Содержание:
  1. Навіщо потрібні накопичувальні пенсії
  2. Що буде, якщо залишити все, як є
  3. Що зміниться з реформою
  4. Чи збільшаться від цього пенсії

Україна готується до впровадження накопичувальних пенсій. Ця підготовка триває уже понад 16 років і станом на зараз їхній запуск планують на 2023 рік. 

На підготовку лишається півтора року й у Міністерстві соціальної політики вирішили пояснити, для чого потрібна реформа і що вона змінить. Матеріал "Запитання та відповіді про накопичувальні пенсії" опублікували на сайті міністерства.

LIGA.net публікує його основні тези.

Навіщо потрібні накопичувальні пенсії

Головна причина реформи – недієздатність солідарної системи. Вона вже не може забезпечувати пенсіонерам гідні виплати. Майже для 60% українських пенсіонерів виплати складають 3000 грн.

Є дві основних причини такого слабкого пенсійного забезпечення в Україні: 

Демографія. Наразі виплати для 11,2 млн пенсіонерів фінансуються коштом внесків до Пенсійного фонду (Єдиний соціальний внесок, ЄСВ) від 13 млн офіційно працевлаштованих громадян. Щоб пенсійна система була збалансованою, платників податку має бути вдвічі більше, ніж пенсіонерів, кажуть у міністерстві. Демографічні тенденції свідчать, що це неможливо: у 2050 році в Україні буде 11,7 млн пенсіонерів, пенсії для яких забезпечуватимуть 9,7 млн українців, що працюють.

"Тривалість життя зростає, народжуваність падає, пенсіонерів щодо тих, хто працює, стає більше. Тому лише ЄСВ вже ніколи не зможе забезпечити гідні пенсії", – підкреслюють у Мінсоцполітики.

Замало джерел фінансування. У міністерстві вказують на подвійне зниження ставки ЄСВ у 2016 році (наразі внесок складає 22%). За задумом авторів тієї реформи, це повинно було детінізувати ринок праці та створити можливості для фінансування накопичувальних пенсій. На практиці, ані те, ані інше не відбулося, натомість зниження ЄСВ значно зменшило фінансування солідарної системи.

Читайте також (рос.): 30 лет нищеты и популизма. Четыре провала пенсионной реформы в Украине

Демографія в 2020 та 2050 роках (Фото: документ Мінсоцполітики)

Для збільшення натисніть на зображення

Що буде, якщо залишити все, як є

Зараз середня пенсія в Україні складає 29% від середньої зарплати. Це на 11% менше, ніж мінімальний рівень, вказаний у конвенції Міжнародної організації праці. Якщо ж і надалі тягнути та жити тільки завдяки солідарній системі, пенсія складатиме лише 18-20% від середньої зарплати. Через таке стрімке падіння доходів у разі виходу на пенсію, людині доведеться суттєво урізати витрати, кажуть у Мінсоці.

Альтернативних джерел доходу у більшості пенсіонерів немає. Обсяги добровільних пенсійних накопичень в Україні до ВВП – одні з найнижчих серед 50 країн у рейтингу OECP. В Україні вони складають 0,1% ВВП, як у Пакистані.

Водночас державі важко фінансувати навіть теперішні пенсії. 2020 року майже половину (197,7 млрд грн) усіх видатків Пенсійного фонду покривав держбюджет. За минулий рік чистий дефіцит ПФУ склав 13,2 млрд (йдеться про власні доходи Фонду, левову частину яких він отримує від ЄСВ). У 2021-му він може сягнути 26 млрд грн, попереджали в ПФУ. 

Читайте також (рос.): Пенсии повысили для 8 млн украинцев, хотя денег нет. Пенсионный фонд выдержит? Разбор

Що зміниться з реформою

Ключова мета накопичувальних пенсій – знизити залежність ПФУ від держбюджету та волі керівництва держави, пишуть у відомстві. Запланований розмір внесків на накопичувальні пенсії – по 4% від зарплати щомісяця (на 2 в.п. зменшуються ЄСВ та Податок на доходи фізичних осіб). Інший варіант, який наразі обговорюється у Кабміні, – накопичення за формулою 1%+1%.

Сплачені внески спрямовуватимуться на особистий рахунок платника у одному з недержавних пенсійних фондів або НПФ, які кожен учасник системи зможе обрати добровільно (якщо ні – кошти потраплятимуть у фонд, який визначить держава). Далі їх будуть інвестувати в Україні: у державні та муніципальні облігації, акції, цінні метали чи навіть нерухомість.

Роботу пенсійних фондів контролюватиме державний регулятор, запевняють у міністерстві. Вони матимуть  звітувати за міжнародними стандартами та щороку проходити публічний аудит. Фонд також не можна буде ліквідувати, що має уберегти від "згоряння" накопичень. Також НПФ зобов’яжуть диверсифікувати інвестиції пенсійних внесків (наприклад, не більше 5% активів у акції однієї компанії).

Чи збільшаться від цього пенсії

Накопичувальну пенсію виплачуватимуть додатково до традиційної. Вона може бути не набагато меншою за звичайну пенсію та у деяких випадках подвоїти звичайну пенсійну виплату, вважають у міністерстві. 

За сценарієм відомства, за таких умов пенсія українця з зарплатою 15 000 грн і зі страховим стажем 35 років може зрости щонайменше до 6741 грн. У таких умовах пенсіонер одночасно отримуватиме солідарну пенсію (за основу взята середня в 3624 грн у березні 2021-го) та накопичувальну (3117 грн).

Відповідно, якщо плани Кабміну здійсняться і реформу запустять у 2023 році, в середньому у 2058 році пенсіонери можуть отримувати майже вдвічі більші виплати, ніж зараз. Відмовившись від запуску обов'язкових пенсійних накопичень у 2007 році, як це було передбачено реформою 2003-го, Україна втратила 20-25% від розміру пенсій, заявляла керівниця міністерства Марина Лазебна.

Фото: документ Мінсоцполітики

Для збільшення натисніть на зображення

Матеріал опублікований в рамках спільного проєкту з компанією Ліга.Пенсія, яка входить до групи компаній ЛІГА. Партнер не впливає на зміст матеріалу.