27.09.2019, 08:08

Цены падают - это хорошо и плохо? Когда как. И вот почему

1

Що таке дефляція і чи правда, вона зараз відбувається в Україні?

Зниження цін в економіі називають дефляцією. Влітку у нас відбувається короткострокова дефляція (у порівнянні місяць до місяця), але це - сезонні коливання.

Варто розрізняти дефляцію та уповільнення інфляції. 

Те, що відбувається в Україні, - це уповільнення інфляції, яка на кінець року мала би наблизитися до рівня, який оголосив Національний банк, тобто, 5%. Однак цей показник не буде досягнуто. За прогнозом того ж НБУ, інфляція буде на рівні 6,3%. Минулого року - 9,8%

2

Чому взагалі виникає дефляція?

В розвинених країнах можуть бути чинники як з боку попиту, так і боку пропозиції.

До зниження цін може призводити суттєве зменшення попиту, яке виникає у результаті несприятливих очікувань з боку споживачів або у результаті жорсткої монетарної політики, коли зменшується кількість грошей в економіці.

Дефляція відбувається також, коли суттєво збільшується пропозиція товарів та послуг. Причиною такого збільшення може бути здешевлення витратних матеріалів або факторів виробництва. Виробники випускають більший об’єм продукції, ціни падають, вона стає дешевшою для споживачів. Цьому також сприяє технологічний прогрес, адже деякі речі можна виробляти дешевше, аніж 10 років тому.

3

А уповільнення інфляції має позитивні сторони?

Звичайно, це добре для споживачів, оскільки вони можуть купити більше. Головне, щоби це не переросло в дефляцію, тобто, щоб очікування подальшого зниження цін не зменшило поточне споживання.

Загалом, дефляція, як і інфляція - це економічне явище, яке не є поганим, або добрим. Невелика інфляція є нормальним явищем, без якого економіка не може зростати. Короткострокова дефляція також не є чимось страшним, але потенційно може створити загрозу для розвитку економіки. Тому, обираючи з двох, краще мати невелику інфляцію, ніж дефляцію.

4

Тобто дефляція – це погано?

Дефляція вважається не дуже добрим явищем для економіки, але на даному етапі Україні це абсолютно не загрожує. Це явище притаманне розвинутим країнам. Наприклад, така проблема виникала в Японії в 1990-х роках, і призвела до стагнації в економіці. 

Механізм наступний: низькі ціни продовжують падати, споживачі очікують, що вони стануть ще нижчими і відкладають своє споживання на майбутнє, щоб купити дешевше. Таким чином, попит продовжує зменшуватися, ціни ще більше падають і реальна ставка може підвищуватись.

5

А до чого тут реальна ставка?

Реальна ставка відображає реальну вартість коштів для позичальника та реальну дохідність для кредитора або інвестора. Розберемо на прикладі.

Ви позичили комусь 1000 гривень і домовились, що ця людина поверне вам 1100 гривень за рік. Тобто номінальна ставка такої позики 10%. Через рік ваш "прибуток" становить 100 гривень, але якщо за цей час спостерігається інфляція, а вона є майже завжди, то ваш реальний прибуток є меншим за 100 гривень, при інфляції 5%, ваш реальний прибуток лише 5%. Тобто реальна ставка – 5%.

У випадку дефляції реальна ставка перевищуватиме номінальну, тобто підвищить реальну вартість грошей в економіці. Звичайно, це гарна новина для кредиторів, але за високої реальної ставки бажання у бізнесу та споживачів брати позику не буде. Все це ще більше стримує розвиток економіки. Проблема складна тим, що досить важко потім заново запустити економіку.

6

З чим пов’язано останнє уповільнення інфляції? Можливо, зі змінами в політичній системі?

Влітку – це сезонний фактор. Дешевшають продукти харчування - зміцнюється гривня. Наразі за показниками Держстату, інфляція до грудня 2018 року складає 2,7%. У порівнянні з серпнем минулого року, показник складає майже 9%. Але побачимо, що буде восени, адже у цей період, як правило, відбувається знецінення гривні, зменшення пропозиції деяких сезонних товарів та збільшення витрат державних та бюджетних установ. Все це прискорює інфляцію наприкінці року і ціни зростають. 

7

При зниженні інфляції, НБУ знижує процентну ставку. Тоді кредит стане дешевшим. Це може стимулювати попит серед населення? 

Не зовсім. Звичайно, процентні ставки пов’язані з рівнем інфляції. Тому що, коли підвищується інфляція, центральний банк підвищує ставку, і при уповільненні зменшує ставку. Але ставки пов’язані не лише з інфляцією. Також впливає ризикованість, яка притаманна Україні. Тому, якщо у нас навіть сповільнюється інфляція, не можна очікувати, що завтра ставки будуть 2%. Це потрібно розуміти. 

8

Чи є рейтинг країн за активністю чи пасивністю споживання в період інфляції? Яка позиція у нас?

Є країни, які мають вищий рівень заощаджень  - наприклад, країни Азії. Але не можна сказати, що Україна в цьому плані дуже відрізняється від інших.

У нас низький рівень заощаджень в економічному сенсі через нестабільність та ризики. Є накопичення на руках у громадян, "під матрацом", але це не ті заощадження, які потрібні економіці. Люди в основному або тримають їх у валюті, або вкладають у нерухомість, але це непродуктивна інвестиція з економічної точки зору. Звичайно, це сприяє будівельній галузі. Але економіка - це не лише будівництво житла.

На разі можливості для інвестування в Україні є досить обмеженими для громадян через великі ризики та недовіру, яку можна пояснити важким досвідом 90-х років, коли люди втратили всі свої заощадження.

9

Що потрібно для грамотного інвестування?

Фінансова освіта – це дуже важливо. В українських школах вже ввели предмет "Фінансова грамотність". Яскравим прикладом нестачі фінансових знань серед українського населення є популярність "миттєвих кредитів", за якими українці сплачують неймовірні відсотки, які перевищують навіть тіло кредиту.

 Олена Бєсєдіна - викладачка та старша дослідниця Київської школи економіки

Информационное партнерство LIGA.net и KSE происходит на безоплатной основе. Если у вас есть идеи о темах будущих эксплейнеров, пишите на D.Manucharian@liga.net мы обязательно передадим ваши пожелания нашим партнерам в KSE