Голова НБУ вимагає зменшити емісію. Альтернатива – зростання запозичень і окремих податків
Голова Національного банку Кирило Шевченко попередив, що подальша емісія грошей для фінансування видатків бюджету загрожує Україні значною інфляцією та девальвацією, і запропонував перейти до інших методів підтримки економіки. Про це йдеться у його статті на Економічній правді.
Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе
Голова НБУ попереджає: якщо залишити все, як є, та продовжувати покладатися на емісію, держава скотиться в інфляційно-девальваційну спіраль, подібну до початку 1990-х (тоді інфляція вимірювалася тисячами відсотків) або 2014-2015 років.
"Другий варіант – вольовий, але дієвий. З одного боку, є потреба в зменшенні видатків шляхом проведення секвестру бюджету, скорочення некритичних видатків, що частково уряд вже робить. З іншого боку – треба збільшувати доходи", – заявив Шевченко.
Для цього він пропонує подумати до підвищення некритичних податків – на споживання, імпорт, активи та ренту, а також активізувати внутрішні запозичення шляхом збільшення відсоткових ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня.
Третім важливим джерелом наповнення бюджету, на думку Шевченка, має стати міжнародна фінансова допомога, яку досі не можна порівняти з обсягами втрат, які під час війни щодня несе Україна.
"Звичайно, другий варіант у короткостроковій перспективі буде болючішим для населення та бізнесу. Але принаймні він відвертий і чесний. Він дасть змогу знизити тиск на гривню, уникнути розгону інфляції та вичерпання міжнародних резервів", – заявив Шевченко.
- Це уже другий публічний виступ Шевченка проти емісії. У кінці травня він написав статтю в ZN.ua, попередивши про посилення дисбалансів в економіці та підвищення ризиків виникнення девальваційно-інфляційної спіралі.
- Після цього НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%, розраховуючи підштовхнути Мінфін до підвищення прибутковості військових ОВДП, щоб їх більше купували банки, а не НБУ.
- Це не спрацювало: Мінфін продовжує позичати гроші під неринкові 9,5-11,5% (за інфляції 18% у травні). Це призвело до того, що попит на ОВДП від Мінфіну до початку липня майже вичерпався.