Фото: EPA

Рахункова палата Франції 6 листопада опублікувала звіт, у якому розкритикувала керівництво Лувру за нехтування безпекою і неправильні пріоритети під час закупівель. Документ стосується діяльності паризького музею світу у 2018-2024 роках.

Голова Рахункової палати П'єр Московісі заявив, що скоєне 19 жовтня пограбування стало "оглушливим сигналом тривоги", що підкреслює хронічну нестачу інвестицій у безпеку музею.

На думку аудиторів, протягом розглянутого періоду керівництво Лувру надавало перевагу "помітним та привабливим видам діяльності, таким як придбання творів та реконструкція експозицій, на шкоду утриманню та ремонту будівель та технічних споруд, особливо пов'язаних з безпекою".

Водночас модернізація технічних засобів та системи безпеки у Луврі проводиться надто повільно.

Так, з 2018 до 2024 року музей виділив лише 27 млн євро на утримання та модернізацію та 60 млн євро на реставрацію палацу, що загалом становило 87 млн євро – половину від суми, витраченої на оновлення експозицій музею (64 млн євро) та придбання творів мистецтва (105 млн євро з власних коштів).

При цьому через 20 років після ухвалення план модернізації систем пожежної безпеки так і не був завершений, а збільшення кількості камер спостереження йде вкрай повільними темпами: наприклад, крило палацу, де виставлена "Джоконда" ("Мона Ліза") Леонардо Да Вінчі, обладнано камерами лише на 64% у 2024 році, тоді як 2019 року цей показник становив 51%.

Рахункова палата вважає, що Лувр не потребує додаткового державного фінансування для реалізації генерального плану реставрації під назвою "Лувр завтра".

"Державній установі Лувр необхідно краще розставити пріоритети у своїх проєктах та знайти стійку фінансову траєкторію у довгостроковій перспективі", – наголошується у звіті.

  • У неділю, 19 жовтня 2025 року, четверо злочинців під виглядом працівників музею проникли в Лувр за допомогою автогідропідйомника. Розкривши вітрини в Галереї Аполлона, вони викрали загалом дев'ять ювелірних прикрас, одну з яких – корону імператриці Євгенії (дружини Наполеона III), інкрустовану 1354 діамантами, – загубили під час втечі.
  • Збитки від пограбування Лувру оцінюють у 88 млн євро, однак Франція не отримає виплат за викрадені коштовності, бо вони не були застраховані.
  • Після крадіжки частину колекції дорогоцінностей перевезли з Лувру до підземного сховища Банку Франції.