Верховна Рада 12 травня з другої спроби ухвалила законопроєкт №7194, який дозволяє конфіскувати майно росіян та громадян інших країн за причетність до війни проти України. Першу спробу ветував президент. 

Цей закон не тільки дозволить вилучити активи тих, хто загрожує національній безпеці України, а й стане сигналом для світу також працювати над конфіскацією майна Росії та її громадян, каже LIGA.net голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков

За його словами, країни Європи, США, Японія та інші партнери заморозили російського майна на понад $1 трлн, і половину з цього в України є шанс конфіскувати. 

В інтерв’ю LIGA.net Олександр Новіков розповів, як НАЗК шукає активи росіян, що заважає конфіскації майна колаборантів в Україні, чи багато корупції у сфері гуманітарної допомоги, а також про те, як в Кремлі відреагували на лист-подяку НАЗК Сергію Шойгу за успішне розкрадання російської армії. 

Розмова з Олександром Новіковим відбулась до ухвалення парламентом законопроєкту №7194 щодо конфіскації майна росіян і колаборантів із зауваженнями президента. 

— З початком війни НАЗК змінило свої пріоритети і займається не деклараціями, а пошуком активів росіян і санкціями? 

 Все так. З перших днів війни ми почали працювати з Офісом генпрокурора та Міністерством закордонних справ над проєктами, що насамперед наближають нашу перемогу. 

Як найсильніший аналітичний орган, ми почали шукати для МЗС кандидатів на потрапляння під санкції, причетних до війни. Вже дев'ять таких списків ми надали МЗС та Офісу генпрокурора. Загалом — детальну інформацію про 12 000 фізичних осіб і 2500 юридичних осіб. 

Також ми створили два портали — "Війна і санкції" та портал викривачів активів. Перше — це фактично найбільший у світі ресурс про осіб, причетних до війни Росії проти України.  

— Пошук активів та їхня конфіскація. Як це відбуваються всередині країни, а як — за кордоном? Чи вірно розумію, що зараз триває лише пошук активів, а конфіскація — не на часі, бо у багатьох країнах ще не має відповідних законів?

— Це справді два питання — пошук активів і конфіскація. Наші партнери вже заморожують майно росіян, зокрема завдяки інформації від України. У перші дні війни генпрокурор створила робочу групу (так званий український Task Force), яку очолила співробітниця НАЗК (Катерина Каплюк. — Ред.).  

Task Force — група з розшуку, арешту та конфіскації активів причетних до воєнних злочинів Росії.

Для підтримки Task Force НАЗК створило окремий портал повідомлень про активи. Ми отримали 240 таких повідомлень, 40% з яких вже використовуємо в роботі. Зокрема, дані про яхти, пов’язані з оточенням керівника корпорації Ростех Сергія Чємезова; дані щодо розташування яхти олігарха Вагіта Алікпєрова; інформацію щодо активів у Великій Британії доньки депутата Держдуми Олексія Чепи; витяг з британського реєстру щодо майна колишніх топменеджерів холдингу АФК "Система" та пропутінських бізнесменів Володимира Євтушенкова та Євгена Новицького.  

Ця інформація допомагає знайти і заморозити активи, щоби в майбутньому, можливо, конфіскувати. 

Голова Національного агентства з протидії корупції Олександр Новіков (Фото: НАЗК)

— Чи є вже якісь активи, які завдяки цьому порталу заарештували?  

— Тут треба розказати, як український Task Force взаємодіє з європейськими та американським Task Force. НАЗК передає їм інформацію в адміністративному порядку — для замороження. І в кримінальному — з Офісу генпрокурора передаємо виписки з реєстрів за судовими рішеннями. Наприклад, передавали виписки щодо [пропагандиста] Володимира Соловйова стосовно вілл в Італії. 

Процедура така: в адмінпорядку активи швидко заморожуються, потім Офіс генпрокурора звертається до [українського] суду з документами, які їм передали з НАЗК. Рішення суду направляється в країни Європи, і лише після цього на активи накладається арешт. Ми відповідаємо за адміністративну частину — пошук і замороження, а далі відповідальний Офіс генпрокурора (фактично між замороженням та арештом немає різниці, тільки вид провадження — адміністративне чи кримінальне. — Ред.).

Одне з головних у цьому процесі — щоби людина була під санкціями, тільки тоді її активи можна заморозити.

 

Є проблема, що в іноземних юрисдикціях відсутня на законодавчому рівні процедура щодо надання Україні інформації про заморожене майно. Наші європейські та американські партнери обіцяють цю проблему вирішити, і тоді ми зможемо сказати, скільки було заморожено активів за тими запитами, що ми надіслали.   

Якщо порахувати відповідно до повідомлень ЗМІ, то це точно сотні мільярдів доларів.

 

— Чи є кейси, про які ви можете сказати: ось, ми передали дані і закордонні партнери із цим попрацювали? 

— Це вілли Володимира Соловйова, де ми передали інформацію і було накладено арешт.  

— Які інструменти пошуку є у НАЗК, окрім порталу для повідомлень про активи? 

— Ми працюємо з російськими базами даних, російським антивоєнним комітетом. [Ексдепутат Держдуми] Ілля Пономарьов, один з координаторів проєкту, написав нам лист із пропозицією надати $10 000 будь-кому за інформацію про майно, про яке раніше не було відомо. Також ми взаємодіємо з Фондом боротьби з корупцією (ФБК) Олексія Навального, з командою пана [бізнесмена Михаїла] Ходорковського, з Новою газетою. Фактично, з усіма російськими незалежними засобами інформації. 

Команда Навального підготувала список з 6000 осіб, які мають потрапити під санкції, ми також надавали їм інформацію під час формування цих списків.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖЯких ще санкцій бракує, щоб економіка РФ пішла за кораблем? Думки трьох економістів

Кооперуємося з усіма ворогами путінського режиму. Покладаємося на українських, російських журналістів, також на міжнародних журналістів. Наприклад, я спілкувався із засновником Bellingcat Христо Грозєвим щодо цієї теми. 

— У нас було немало емоційних заяв про конфіскацію після замороження коштів Центробанку РФ, російських олігархів. Але більш тверезі оцінки були в тому, що практики конфіскації фактично немає, на Заході немає законодавчої бази. Втім, уже зараз є заяви, наприклад, Жозепа Борреля, про необхідність направити російські активи на відбудову України. Чи є зсув у питаннях конфіскації? 

— За нашими оцінками, зараз заморожено активів Росії та осіб, пов’язаних із війною, на суму понад $1 трлн. Це колосальні кошти, уперше в історії заморожено стільки. 

По-друге, Україна має проявляти лідерство у створенні юридичних механізмів конфіскації таких активів.  

Тому НАЗК проаналізувало все законодавство у світі щодо конфіскації і підготувало законопроєкт №7194, який парламент ухвалив. Президент наклав на нього вето зі своїми пропозиціями (5 травня. — Ред.). Ми сподіваємося, що парламент ці пропозиції підтримає і в Україні буде механізм конфіскації і активів Росії, і активів причетних до цієї війни (не лише громадян РФ. — Ред.). 

— Ви казали, що без закону №7194 неможливо конфіскувати майно Медведчука, бо він громадянин України. Що тоді з пошуком активів колаборантів всередині країни, що ви зараз робите? 

— Законопроєкт №7194 передбачає конфіскацію майна як самої РФ, так і російських резидентів, великих платників податків. НАЗК вже облікувало все майно РФ та її резидентів, зокрема визначило, хто із цих осіб причетний до війни. Справді, у списку не тільки росіяни, а й українці, які є колаборантами у визначенні нової статті Кримінального кодексу. Медведчук до таких осіб, очевидно, належить, тож якщо Рада ухвалить закон, його майно можна буде конфіскувати.  

— Щодо вето президента на законопроєкт №7194. Чому, на вашу думку, він це зробив? Ви погоджуєтесь з його зауваженнями, які там є щодо НАЗК (закон наділяє його новими повноваженнями). Це може виглядати як боротьба за повноваження між органами влади, адже процес пошуку та конфіскації активів має корупційні ризики. Медведчука "відмазати" буде складно, але можна зробити це з кимось менш відомим. Не вийде як з поплічниками Януковича, коли винні залишились непокараними? 

— Для НАЗК не принципово, ми чи якійсь інший орган звертатиметься до суду і конфісковуватиме активи росіян. У підготовленому нами законопроєкті [який президент ветував. — Ред.) ці функції належать НАЗК, адже у нас зібрана найбільша база активів. Тому і генпрокурор, і міністр закордонних справ просили нас займатись цим питанням.  

Якщо це буде інший орган, ми підтримаємо його і передамо матеріали. 

Очевидно, що конфіскація російських активів — найризикованіша з погляду корупції процедура.

Саме тому, на наш погляд, було б логічно, якби цим займалось НАЗК.  

Ми наполягали на ухваленні цього закону, бо справа не тільки в процедурі конфіскації. Він дозволив би РНБО накласти санкції на 15 000 юридичних та фізичних осіб, це було б найбільше в історії. І це підштовхнуло б [іноземних] партнерів до масового введення санкцій.   

Попри це, я не можу сказати, що не підтримую вето президента, адже там справді порушується важливе питання, щоби процедура конфіскації не могла бути оскаржена у Європейському суді з прав людини. Але в нас була інша позиція — підписати закон, а потім внести правки.  

— Тобто ви вважаєте, що справа у правових причинах, а не в підкилимних? 

— Я сподіваюсь, що так. Побачимо, що буде далі. Якщо цього тижня закон проголосують з правками президента (у підсумку так і вийшло, до виходу інтерв'ю Рада ухвалила закон. — Ред.), то це покаже, що там немає підкилимних, як ви кажете, ігор. Якщо ні, то, можливо, щось є.  

— А правки президента принципово не змінюють позицію, НАЗК має займатися конфіскацією, як і планувалось?   

— Ні, Кабінет міністрів визначить орган, який цим займатиметься. Ним не може бути НАЗК, відповідно до пропозицій президента.  

— Чи не багато часу витрачається? Директор Бюро економічної безпеки казав в інтерв’ю, що багато хто вже повиводив активи з України, і серед них можуть бути колаборанти. Наприклад, головредка УП казала, що Григорій Суркіс нібито приїхав до України, аби допомогти Медведчуку переписати свої активи. Чи не встигли вже колаборанти та росіяни все сховати?  

— Я вважаю, що цей процес дійсно затягнутий, і цей закон треба було ухвалювати раніше. Декілька тижнів тому президент казав, що є два фактори, від яких залежить тривалість цієї війни, — ЗСУ і санкції. Очевидно, що затягування процесу накладення санкцій негативно впливає на тривалість війни.  

Щодо переписування майна. Так, існує можливість переписати його на третіх осіб. Але якщо йдеться про громадян Росії чи Білорусі, Мін'юст заблокував можливість перереєстрації такого майна. А Нацбанк заблокував їм можливість переказувати кошти з власних рахунків. 

Критично важливо ухвалити, підписати і опублікувати закон №7194 і конфіскувати майно, щоби ані Медведчук, ані хтось інший не зміг приховати його. Оскільки лише так ми можемо не повторити ситуацію з активами Януковича і Ко, коли у 2014 році вони були заморожені, але через те, що справи не розслідувались, ці активи були повернуті Януковичу та іншим.  

— Що робити з громадянами України, які вже переписали майно і якось його ховають? Як конфіскувати у них?  

— Це буде можливо через кримінальну процедуру і роботу Офісу генпрокурора.  

— На завершення теми конфіскації. На яку суму може розраховувати Україна?  

Якщо всі органи державної влади спільно працюватимуть, ми можемо отримати хоча б половину — $500 млрд. 
Голова Національного агентства з протидії корупції Олександр Новіков (Фото: НАЗК)

— Щодо декларацій. Зараз ви здебільшого шукаєте активи, а що з тими справами про недостовірне декларування, які були до початку війни? 

— За окремими провадженнями до нас надходять запити від ДБР. Нацполіція та НАБУ фактично за цими справами не працюють, бо під час воєнного стану вони займаються важливішими питаннями. Поліція — питаннями колаборантів, мародерів; НАБУ, як відомо, допомагає Збройним силам в ідентифікації та перехопленні російських сил і шпигунів зокрема.

Моя позиція така: основна частина кримінальних справ, зареєстрованих через декларування... я б, можливо, взагалі ініціював перед Верховною Радою закон, щоби такі провадження були закриті, щоби розвантажити правоохоронну систему для розслідування злочинів проти нацбезпеки, військових злочинів. З погляду суспільного інтересу ці справи важливіші [ніж декларування]. 

— У вас була суперечка з головою Нафтогазу Юрієм Вітренком, коли НАЗК видав припис з вимогою його звільнення, а пан Вітренко пішов до ОАСКу і залишився на посаді. Цю історію називали ударом по реформі корпоративного управління. І в цьому контексті — як ви оцінюєте закон, що дозволяє звільняти співробітників, зокрема й членів наглядових рад, якщо вони не повернуться до України на вимогу керівництва? 

— Закон "Про запобігання корупції" забороняє особі, яка звільнилась з посади, працювати в керівництві підприємств, за діяльністю яких ця особа наглядала (Вітренко був в.о. міністра енергетики. — Ред.). Саме тому ми внесли припис уряду і наглядовій раді Нафтогазу щодо звільнення вказаної особи.  

Цей припис зупинив ОАСК, але Верховний суд підтвердив правоту НАЗК, скасувавши рішення ОАСКу. Тут важливо, що ми внесли припис і наглядовій раді, яка здебільшого складалась з іноземного представництва. Але і вона не виправдала сподівань, що це буде незалежний орган. Вона зазнала тиску і не ухвалила рішення, якого вимагає закон. 

Цим наглядова рада поставила під сумнів всю реформу корпоративного управління, тому що якщо навіть наглядова рада Нафтогазу з іноземними експертами не може ухвалити рішення, що казати про інші.  

Разом з тим Україна має стати частиною ЄС, а це означає, що стандарти корпоративного управління ЄС та ОЕСР мають бути імплементовані в Україні. А саме незалежні наглядові ради з іноземними представниками.  

Саме тому ми були категорично проти закону, який зобов’язує особисту присутність на території України всіх працівників держпідприємств. Вважаємо, що цей закон підриває можливості України швидко вступити в Євросоюз.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо Зеленському батіг для менеджерів держкомпаній і до чого тут Коломойський та Приват 

На сьогодні в половині компаній світу працюють дистанційно, ще ковід у нас не закінчився. Органи державної влади працюють дистанційно. Чому є заборона для працівників держпідприємств?  

— А Кабмін нещодавно знову призначив Вітренка в Нафтогаз. 

— Справа в тому, що закон забороняє Вітренку упродовж року очолювати Нафтогаз. Рік закінчився, відколи він був міністром, тож тепер голова Нафтогазу легітимно перебуває на посаді.  

— Цікава ваша думка щодо ОАСКу. Чому він досі працює, хоча президент ще рік тому вніс законопроєкт про його ліквідацію?   

— Питання ОАСКу свідчить про те, що навіть війна не зробила всі процеси в країні такими, що орієнтовані на потреби українців. Сподіваюсь, що найближчим часом це зміниться. І це питання авторитету президента і партії президента.  

— НАЗК також займається корупційними ризиками в контексті гуманітарної допомоги. Думаю, ви бачили, що десь на рівні фейсбуку та ютубу є історії про нібито корупцію. Що ви робите тут і наскільки ці історії реальні?

— У НАЗК створена стратегічна група, яка займається корупційними ризиками при гуманітарній допомозі. Ми ідентифікували близько 20 корупційних і операційних ризиків. Зараз ми бачимо, що ризики є в нормативному регулюванні, бо закони не були готові до війни. І держава не докомуніковує, як працює гуманітарна допомога. 

За даними генпрокурора, вже є 74 кримінальних провадження. Але я абсолютно впевнений, що велика частина повідомлень про нібито корупцію пов’язана з інформаційно-психологічним впливом РФ. Аби цього не було, ми скоро запропонуємо Кабміну і Офісу президента створення єдиної прозорої IT-системи, яка б містила всю інформацію про потреби і про розподіл гуманітарної допомоги.  

— З початком війни ви направили лист-подяку міністру оборони РФ Шойгу за те, що він сприяв корупції, яка призвела до не найкращого стану російської армії. Чи була якась відповідь? Якась реакція?  

— Російська корупція — один з найпотужніших союзників наших Збройних сил.

Відповідь ми не отримали, але отримали інформацію, що після цього листа було зареєстроване кримінальне провадження про розтрату $5 млрд на підривну діяльність в Україні. Тому вважаємо, що це достатній результат.  

Також ми запитали в адміністрації Путіна, кому з наших декларантів пішли ці кошти, тому що, думаю, це спільний інтерес — встановити таких осіб. Поки контрольно-ревізійне управління адміністрації президента РФ не надало такої інформації.