RU

Розбір | Облікова ставка – 25%: як рішення НБУ вплине на банки, українців та Мінфін

Облікова ставка – 25%: як рішення НБУ вплине на банки, українців та Мінфін - Фото
Колаж: LIGA.net
03.06.2022, 10:30

Нова ставка перевертає фінансовий ринок: суттєво зростуть проценти за депозитами, кредити стануть недосяжними, а військові облігації – прибутковішими

Національний банк України одноразово підняв облікову ставку з 10% до 25%. Востаннє таких вершин ставка сягала у 2015 році. 

Рішення Нацбанку стало вимушеним кроком та водночас неприємним сюрпризом  для учасників фінансового ринку та, зокрема, Міністерства фінансів. 

Ставка, яка має регулювати вартість грошей в економіці, незабаром збільшить вартість кредитів та депозитів, а уряд буде вимушений піти на збільшення витрат.

Чого очікувати інвесторам та громадянам — у матеріалі LIGA.net.

 

Несподівано висока ставка

Облікова ставка — чи не єдиний інструмент в руках Нацбанку для впливу на інфляцію. Нацбанк збільшує ставку для приборкання високих цін або знижує для підвищення економічної активності (більш активного кредитування). 

Фактично облікова ставка впливає на вартість грошей, які НБУ позичає банкам. Чи навпаки — коли банки позичають гроші Нацбанку. Залежно від ставки НБУ, банки корегують свої ставки за кредитами та депозитами вже для бізнесу та населення.

На початку 2022 року облікова ставка становила 10%, а за шість місяців до цього — 6%. На такому найнижчому за всю історію рівні вона трималася з 2020 року, коли була потреба підігрівати пандемічну економіку.

Останніми роками НБУ був надзвичайно помірним у своїх кроках. Облікова ставка декілька разів зростала на 0,5 відсоткового пункту, один відсотковий пункт або ж залишалася незмінною. Регулятора часто критикували за кволість на тлі інфляції, що зростала. Водночас він був передбачуваний.

"За останніх пару років лише одного разу рішення НБУ щодо облікової не зійшлося з очікуванням ринку. Нацбанк не змінив її, а респонденти вимагали підняття", — пригадує Михайло Демків, фінансовий аналітик ICU.

Нині ж регулятор вирішив діяти різко, як відривається пластир — ставка зросла одразу на 15 в.п. до 25%.

 

Рішення, що здивувало всіх

У березні (вже після розгортання повномасштабної війни) НБУ залишав облікову на рівні 10%, і більшість не могла прогнозувати таку різку зміну політики регулятора.

"Справді, ніхто не очікував таких драматичних рішень, — зазначив Михайло Демків. — Завжди здається, що Нацбанк на таке не піде, що це буде дуже важкий крок".

За результатами опитування представників фінансового ринку, яке постійно проводить аналітик, 25% респондентів очікували відсутності змін (загалом відповіді залишили 110 учасників). Другою найпопулярнішою відповіддю було збільшення ставки до 15% — його очікували понад 20% опитуваних. Лише 5% відповіло, що облікова буде 20%. Варіанту з 25% в опитувальнику взагалі не було.

Таким чином НБУ повернув облікову ставку до часів 2015 року, коли за схожих обставин регулятор був вимушений підняти її до 30%. У далекі 90-ті облікова взагалі була тризначним числом, але про це наразі не йдеться.

"Судячи з комунікацій НБУ, це найвища ставка, яка зараз може бути на ринку… Надалі вони не планують підвищувати, лише знижувати", — прогнозує у коментарі LIGA.net Євген Дубогриз, фінансовий аналітик Case Ukraine.

 

Амбітні цілі

У НБУ очікують, що ця зміна відіб’ється на цінах фінансових інструментів — передусім на дохідностях облігацій внутрішніх державних позик, а згодом вже — на ставках за депозитами у банках.

"Наше рішення націлене на те, щоб зробити інструменти в національній валюті привабливішими, ніж у валюті", — повідомив на пресбрифінгу щодо рішень правління НБУ з монетарної політики заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Правління Національного банку вказує на три основні цілі, які переслідував НБУ.

Висока облікова ставка має призупинити зростання цін, зміцнити курс гривні та зробити гривневі фінансові інструменти дорожчими. Останнє суттєво вплине на фінансовий ринок.

Для українських банків зросте вартість позик і "депозитів" у НБУ. З третього червня, щоб позичити кошти у НБУ, банк буде вимушений платити 27% за позику, а дохідність "депозитів" у НБУ для банків становитиме 23%.

Читайте такожВлада закликає купувати військові облігації — ми спробували. Розповідаємо, що це таке

Гривня стає "дорожчою" для банків. Так само вона стане "дорожчою" для їхніх клієнтів — бізнесів та громадян. Ставки за депозитами та кредитами будуть поступово зростати, реагуючи на рішення НБУ. Це є позитивом для тримачів депозитів та, звісно, негативом для позичальників.

Втім, очікувати завтра у банках депозити під 20% не варто. Монетарна трансмісія — процес, коли облікова ставка має реальний вплив на ринок, може тривати багато місяців. Наприклад, на думку Демківа, найближчим часом клієнти зможуть побачити депозити хіба що під 10%. Згодом, як розповів LIGA.net фінансовий аналітик Василь Невмержицький, депозити для фізосіб можуть вийти на рівень 16%, а для юросіб — до 20%.

"Ми зараз перебуваємо у такій ситуації, коли управління бізнес-циклом, управління споживанням, інвестиціями через процентну ставку є досить слабким", — підкреслив на пресбрифінгу НБУ Сергій Ніколайчук.

Проте, на думку Дубогриза, наразі більшу роль відіграє саме те, що НБУ презентував рішення щодо боротьби з інфляцією. За його словами, трансмісійний механізм працює тоді, коли є визначеність в економіці, а нині горизонту планування як такого немає.

Lose-Win для Мінфіну

Один з головних наслідків підвищення облікової ставки впаде на плечі Міністерства фінансів.

Через війну доходи держбюджету критично впали, тому, щоб країна функціонувала, Мінфін вимушений здійснювати значні залучення через військові облігації під 10%. Через здорожчання "депозитів" у НБУ до 23% дохідність облігацій для банків виглядатиме зовсім не цікаво.

Тому Мінфін, ймовірно, буде вимушений підвищувати дохідність держоблігацій, щоб зацікавити банки — найбільших покупців ОВДП. А це — додаткові майбутні витрати, що зростають в рази.

Читайте також"Експропріація". Як курс гривні посварив айтівців з НБУ і чому держава не поступиться

"Вони [Міністерство фінансів. — Ред.] не задоволені, напевно, цим рішенням НБУ, — вважає Михайло Демків. — Тепер міністерство стоїть перед непростим рішенням: що вони будуть робити у вівторок на черговому аукціоні".

7 червня має відбутися аукціон облігацій внутрішньої держпозики, де Мінфін планував реалізовувати 3-місячні, 6-місячні та 1,5-річні облігації. Раніше дохідності за цими інструментами становили 9,5–11,5%, але внаслідок рішення НБУ міністерство буде вимушене підвищувати дохідності.

 

Збільшення дохідності ОВДП є проблемою "завтрашнього" Мінфіну, а Мінфіну "сьогоднішньому" зростання інтересу банків до держоблігацій може стати в пригоді.

Величезна дірка у бюджеті, на думку Дубогриза, має три шляхи заповнення: міжнародна фінансова допомога, пряма емісія або залучення банкових ресурсів до фінансування держбюджету.

"Якщо ці ресурси, які лежать в банках, не підуть на фінансування бюджету, то інфляцію буде просто не зупинити. Думаю, ми могли б цього року дійти до 60%, якби Нацбанк й надалі "друкував" у поточних об’ємах", — вважає аналітик.

У цій концепції ховається одна з причин такого різкого підвищення облікової ставки. Якби вона зростала поступово, це б загальмувало інвестиції в українські активи, бо всі чекали б наступного підвищення — "справжньої" ставки.

 

Банки виходять на полювання

Якщо Мінфін відчує на собі нову облікову  ставку лише наступного тижня, то вже сьогодні на банківському ринку розпочинається новий етап. Втративши дешевий рефінанс, банки або будуть платити за нього майже втричі більше, або розпочнуть "полювання" на гроші.

"Банки тепер будуть брати рефінанс, напевно, тільки в крайньому разі. Під загрозою опиняються середні та дрібні банки, що побачили відтік депозитів після 24 лютого", — пояснює Михайло Демків.

Читайте такожОблігації, нерухомість, золото чи криптовалюта. Куди інвестувати під час війни

Суттєво постраждають деякі середні та малі банки. Мова про банки, які пережили відтік вкладень через війну та останнім часом "підсіли на голку" дешевого рефінансу НБУ.

"У багатьох комерційних банків є залежність від рефінансу НБУ. У загальних пасивах банків частина рефінансу може становити 40–80%. Якщо раніше банки брали рефінанс під 11%, то зараз це буде 27%. У банків одразу зростуть витрати", — пояснює Василь Невмержицький.

Залежні від рефінансу банки будуть вимушені замінювати його депозитами з вищими ставками. З ними конкуруватимуть незалежні від рефінансу банки. Вони підвищуватимуть відсотки, щоб отримати більше депозитів, вкладати їх в НБУ та отримувати дохід в згадані раніше 23%.

"Тому банки змагатимуться між собою — хто більше запропонує, хто буде гнучкіший, хто швидше реагуватиме, — каже Невмержицький. — Банкам доведеться "повоювати" один проти одного на ринку, щоб заробити грошей".

Богдан Вальд
Богдан Вальд
кореспондент ділової редакції LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини