За моїми спостереженнями, в побутових розмовах в громадському транспорті, на базарі та в супермаркеті, "люди бідкаються" через зростання цін. Спостерігаючи другий місяць поспіль дефляцію у даних Держстату, у відповідь на це бідкання дослідники можуть "розвести руками", або провести соціологічне опитування, щоб пояснити таку розбіжність у сприйнятті.

Передувати дослідженню повинно формування гіпотез.

Правильне розуміння логіки оцінки громадянами рівня інфляції та інфляційних очікувань потрібне для формування політики інфляційного таргетування, важливою складовою якого є комунікація. Комунікація Національного банку України та інших органів влади може грати роль "самовтілюваного пророцтва". Наприклад, якщо економічні агенти вірять в зростання цін в майбутньому, громадяни починають починають купувати про запас, а бізнес - підвищувати ціни.

Чтобы прочесть этот материал нужно оформить подписку. Перейдите к полной версии страницы.