В одном шаге до зависимости: о вероятном будущем статуса НБУ на языке математики

Як відомо, Національний банк України - колегіальний орган, де за законом усі рішення приймаються простою більшістю голосів членів ради правління, серед яких голова НБУ та п’ять його заступників, причому голос голови є вирішальним. 

Для математичного спрощення, можемо вважати, що голова має два голоси, а кожен із п’яти заступників – по одному (разом – сім голосів). Члени правління обираються на сім років і їх змінюють поступово.

Цей принцип має забезпечувати безперервність та спадкоємність політики відомства, а також довгострокові цілі такої політики – і це виливається в узагальнене поняття «незалежності НБУ».

Але зараз так виходить, що уся ця незалежність під великим питанням. 

За один тиждень правління НБУ (умовно назвемо його «незалежним») втрачає три із семи голосів (два – вже екс-голови банку Яків Смолій та один – заступника голови Олег Чурій, повноваження якого закінчуються на цьому тижні).

Ці голоси можуть бути замінені на голоси «залежних» (все одно від кого) осіб: рахунок стане 3:4 на користь «незалежних». 

Якщо так станеться, то для повної ліквідації незалежності НБУ, новим «залежним» членам правління треба буде усього-на-всього перетягнути на свою сторону одного із чотирьох «незалежних» членів правління. Очевидно, що ця задача не є непосильною.

Не дарма Міжнародний валютний фонд у своєму пресрелізі про відкриття нової програми для України аж тричі згадував про необхідність збереження незалежності НБУ...