Непрацюючі кредити зростають. Що робити боржникам, які не можуть платити за кредит

Після падіння у 2020–2021 роках частка непрацюючих кредитів, або NPL, знову почала зростати у 2022 році. У липні відбувся найбільший одноразовий приріст за декілька років.

Це змушує банки обережніше ставитися до позик, а вкладників — ставити під питання здоров’я банківської системи.

З іншого боку, хоч це і не рекламується на білбордах, але банкам нецікаво визнавати свої NPL. Навпаки — їм цікавіше, щоб їхній клієнт платив за кредит хоч якось: пізніше, менше чи за легшими умовами, але платив.

LIGA.net розповість, як позичальникам, що не можуть платити за кредит, діяти правильно та за яких умов банки підуть назустріч.

Воєнне зростання NPL

У 2018–2021 роках частка непрацюючих кредитів в українській банківській системі поступово скорочувалася. Банки позбувалися проблемної заборгованості та створювали нову, але здорову.

Цьогоріч у лютому-березні рівень NPL залишався на багаторічному мінімумі. У квітні, вже реагуючи на повномасштабне воєнне вторгнення РФ в Україну, він почав зростати. Не допомогли навіть лютневі регуляторні пом’якшення від Національного банку України (регулятор пообіцяв не застосовувати санкції за порушення низки нормативів).

У серпні рівень NPL сягнув 30%. Це означає, що майже кожна третя гривня, видана банком у кредит, нині "не працює". Тобто боржник з тих чи тих причин не розраховується.

"Обсяг непрацюючих кредитів у березні-липні зріс на 58,6 млрд грн, частка NPL у портфелі збільшилася на 3,4 в.п. Банківська система, як і інші сектори, потерпає від агресії ворога", — відповіли LIGA.net у пресцентрі НБУ.

Чому зростання NPL — погано

По-перше, це негатив для клієнтів банків. Йдеться як про тих боржників, що не платять за кредит, так і про тих, хто планує взяти кредит чи платить сумлінно.

В коментарі LIGA.net фінансовий аналітик Василь Невмержицький розповів, що перші псують свою кредитну історію і втрачають заставу, а других змушують платити вищі відсотки. Недоотриманий дохід банк компенсує коштом працюючих активів — зростають вартість кредитів і вимоги до позичальників.

По-друге, NPL для банку — це не лише недоотриманий дохід, а ще й мінус від капіталу. Після визнання непрацюючого кредиту здійснюються відрахування у резерви. 

"Протягом січня-липня банки вже відобразили резерви під втрати за кредитами на рівні понад 70 млрд грн. Суттєві втрати від погіршення якості кредитів знижуватимуть капітал банків", — зазначають в НБУ.

Та й загалом високий рівень непрацюючих активів — це негативний сигнал для вкладників та інвесторів. Вкладати у банківську систему, в якій кожна третя гривня "не працює", — сміливий крок.

Що буде далі

За найоптимістичнішими оцінками НБУ, потенційні втрати вартості кредитного портфеля в українських банках у підсумку становитимуть щонайменше 20%. Тобто обсяг NPL, який у березні становив 300 млрд грн, може зрости вдвічі, а рівень непрацюючих активів повернеться на рівень понад 40% — назад до рівня початку 2020-го.

Причиною цього, як вважає Невмержицький, можуть бути не лише наслідки війни, а й використання поточних умов як приводу до несплати боргу.

"Наразі такі клієнти діляться на дві групи. Перша група — ті, які дійсно постраждали, а друга група — просто "забила" на банки", — розповів фінансовий аналітик.

У першу групу, за його словами, потрапляють не лише напряму зруйновані бізнеси. Є компанії, в яких порушилися ланки виробництв чи постачань — суттєво впав дохід.

Водночас є ціла група клієнтів, які нормально працюють, поточні операції проводять в інших банках, а банку-кредитору говорять — "у мене війна, мені важко, я нічого гасити не буду".

Як розповів LIGA.net президент Асоціації з управління фінансами та інвестиціями (FIMA) Дмитро Кравченко, найкращим прикладом першої групи є сфера будівництва. Забудовники нині переживають повне падіння попиту, і якщо деякі ще не в стані дефолту, то незабаром можуть потрапити у нього.

Також яскравим прикладом, за його словами, є сфера мікрокредитування. Компанії, які використовували схему "візьми у банку під 30% — дай клієнту під 1 000%", наразі переживають масштабне неповернення мікрокредитів. Тому їм нічого повертати банкам.

Що робити боржникам

Насправді в інтересах усіх учасників — як боржника, так і банку — не перетворювати кредит у дефолтний. Визнання банком NPL несе за собою збитки, а невизнання — дозволяє відстрочити чи знайти вихід.

З іншого боку, банку, ніж просто "викреслити" кредит, цікавіше домовитися з проблемним боржником про зміну умов, які позичальник може витягнути.

У НБУ пояснили, що заохочують банки пропонувати позичальникам реструктуризацію кредиту на прийнятних для обох сторін умовах. Водночас правил, які регулюють нові умови, немає — визнання причини та встановлення нових умов залишається за банком.

У пресцентрі українського Альфа-Банку розповіли LIGA.net, як має відбуватися комунікація в разі ймовірного дефолту за кредитом фізособи чи юрособи:

• підтримуйте зв'язок із банком, повідомте нові контакти в разі їхньої зміни;
• говоріть про свої фінансові проблеми відкрито;
• фіксуйте свою комунікацію з банком (скрини чату, листування електронною поштою);
• не влаштовує якість комунікації банку — перейдіть на офіційне листування;
• зважте свої фінансові можливості — яку суму готові нині платити;
• проаналізуйте, чи зможете сплачувати певну суму коштів протягом трьох-шести місяців за умови, що ситуація "як на сьогодні" не зміниться;
• якщо через нестабільність вам складно зробити такі розрахунки, одразу обговорюйте зі співробітниками банку реструктуризацію.

Пресслужба ПриватБанку розповіла у коментарі LIGA.net, що іноді самостійно пропонують реструктуризацію клієнтам, які мали фінансові проблеми або з якими не було зв‘язку. Влітку для них були сформовані та надіслані індивідуальні пропозиції.

У службі підтримки інтернет-банкінгу monobank, який працює на банківській ліцензії Універсал Банку, розповіли LIGA.net, що для перевірки інформації та консультацій клієнту необхідно особисто звернутися до банку. Після цього у банку зможуть надати відповідь на запитання про реструктуризацію.

Іноді цей процес можна виконати без довгого процесу — деякі банки пропонують програми реструктуризації, які можна обрати та оформити дистанційно, через мобільний застосунок.

"Скільки можеш платити? 5% можеш? Плати п’ять. Можеш 10%? Плати десять, — розповів Невмержицький. — Напиши свій графік, як ти можеш, але покажи хоч якусь динаміку".