Хоча Кабінет міністрів ще не визначився фінально з тим, чи будуть в Україні вводити новий локдаун, чи ні (а якщо будуть – коли), Верховна Рада вже ухвалила в цілому кілька проектів законів спрямованих на підтримку бізнесу на час локдауну

Меню інструментів підтримки – широке.

У законопроекті №4429 - це і виплата єдиноразової матеріальної допомоги працюючим громадянам, які можуть втратити частину зарплати внаслідок локдауну, і компенсація бізнесу на сплату ЄСВ за таких працівників, і можливість одержання державної підтримки МСБ, які працюють у сфері громадського харчування (найбільш вразливого до локдауну), і скасування орендної плати за договорами оренди державного і комунального майна у період дії карантину для підприємств, діяльність яких була заборонена в цей період, тощо.

Ключові новації ухваленого проекту закону №4430 передбачають цілу низку пільг для ФОПів першої групи, а також списання податкового боргу частині платників податків. 

Щоправда, законопроекти не містять розрахунків впливу цих заходів на бюджети. Ми оцінили, скільки коштуватиме бюджету підтримка ФОПів 1-ї групи та наскільки логічна підтримка саме для них. 

Якщо стисло: втрати в розмірі 1,8 млрд грн понесуть місцеві бюджети та соціальні фонди. Передусім – Пенсійний фонд. Але ця норма допоможе підтримати галузь, яка є однією з найбільш постраждалих від запровадження карантину та локдауну – роздрібну торгівлю.  

Чому саме ФОПи?

Ухвалений парламентом проект закону №4430, пропонує звільнити усіх ФОПів 1-ї групи від сплати єдиного податку та ЄСВ за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року за себе та визначити, що період звільнення включається до страхового стажу.

За даними Державної податкової служби, в Україні функціонує 198 500 ФОПів 1-ї групи (на 1 січня 2020 року).  

Переважна їх більшість (61,9%) – це підприємці в галузі оптової та роздрібної торгівлі (зокрема ті, хто працюють на ринках); ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів; на другому місці – 29,0% особи, які надають інші види послуг (див. рис.1).

При цьому, мова про найменших ФОПів – тих, хто не має найманих працівників та отримує дохід не більше 1 млн грн на рік.

Таким чином, даний проект закону пропонує підтримати ту сферу бізнесу, яка найбільше постраждала від карантину – сферу роздрібної торгівлі, яка одна з найперших відчуває  на собі обмежувальні заходи.

Кількість ФОПів  групи на  січня 1 січня 2020 року

 Джерело: Державна податкова служба

Довідка. ФОПами І групи можуть бути підприємці, які займаються роздрібною торгівлею товарами на ринку та/або здійснюють побутові послуги населенню, без найманих працівників та обсягом доходу не більше 1 млн грн за календарний рік.

Два основні платежі ФОПів  – це єдиний податок (ЄП) та єдиний соціальний внесок (ЄСВ). 

У 2021 році максимальна сума ЄП для ФОПів І групи буде становити 227 грн/міс (за основною ставкою до 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб), мінімальний розмір ЄСВ – 1320 грн/міс (22 % від мінімальної заробітної плати).

Сумарно за 2019 рік ФОПи 1-ї групи сплатили 461,6 млн грн єдиного податку (ЄП) до місцевих бюджетів та 1,5 млрд ЄСВ до соціальних фондів. Це становить відповідно 1,85% обсягу єдиного податку у місцевих бюджетах та 0,63% від всіх надходжень ЄСВ у бюджеті Пенсійного фонду за 2019 рік.

Враховуючи підвищення прожиткового мінімуму з 1 грудня 2020 року та мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року, і, як наслідок зростання розміру ЄП та ЄСВ (до 227 грн та 1320 грн в місяць відповідно), припускаючи незмінну кількість ФОПів 1-ї групи, обсяг недоотримання податків і зборів за шість місяців (грудень 2020 року – травень 2021 року) сумарно становитиме 1798,9 млн грн.

В тому числі місцеві бюджети втратять 270,4 млн грн єдиного податку. Втрати соціальних фондів від недонадходжень ЄСВ складуть 1528,5 млн грн (з них 1308,7 млн грн – недонадходження до Пенсійного фонду).

Втім, скоріше за все, за втрати Пенсійного фонду платитиме держбюджет, який в значній мірі фінансує видатки держави на пенсії. А недонадходження єдиного податку відчують місцеві бюджети. При цьому задля вчасного і повного фінансування видатків місцевих громад, необхідно визначити джерела компенсації зазначених втрат за рахунок коштів з інших джерел (в першу чергу – державного бюджету).