетичне запитання: що гірше для української економіки - якщо країна допустить дефолт, але Нацбанк збереже незалежність, або якщо заради "інтересів країни" НБУ знов перейде під контроль політиків і "поділиться" грошима. Відповідь інвесторів – незалежність важливіша.

У контексті прийдешніх виборів це не зовсім риторичне запитання: частина кандидатів у президенти публічно закликають позбавити НБУ частини повноважень та посилити вплив на банківський регулятор.

Яке майбутнє очікує Національний банк України, банківський ринок та українську економіку? У великому інтерв’ю, яке вийшло на платформі VoxUkraine, голова НБУ Якова Смолій розповідає про Азов і економіку, бюджет, вибори президента, політичний тиск, інфляцію, ВТБ, суд Приватбанка, привілей Ощада і Ко, покарання ТАС, майбутню рецесію і ціну долару у 2019-му.

LIGA.net публікує інтерв'ю з керівником Нацбанку на правах медіапартнера VoxUkraine.

ПРО ПОЛІТИЧНІ ВПЛИВИ

Почнемо з актуального, як вплинуло оголошення воєнного стану на банківський ринок та економічну ситуацію?

Оголошення воєнного стану не мало значного ефекту на економічні процеси. Банківська система продовжила працювати в звичайному режимі, а високий рівень ліквідності дозволив їй безперешкодно здійснювати платежі населення та підприємств. До того ж громадяни і самі повели себе досить розважливо і не побігли масово знімати заощадження з рахунків. Можна сказати, все закінчилося роз’яснювальною роботою Національного банку та кол-центрів комерційних банків. Люди дізналися, що жодних обмежень на зняття готівки не буде, і швидко заспокоїлися.

Що стосується валютного ринку, то курсові коливання виявилися короткостроковими. Певний ажіотаж в перші три дні після оголошення воєнного стану швидко змінився зміцненням гривні наприкінці тижня. Національний банк згладжував коливання валютними інтервенціями – на підтримку курсу з 26 по 30 листопада з резервів було витрачено близько 125 млн доларів.

Разом з тим, коли ситуація стабілізувалася, ми навіть змогли викупити з ринку надлишок валюти обсягом $40 млн для поповнення резервів. Загалом з початку року чиста купівля валюти Національним банком перевищила мільярд доларів. Обсяг резервів сьогодні перебуває на позначці майже 18 млрд доларів. Тобто валюти в резервах достатньо, щоб ми могли з разі необхідно згладжувати надмірні коливання на валютному ринку.

Росія вже фактично блокує українські порти на Азовському морі, а деякі аналітики (наприклад, Андрій Клименко з Майдану закордонних справ) побоюються, що російські військові також почнуть затримувати плавзасоби, що йдуть до українських портів на Чорному морі. Чи є ризики для макроекономічної стабільності за умови реалізації такого сценарію?

Ситуація, що наразі склалася в Азовському морі, для української економіки не є критичною. Рух вантажів через порти Бердянськ та Маріуполь, за інформацією Мінінфраструктури, вже частково відновлено. Тому, на нашу думку, ситуація не повинна відчутно позначитися на надходженнях експортної виручки та економіці в цілому.

ПИТАННЯ НА 13 МЛРД. БЮДЖЕТНЕ

- Чому цифри запланованих надходжень від НБУ у держбюджеті бюджеті розходяться з прогнозними показниками Нацбанку?

Ми не є учасниками бюджетного процесу, але згідно Закону «Про Національний банк» ми зобов’язані подавати прогноз прибутку до розподілу. Такий прогноз Нацбанк подає у квітні. За наступні дев'ять місяців ситуація може суттєво змінитися, тому ми не гарантуємо, що прогнозна цифра співпаде з реальною один до одного.

Прибутки НБУ залежать від багатьох факторів, наприклад, від грошово-кредитних зобов’язань Нацбанку, від валютних інтервенцій, від резервів, які ми будемо формувати, бо по закону ми повинні тримати 10% від зобов’язань у резерві.

Всі ці фактори впливають на розмір прибутків, тому реальні і прогнозні цифри можуть не збігатися. Але за результатами міжнародного незалежного аудиту ми весь прибуток, який належить до розподілу, перераховуємо у бюджет.

- Зрозуміло, що прогноз та реальний результат не завжди співпадають. Але цифри у бюджеті іноді не співпадають ані з прогнозними, ані з реальними цифрами прибутків до розподілу. Зараз яке розходження по ваших цифрах і по депутатських?

У вересні ми давали уточнений прогноз 34,9 млрд грн, а у бюджеті закладено 47,6 млрд грн.

- Тобто це прихований дефіцит бюджету, який депутати свідомо закладають. І потім виявляється, що знов не вистачає коштів на фінансування Пенсійного фонду або ще на щось.

Я б не казав, що це прихований дефіцит. Цифри НБУ будуть відкориговані за результатами фінансового року і підтверджені міжнародним незалежним аудитом, і вони можуть відрізнятися від прогнозу в обидва боки.

- Але розходження становить майже 13 млрд гривень! Навіть якщо ви помилилися з прогнозами, то реальна цифра буде десь посередині.

Я не можу зараз сказати, який буде прибуток. Вирахувати суму прибутків до мільйона практично неможливо, жоден бухгалтер вам цього не скаже.

- Депутати, Адміністрація gрезидента або Кабмін на вас тиснуть?

У нас немає контакту по цій процедурі ані з депутатами, ані з Адміністрацією Президента. Єдине, з ким ми контактуємо, це Міністерство фінансів, тому що вони є авторами бюджету і вони інколи можуть уточнювати якісь цифри. Але ми спираємося на офіційне листування, на офіційну інформацію, яку ми зобов’язані надавати – це наша позиція.

- Як вам нова міністр фінансів?

Для нас немає якоїсь чіткої прив’язки до персоналій, ми працюємо з інституцією. У нас була, є і, я сподіваюсь, буде нормальна співпраця.

Нам важливо знати платіжний календар Міністерства фінансів з обслуговування і внутрішніх доходів і витрат, і зовнішнього боргу. Міжнародні резерви, ліквідність банківської системи – це все взаємопов’язано. І єдине джерело інформації про доходи та витрати — це Мінфін та Казначейство, яке йому підпорядковане. Тому персоналії тут не мають значення.
Посада міністра – це політична фігура, а Національний банк поза політикою.

НАЦБАНК ТА ВИБОРИ

- Чи відчуваєте вплив виборів 2019 року на свою роботу?

Наразі ми не відчуваємо якогось політичного тиску зі сторони потенційних кандидатів чи народних депутатів. Іноді в медіа з'являються певні спекуляції чи провокативні заяви, але не можна сказати, що це якось впливає на діяльність Нацбанку. Жодним чином не впливає.

- Чи зустрічалися з вами найрейтинговіші потенційні кандидати, наприклад, Юлія Тимошенко або хтось інший?

Ні, я не мав зустрічей з жодним потенційним кандидатом.

- Якщо раптом вона стане президентом, якими будуть її взаємини з Нацбанком?

Я можу тільки послатися на законодавство, яке діє. Голова Національного банку призначається за пропозицією Президента Верховною Радою на сім років. Рада Національного банку має чотири представники від Верховної Ради та чотири представники від Президента, і всі вони мають різні терміни каденції.

У законі чітко прописано, що може бути підставою для звільнення члена Ради Національного банку, Голови Національного банку, членів правління Національного банку.

З огляду на те, що ми живемо у правовій державі і дотримуємося закону, за умови відсутності законних підстав для звільнення, я не бачу проблем співпраці з новим президентом і новою Радою.

- Ви готові працювати з будь-яким президентом?

Я фізично відчуваю себе добре, в нас професійна команда, яка підтримує мене, і мені з нею комфортно працювати. Я не планую без поважних причин залишати цю посаду.

ПРО НОВУ СВІТОВУ КРИЗУ

- Світові медіа, наприклад, The Economist, пишуть про наближення нової глобальної економічної кризи. В той самий час представник МВФ в Україні такого ризику не бачить. Чи бачать ваші аналітичні структури такий ризик?

Я б не говорив сьогодні про глобальну кризу, однак певні ризики дійсно посилюються. Зокрема, ми вже неодноразово звертали увагу під час комунікацій з монетарної політики на ризик розгортання торговельних війн, які можуть торкнутися торговельних партнерів України. Ми все ж сировинно-орієнтована держава, і якщо така проблема виникає, можемо відчути наслідки. Можуть впасти ціни на основну нашу експортну продукцію: метал, руду, продукцію сільськогосподарського виробництва. Але наразі кон’юнктура достатньо сприятлива для нашого експорту.

Інша сторона – ціни на енергоносії. Якщо на нафту ціна піднялася, ми це одразу відчуваємо по цінах на автозаправках. Паливно-мастильні матеріали дорожчають миттєво, такі зміни відображаються швидко.

ПРО МВФ

- Рішення МВФ про нову програму – політичне чи ні?

Я не можу назвати це рішення політичним. У нас є діюча програма розширеного фінансування EFF, яка закінчується у березні наступного року.

2019 рік критично важливий: вибори президентські і парламентські, плюс у нас накладається графік суттєвих платежів Уряду за зовнішнім боргом. В 2019-2020 рр. Україна має виплатити за зовнішнім держборгом близько 12 млрд доларів, включаючи процентні платежі. І без програми МВФ ми не маємо доступу до інших каналів фінансування: коштів Європейського Союзу, Світового банку. Тому пропозиція підписати нову програму з МВФ економічно обґрунтована.

Але розмова йде про програму стенд-бай на рік і два місяці, хоча стенд-бай буває і на два роки. Чому саме такий таймінг? Здається, МВФ тримає Україну на короткому повідку – не дає багато грошей, але тримає, щоб не збанкрутували.

Я дивлюся на цю ситуацію по-іншому. Програма EFF була п'ятирічною, обсяг фінансування був значний – 900% квоти України. Але певні умови програми Україна не виконала. Відповідно, навіть не вибрала всі передбачені програмою кошти.
Я не виключаю, що після закінчення програми стенд-бай ми можемо знову повернутися до обговорення програми EFF на довші періоди та з новими умовами. Це абсолютно нормальна світова практика.

- Наскільки я розумію, стенд-бай не передбачає якихось політичних умов. Наприклад, EFF передбачав антикорупційну складову.

Стенд-бай – це більш коротка програма з меншими вимогами та меншим обсягом фінансування. Але для нас важливо, щоб вона була, бо на МВФ орієнтуються інші міжнародні організації та фінансові установи. Це позитивний сигнал для учасників ринку щодо подальшого поступу у здійсненні реформ в Україні. Плюс це важливо для розміщення суверенних боргових паперів.

- Ви вже обговорювали, якими будуть вимоги щодо сфери Національного банку у новій програмі з МВФ?

Ми в процесі обговорення, тому я поки не можу нічого озвучувати. Деталі програми може обговорюватися тільки після її підписання.

- НБУ прогнозував, що Україна може отримати наступний транш від МВФ до кінця року. Це буде ще програма EFF чи вже стенд-бай?

Це залежить від рішення Ради директорів МВФ. Ми очікуємо, що вона розгляне питання співпраці з Україною до католицького Різдва.

- Чи правда, що прийняття збалансованого бюджету на 2019 рік є умовою отримання траншу?

Умова збалансованого бюджету була і залишається і в діючій програмі, і в тій, яку ми зараз проговорюємо. Безумовно, збалансований бюджет – це одна з важливих умов цінової та фінансової стабільності. Як приймати незбалансований бюджет? Ви ж не живете у борг, якщо не можете його обслуговувати.

- Наступний рік – виборчий. Думаю, багато хто хоче закласти у бюджет великі витрати.

Бюджет-2019 є збалансованим. Дефіцит становить 2,3% від ВВП, що є абсолютно прийнятним.

Але бюджет на папері не завжди збігається з реальністю. Ми вже говорили про переказ прибутків Нацбанку – і це тільки одна з можливостей приховати дефіцит. Раніше його ховали в Нафтогазі, ще десь, зараз це можуть бути субсидії, наприклад.

Мабуть, в такому випадку Міністерству фінансів треба буде обирати, які саме видатки фінансувати в першу чергу. Немає надходжень – немає чим фінансувати витратну частину.

ПРО ІНФЛЯЦІЮ

- Чому вкотре не виконується цільовий показник НБУ по інфляції?

Відхилення фактичних показників інфляції від цільових орієнтирів часто трапляється з центральними банками, які використовують режим інфляційного таргетування. За цього режиму не настільки важливо, коли ми досягнемо цільового показника, наскільки той факт, що наша ціль лишається незмінною, ми не «підганяємо» ціль під той рівень, якого швидше досягти. Навпаки, ми лишаємося послідовними в нашій політиці, спрямовуючи її на приведення фактичної інфляції до нашої цілі, і коли нам не вдається вийти на цільовий рівень – пояснюємо, які фактори до цього призвели. Саме так і роблять найбільш успішні центробанки-таргетери інфляції у всьому світі.

На досягнення цілі по інфляції впливають різні фактори, і не завжди НБУ може вплинути на очікувану ситуацію інструментами монетарної політики.

Так, ми вибилися з графіку. Наші прогнози щодо зростання споживчих цін на кінець цього року були 8,9%, ми вже їх відкоригували в останньому Інфляційному звіті. Зараз очікуємо, що інфляція складе 10,1%.
Головні причини — зростання світових цін на енергоносії, які відобразилися на вартості палива, а також вищі темпи зростання зарплат, що стимулює споживання і здійснює певний тиск на інфляцію через збільшення виробничих витрат.
Плюс зниження інфляції стримується підняттям тарифів на газ, що позначається на тарифах на теплу воду і на опалення. Однак цей фактор лежить поза межами впливу монетарної політики і, відповідно, її інструменти не мають застосовуватися для його нівелювання.
Тим не менш, за нашими прогнозами, вже на початку 2020 року інфляція увійде в наш цільовий діапазон 5% +/- 1 п.п.

- Чи стримує сьогодні інфляцію облікова ставка Нацбанку?

Облікова ставка Національного банку є достатньо високою, і саме це стане однією з основних причин зниження інфляції до 5%. Висока облікова ставка НБУ опосередковано впливає на ставки комерційних банків по депозитах та кредитах — це називається трансмісійний механізм. Вартість грошей підвищується, і люди обирають, робити заощадження чи витрачати гроші. Таким чином, ми впливаємо на споживання і динаміку споживчих цін.

- Від чого залежить облікова ставка НБУ, як ви її визначаєте?

Ми проводимо засідання Комітету НБУ з монетарної політики вісім разів на рік. Останнє в цьому році буде 12 грудня. Під час Комітету обговорюється поточна ситуація і прогнози, можливі рішення, після чого його приймає Правління.
Якщо ми бачимо загрозу посилення інфляції, Національний банк проводить жорстку політику. У разі відсутності таких ризиків – пом’якшує. Ставка – це наш основний інструмент, але говорити наперед, якою вона буде, ми не можемо, оскільки ситуація постійно змінюється, а остаточне рішення приймається Правлінням колегіально.

ВТБ, ПРИВАТ ТА ІНШІ БАНКИ

- Що відбувається з ВТБ Банком та іншими російськими банками в Україні?

Про банки з державним російським капіталом потрібно говорити в комплексі, тому що санкції, які були запроваджені проти них у минулому, обмежували виведення активів з України на користь материнських банків. Ці банки зрозуміли, що їхній бізнес повинен згортатися.

Ми виступаємо за цивілізований вихід банків з російським державним капіталом з українського ринку. І, дійсно, ці банки за останні два роки помітно зменшили свою присутність на українському ринку. Наприклад, VS Банк був проданий групі Сергія Тігіпко, БМ Банк самоліквідувався, здавши ліцензію, і розрахувався зі всіма вкладниками.

ВТБ Банк також прийняв рішення про згортання бізнесу. Останні роки він скорочував свою філіальну мережу і поступово розраховувався з вкладниками і кредиторами. Для цього він продавав заставне майно та активи.

Але вересневе рішення суду вплинуло на операції ВТБ Банку. Серед іншого суд заборонив банку самоліквідацію, продаж акцій,

будь-яких активів. І це пригальмувало можливість підтримки ліквідності. Ми комунікували про те, що ВТБ відчуває певні проблеми з ліквідністю останнім часом, і сам банк про це говорив. Вони ввели обмеження на зняття депозитів, встановили підвищені комісії на перерахування, що стримало на певний час відтік коштів.

У зв’язку з подальшим зниженням обсягів ліквідності та погіршенням його фінансового стану, 13 листопада Національний банк відніс ВТБ Банк до категорії проблемних банків. Тоді ж було встановлено строк для вжиття ВТБ Банком плану заходів з приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства. Оскільки реальних дій з боку власників для покращення ліквідності банку та стабілізації ситуації так і не було, Національний банк прийняв рішення віднести його до категорії неплатоспроможних.

- Які наслідки банкрутства ВТБ, чому це сталося, чи треба хвилюватися вкладникам інших банків з російським державним капіталом?

Це жодним чином не впливає на стабільність банківського сектору України, оскільки частка фінустанови становила близько 0,6% від чистих активів платоспроможних банків. На інші банки з російським державним капіталом ситуація з ВТБ також не впливає. Хоча їх господарська діяльність частково обмежена рішенням суду, проте вони мають достатній запас ліквідності.

- Чи є сенс клієнтам інших банків з російським державним капіталом нервувати?

Кожен вкладник самостійно обирає собі банк та оцінює відповідні ризики. Зі свого боку Національний банк неодноразово заявляв, що не бачить перспектив для роботи банків з державним російським капіталом в Україні.

- Як вплине негативне рішення Лондонського суду у справі Приватбанк проти колишніх акціонерів на плани з продажу банку? Чи можна в таких умовах знайти покупця на найбільший державний банк?

Зазвичай Національний банк утримується від коментарів судових справ, розгляд яких ще не завершився. Судові процеси, як правило, є складними і тривають не один рік, тоді як вихід держави з капіталу банку запланований не раніше 2022 року.
Зазначу лише, що за два роки з моменту набуття права власності на акції банку державою, ПриватБанк виправив значні недоліки у своїй діяльності. Більш того, сьогодні ПриватБанк демонструє найкращі серед державних банків та вищі за середні по ринку показники ефективності. Портфель кредитів малому та середньому бізнесу банку виріс втричі, а портфель кредитів фізичним особам – вдвічі. Наслідком позитивних змін стало відновлення операційної прибутковості та значний ріст чистого прибутку ПриватБанку, який за 10 місяців 2018 року сягнув 7,1 млрд грн.

Тому, на думку Національного банку, у середньостроковій перспективі інвестиційна привабливість банку та шанси на його продаж потенційним інвесторам повинні збільшитись.

- Влітку НБУ повідомив, що через ТАСкомбанк було виведено понад 4 млрд гривень. Банк оштрафовано на 6 млн гривень, а двох членів правління звільнено. Чому саме штраф та кадрові зміни, а не, наприклад, позбавлення ліцензії?

Ми діємо у межах своїх повноважень. Одна із функцій Національного банку –недопущення операцій з відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, які можуть бути використані для фінансування тероризму, зброї масового знищення тощо.
Коли відбувається обготівлення коштів у великих об’ємах – це завжди є предметом для перевірки служби фінансового моніторингу. Якщо з’ясовується, що це операції, які створюють ризик для інших вкладників цього банку, Національний банк має право застосовувати заходи впливу.

Заходи впливу є дискретними, вони мають послідовний характер, і ми їх застосовуємо залежно від того, який рівень ризиковості операції було виявлено у банку. Тому неправильно говорити про те, що ми завтра в когось відкличемо ліцензію. Все залежить від конкретних операцій, конкретної ситуації, наскільки те, що відбулося чи відбувається несе загрозу самому банку чи певній групі клієнтів.

- В Латвії банківський регулятор постійно оприлюднює інформацію про такі банки та про застосовані санкції. В Україні такої сталої практики немає. Чому так?

Ми також ведемо досить прозору комунікаційну політику. Щомісяця Національний банк публікує дані про застосовані до банків заходи впливу за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу. Тому Латвія не є якимось виключенням.

- У наведеному вище прикладі санкції відбулися у лютому, а назву банку ми офіційно дізналися лише влітку.

У цьому конкретному випадку назва банку та застосовані до нього заходи впливу були оприлюднені на початку березня 2018 року, тобто відразу після їх запровадження. Більш детальна інформація була опублікована у вересні цього року. Це пов’язано з тим, що відповідно до ст. 60 Директиви ЄС від 20 травня 2015 року ми повинні оприлюднювати підстави, на яких було прийнято рішення про застосування заходу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, у разі оскарження цього рішення.

- Здається, держава гальмує процес перетворення державних банків на конкурентні комерційні банки. Ніяк не оновлюються наглядові ради, не вирішується питання з непрацюючими кредитами, не продаються банки міжнародним фінансовим інститутам, Ощадбанк досі не є клієнтом Фонду гарантування внесків...

Ми покладаємо великі сподівання на підписаний Президентом закон про корпоративне управління. Він дозволить власникам державних банків в особі Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів сформувати незалежні наглядові ради Укрексімбанку і Ощадбанку та позбавити їх діяльність політичного впливу.

Що стосується непрацюючих портфелів, то справді, сьогодні їх рівень в державних банках значно вищий, ніж в комерційних банках. Але цьому є пояснення. Це спадок минулого, коли діяльність держбанків була досить «політизованою», і тривалий час у них не було дієвих механізмів їх реструктуризації.

Що робити з цими кредитами? Ми підтримуємо розроблений групою фахівців під керівництвом ЄБРР законопроект про створення компаній з управління проблемною заборгованістю. Потрібно цей проект вносити у Верховну Раду, обговорювати і приймати. Це дасть змогу вилучити непрацюючий портфель з балансів державних і комерційних банків та передати його професійним учасникам ринку проблемних активів.

Стосовно входження в капітал державних банків міжнародних фінансових організацій, то це передбачено стратегією реформування держбанків на найближчі п'ять років. В цьому документі, зокрема, йдеться про продаж Укргазбанку, про входження ЄБРР у капітал Ощадбанку. Я думаю, ці кроки поступово будуть робитися. Жоден з потенційних інвесторів не заявив про те, що він припиняє роботу в цьому напрямку.

Що стосується набуття Ощадбанком членства у Фонді гарантування, то це питання також на порядку денному.

- Це може статися наступного року або, оскільки у наступному році вибори, роком пізніше?

Я б не пов’язував ці процеси з виборами. Цей сектор живе своїм незалежним життям, кожен день приймає депозити, видає кредити, здійснює платежі. Не можна зупинитися і сказати, що ми почекаємо, коли відбудуться вибори.

ПРО КУРС

- НБУ коментує тільки питання інфляції, а люди все одно питають про курс гривні...

Національний банк дотримується режиму гнучкого курсоутворення і не таргетує жодного рівня курсу. Ми відійшли від фіксованого курсу, за якого Україна жила до 2015 року і який призвів до наслідків, про котрі не потрібно нагадувати.
Коли курс штучно утримується на певній позначці, яка не відповідає його реальному ринковому рівню, то витрачаються міжнародні резерви, і потім в один момент відбувається стрімке знецінення гривні. Навіть якщо зафіксувати курс, на вулиці він буде іншим. Якщо продавець готовий по цій ціні продати, а покупець готовий по цій ціні купити – це і є формування курсу.
Зараз в Україні курсоутворення працює саме так, як на вулиці, тільки з використанням публічних професійних торгових систем, таких як Reuters або Bloomberg, де покупці-продавці виходять з пропозицією і з попитом і укладають угоди. Тобто курс регулюється ринком.

Разом з тим Національний банк присутній на ринку. Якщо пропозиція переважає над попитом, і на ринку є «зайва» валюта, то виходимо з інтервенціями на купівлю і поповнюємо цією «зайвою» валютою резерви. Якщо є значні коливання курсу, ми виходимо з інтервенціями на продаж. Хочу підкреслити – ситуативні коливання, а не зміна ринкового тренду. ми ніколи не намагаємося розвернути тренд курсу в той чи інший бік — тільки згладжуємо коливання. Адже надмірні коливання курсу гривні призводять до погіршення очікувань та можуть становити ризик для зниження інфляції.

- Тобто ніякої цифри співвідношення гривня-долар ви назвати не можете?

Курс залежить від багатьох факторів. Наприклад, сезонності. На ринку завжди відбуваються певні коливання, це нормальна реакція ринку на зміни в економіці. Аграрії зібрали врожай – продають, поступає валютна виручка. Місяць тому потрібна була гривня для закінчення осінньо-польових робіт зі збору врожаю і посіву озимини — був на неї попит.

Гарантувати, що курс буде на конкретному рівні, не може ніхто. Обсяги валютного ринку зростають, ми послаблюємо свої регуляції, тому коливання можуть бути різними. Але ми уважно слідкуємо за розвитком ситуації на валютному ринку та готові надалі здійснювати валютні інтервенції у разі потреби, щоб не допускати різких «стрибків» курсу.

- Зовсім популістичне питання. Чи можливе колись повернення до курсу вісім? Зараз здається, що ні, бо весь час незалежності України гривня постійно девальвувала. Але якщо пофантазувати, то що має статися, щоб гривня аж настільки укріпилася? Україна має стати якимось експортним монстром?

Не тільки експортним монстром. Якщо у нас будуть нормальні умови для інвесторів, і сюди, крім виручки від зовнішньої торгівлі, хлинуть й прямі іноземні інвестиції, якщо ми почнемо розбудовувати економіку надшвидкими темпами, то і курс буде іншим. Яка економіка – такий і курс.

Андрій Яніцький