Рада не змогла ухвалити закон про націоналізацію банків підсанкційних осіб

У Верховній Раді не знайшлося голосів за законопроєкт №9107-1, який може дозволити виводити з ринку банки, якщо його акціонери перебувають під санкціями. Проєкт відправили на повторне друге читання, повідомив нардеп Ярослав Железняк.

За ухвалення законопроєкту проголосували тільки 212 депутатів при 226 мінімально необхідних.

У повному складі не голосувала Платформа за життя і мир, депутати від Європейської солідарності утрималися, а Слуга народу дала тільки 162 голоси.

"Половина депутатів кудись пішла, поки тривали виступи по правках. І перед голосуванням просто були відсутні в залі. І на табло ми побачили аж 162 голоси від більшості. Законопроєкт буде знову винесено на повторне друге вже в кінці травня", – написав Железняк у Telegram.

У випадку, якщо депутати все-таки підтримають законопроєкт, Нацбанк отримає повноваження за певних обставин ухвалювати рішення про:

→ заборону підсакційній особі (фізичній або юридичній) набувати або збільшувати істотну участь в банку;
→ відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (що не визначений системно важливим) або про виведення з ринку системно важливого банку шляхом націоналізації.

Законопроєкт дозволяє виводити системно важливий банку з ринку, навіть якщо він платоспроможний, у разі застосування до банку або власника істотної участі у ньому санкцій.

Зараз такий банк в Україні один – це Сенс Банк, контрольний пакет акцій якого контролюється росіянами Андрієм Косоговим, Михайлом Фрідманом та Петром Авеном.

• АТ "Сенс Банк" – це колишній Альфа-банк, який відмовився від старого бренду через його російське походження.
• Найбільші бенефіціари Сенс Банку – Андрій Косогов (40,96%), Михайло Фрідман (32,86%), Петро Авен (12,40%) – перебувають під санкціями РНБО.
• У жовтні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє націоналізувати системні банки під час воєнного стану за 1 гривню, але його виявилось недостатньо для націоналізації Сенс Банку.