Долар за місяць подешевшав на дві гривні. Чому так сталось і чи це надовго

За останній місяць гривня помітно зміцнилася до долара.  

Якщо 1 лютого долар на готівковому ринку торгувався в середньому по 40,5 грн/$, то вже на початку березня курс змінився до 38,5 грн/$. 

Приваблива гривня 

Під час заходу Центру економічної стратегії (ЦЕС) 6 березня заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук зазначив, що підвищення дохідності інструментів у гривні — і гривневі ОВДП, і депозити — створило тиск на обмінний курс в офіційному сегменті.  

Зокрема, Нацбанк та Міністерство фінансів спрацювали в тандемі: НБУ збільшив норми обов’язкового резервування для банків й дозволив частину з них покривати коштом ОВДП, а Мінфін з початку року дещо підвищив ставки за ОВДП.  

Також НБУ підвищив одразу на 10% (до 20%) норму обов'язкових резервів банків у гривні за коштами на вимогу і на рахунках фізичних осіб (запрацює з 11 березня). А ось за строковими коштами та вкладами (депозитами) показник залишився на рівні 0%.  

Що це означає. Якщо у вас на платіжній картці лежить 10 000 грн, банк змушений 2000 грн (20%) фактично заморозити, він не може вкласти їх куди-небудь, наприклад, у депозитні сертифікати й отримувати за них 23% річних. Але якщо ці гроші ви покладете на депозит, такого зобов’язання у банку не буде. 

Тобто НБУ спонукає банки конкурувати за гривні населення, водночас не за прості рахунки, а за те, щоби ці гроші стали строковими вкладами. Тож гривневі депозити стають привабливішими. Деякі банки вже пропонують ультракороткі депозити (є навіть депозит на 7 днів). 

Конкуренція з готівковим ринком 

З іншого боку, НБУ дозволив банкам "збільшити перетік між банківською системою (офіційним сегментом) і готівковим ринком", нагадує Ніколайчук. 

Йдеться про декілька інструментів, які доступні українцям у комерційних банках. Перший: можливість безготівкової купівлі валюти із подальшим розміщенням її на депозиті. Забрати його можна не раніше ніж за 3 місяці (знімати валюту можна, але з обмеженням 100 000 грн в еквіваленті на день). 

Другий інструмент: купити в банку валюту за офіційним курсом (36,6 грн/$) й покласти її на депозит. Після закінчення терміну забрати депозит можна теж за офіційним курсом, але тільки у гривні. Фактично це захист від коливань офіційного курсу. 

LIGA.net звернулась до НБУ із запитом щодо успішності цих інструментів.  

Щодо першого варіанту регулятор має статистику за залишками коштів громадян на валютних депозитах.  

Так, щомісяця попит на них збільшується "співставними номінальними приростами": з 1 листопада 2022 року до 27 лютого 2023-го (включно) щотижня вони збільшувалися в середньому на $43 млн. Тобто дедалі більше людей замість обмінників йдуть до банків, що зменшує тиск на готівковий ринок.  

А ось популярність депозиту із захистом від зміни офіційного курсу знизилась у новому році. Так, у листопаді та грудні такі депозити отримали плюс $53,1 млн та $66,8 млн відповідно, а вже у січні й лютому було плюс $16,9 млн та $9,2 млн. Загалом станом на 1 березня українці мали таких депозитів на $153,6 млн.  

У Нацбанку це зниження пояснюють тим, що в українців додалось упевненості у гривні. Тобто вони задумуються, чи буде девальвація у найближчі пів року, чи їм все ж таки вигідніше замість купівлі валюти покласти гривню на депозит чи в ОВДП та отримати свій відсоток.  

Й що далі, то більше обирають варіант, що курс не зміниться, що також сприяє зниженню тиску на курс гривні у готівковому сегменті. 

Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський вважає, що на зміцнення гривні вплинули зокрема такі фактори як обов’язкове резервування та потреба аграріїв у гривні (про це нижче), але найбільше, на його думку, вплинув саме дозвіл купувати валюту на депозити. 

Економіст зазначає: люди купували валюту, але курс не змінювався, тож частина вкладників могла почати "фіксувати прибуток, продаючи готівкову валюту, і розміщуючи кошти на гривневий депозит під суттєво більший відсоток". 

Тож НБУ зміг ринковими методами зменшити спред між офіційним і готівковим курсом, резюмує Вишлінський.  

Вплив аграріїв 

У своєму фінансовому тижневику група ICU вказує на ще одну причину зміцнення гривні — підготовка аграріїв до весняно-польових робіт: "Великі агровиробники продають більше валюти на міжбанківському ринку, а дрібні фермери продають готівкову валюту для закупівлі пального, підготовки техніки тощо". 

Саме із цим в ICU пов’язують те, що на міжбанку зросла пропозиція валюти від клієнтів банків-юросіб — за чотири дні минулого тижня вони продали на $36 млн більше валюти, ніж купили.  

У зв’язку з цим Нацбанк різко зменшив інтервенції — також більш ніж удвічі (до $289 млн).

"Це найнижчий тижневий рівень чистих інтервенцій НБУ з продажу валюти з середини листопада минулого року", — наголосили в ICU. 

Й загалом можна побачити, що в лютому валютні інтервенції НБУ з резервів відчутно знизились, як порівняти із січнем, — з $3,1 млрд до $2,5 млрд.    

Міжнародна допомога 

Самі міжнародні резерви України продовжують зростати попри війну — за підсумками січня вони майже досягли $30 млрд.  

Можливо це завдяки фінансовій допомозі міжнародних партнерів, яка насамперед і дозволяє гривні стабільно проходити війну.  

За перші два місяці 2023 року Україна отримала від партнерів $6,3 млрд допомоги (гранти та кредити), що близько до минулорічних показників (в середньому по $3 млрд за місяць). За такої динаміки Україна може отримати заплановані на 2023 рік $38 млрд допомоги, аби профінансувати дефіцит бюджету. 

Ця допомога та внутрішні запозичення знижують ризик повернення до монетарного фінансування бюджету (тобто до "друку гривні), зазначив Сергій Ніколайчук. За його словами, це дозволить знизити ризики у всій монетарній сфері і "врешті решт створить передумови пом’якшувати валютні обмеження". 

Яким курс буде далі 

Під час згаданого заходу в ЦЕС представили прогнози для української економіки на 2023 рік від семи організацій (Concorde Capital, Dragon Capital, Oxford Economics, German Tconomic Team, Morgan Stanley, Sense Bank, ICU). 

Щодо середньорічного курсу гривні їхні прогнози доволі близькі — від 36,6 грн/$ до 39,5 грн/$. Але на кінець року розрив більший. 

І хоч сам ЦЕС не брав участь у прогнозуванні, Гліб Вишлінський вважає, що за наявності програми з МВФ курс може триматись близько 40 упродовж усього року.  

Сергій Ніколайчук бачить позитивний сигнал у тому, що прогнози щодо монетарних показників, як-от курс та резерви, "кучніші", ніж за показниками реального сектору. 

"Хоч провідні прогнозисти по-різному оцінюють тривалість воєнних дій і їхній вплив на ВВП, монетарна і фіскальна влада, на їхню думку, зможуть забезпечити за будь-якого сценарію макрофінансову стабільність, зможуть уникнути дестабілізації валютного ринку", — зазначив він. 

Заступник голови НБУ вважає, що це є певним "якорем" для економічних суб’єктів країни під час війни, а після війни допоможе у відбудові країни.