Попит на долар збільшився, але гривня тримається. Що відбувається з курсом і чи надовго він 36,6

Наприкінці минулого року та на початку нового попит на валюту збільшився, у зв’язку з чим курс трошки просів — до 40,5-40,7 грн/$. 

Через підвищений попит НБУ довелось значно збільшити свої валютні інтервенції з резервів, проте послаблювати офіційний курс з 36,56 грн/$ регулятор не поспішає. Остання корекція відбулась у липні, коли розрив між офіційним курсом 29,25 грн/$ та ринковим перевищував 30%.  

Чи слід очікувати зараз чергового послаблення гривні та чи є загроза для міжнародних резервів — у матеріалі LIGA.net. 

Тиск на резерви збільшився 

Влітку переприв’язати офіційний курс Нацбанк був змушений через величезні витрати валюти з резервів — у травні регулятору довелось продати на міжбанку майже $3,5 млрд, у червні — майже $4 млрд.  

Після цього інтервенції НБУ значно зменшились ($1,5-2 млрд), однак останніми місяцями продаж валюти знову стрімко збільшився — $3,2 млрд у грудні, а в січні за три тижні — вже понад $2 млрд.  

Через попит курс долара на готівковому ринку дещо збільшився, але поки не суттєво (до 40,5-40,7 грн/$).  

Тож головні запитання: чи дорожчатиме долар далі, чи планує Нацбанк переглядати офіційний курс та який вплив на резерви матиме збільшення інтервенцій регулятора. 

Сезонний попит 

На черговому монетарному брифінгу Нацбанку 26 січня заступник голови НБУ Юрій Гелетій запевнив, що збільшення витрат з резервів є сезонним чинником, пов’язаним, зокрема, зі збільшенням видатків Мінфіну наприкінці року та збільшенням попиту на товари "енергетичного спрямування". 

З цим погодився фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. "Мінфін збільшує видатки й далі по ланцюжку воно іде: хтось платить своїм постачальникам, хтось закриває кредити, тому попит на валюту збільшується", — каже він у коментарі LIGA.net. 

Таке зростання витрат з резервів аж ніяк не є критичним, наголосили в НБУ. До того ж у грудні Україна отримала рекордну кількість фінансової допомоги від партнерів — $5,5 млрд.  

Заступник голови НБУ нагадав, що у грудні об’єм золотовалютних резервів України збільшився до $28,5 млрд, що на 1 млрд більше, ніж було на початку російського вторгнення 24 лютого.  

Гривня в безпеці

За словами Юрія Гелетія, наприкінці січня резерви досягнуть $30 млрд. А до кінця 2023 року вони не впадуть нижче ніж $27 млрд, прогнозує регулятор. 

"Резервів достатньо і зараз немає жодних підстав для переприв’язки, перефіксації курсу. Збільшення інтервенцій повністю компенсується отриманням міжнародної допомоги ", — наголосив Гелетій. 

Він нагадав, що в липні розрив між офіційним курсом та готівковим був значним (перевищував 30%), тому НБУ й послабив офіційний курс. Зараз же спред становить близько 10%, й суттєвих коливань немає.  

Михайло Демків також не очікує найближчим часом проблем для національної валюти й радить стежити за цим десь у середині 2023 року: "Якщо брати на побутовому рівні щодо особистих заощаджень, я думаю, пів року курс буде стабільним, тож можна вкладатись у гривню". 

Він допускає, що регулятор може не змінити офіційний курс й упродовж усього року.

Про це опосередковано може свідчити те, що НБУ покращив прогноз по інфляції: "Можливо, вони закладають незмінний курс, і, відповідно, вартість імпорту буде меншою, завдяки чому інфляція у прогнозі нижче".  

Нацбанк настільки упевнений у гривні, що думає не над зміною курсу, а над пом’якшенням обмежень на валютному ринку. Хоча яке це може бути пом’якшення, на брифінгу не уточнили. 

Варіанти на майбутнє 

Попри стабільну ситуацію, вже треба думати про майбутнє, наголошує Демків. Він нагадує — обіцянок за зовнішнім фінансуванням на 2024 рік немає і є "різні політичні моменти" у партнерів, тож незрозуміло, якою за об’ємами буде допомога.  

"Ближче до літа Нацбанк має думати вже про 2024 рік, дивитиметься на політику у США та ЕС, які думатимуть про підтримку на 2024 рік, перспективи війни", — каже аналітик ICU. 

Сам Демків припускає, що регулятору вигідніше буде послабити офіційний курс гривні, аби обмежити деякий імпорт, так званий некритичний, — насамперед предмети розкоші. Тобто в разі підвищення курсу імпорт здорожчає, й попит на нього знизиться, що заощадить резерви. 

Виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук у розмові з LIGA.net припускає, що НБУ доведеться "на якомусь етапі щось змінювати". Сам він прогнозує, що це станеться весною-літом. 

"Поки в опалювальний сезон людям треба імпортувати генератори, енергетичні продукти, наприклад, дизель до генераторів, Нацбанк, думаю, не піде на зміну курсу, бо є підвищений попит на імпорт. А коли закінчаться холоди, НБУ треба буде щось робити", — каже він. 

Альтернативні можливості 

Повністю повернутись до ринкового курсоутворення в умовах війни неможливо, але зберігати фіксований курс — не єдиний варіант, кажуть експерти. 

Михайло Демків пояснює LIGA.net, що проміжним рішенням може бути спочатку послаблення офіційного курсу, наприклад, десь до 40 грн/$, а потім частково "відпустити" його. Але для цього регулятор має бути впевненим, що це "не буде дорога з одностороннім рухом".  

"Щоби були коливання в обидві сторони, а це можливо за покращення якихось ключових моментів, наприклад, щодо експорту — розблокування портів. Тобто те, що дозволить розраховувати на надходження валюти", — пояснює він. 

Дмитро Боярчук зазначає, що не має всіх даних, які є в НБУ, але виступив би за контрольовано плаваючий курс. Це, наприклад, коли курс змінюється з ринкових причин, але може зрости/впасти не більш ніж на 1% за день.  

Економіст також згадав про необхідність мати надходження валюти, а з експортом все може бути не дуже добре. Цьогоріч Україна матиме менше врожаю, ніж раніше, й, більш того, ціни на сировинні товари, ймовірно, знижуватимуться. Тож це "не дуже приємна ситуація". 

Але є інша сторона медалі, нагадує Боярчук, насамперед фінансова підтримка Заходу.  

"Також, я думаю, заходитимуть ресурси на відбудову. Важко сказати, в яких обсягах, але якщо ці ресурси будуть у великих обсягах, курс може почати продавлювати в іншому напрямі", — зазначив він.  

Боярчук нагадав 2019 рік, коли гривня сильно укріпилась, й це мало свої проблеми, зокрема з наповненням бюджету.

Але коли в Україну почнуть заходити великі ресурси на відбудову, зараз ніхто не скаже, резюмує він.