У Польщі почали говорити про скасування допомоги 800+ для частини українців
У Польщі почалися розмови щодо скасування грошової допомоги "Родина 800+" від ZUS для українців, які не працюють. Як пише PAP, минулого тижня цю тему порушив мер Варшави Рафал Тшасковський, який балотується у президенти від Громадянської коаліції.
"Для нас найважливіше, щоб кожен, хто приїжджає до нас і хоче підтримки, зміцнював економіку. І саме тому я пропоную фундаментальну зміну, а саме: коли йдеться про такі пільги, як 800+ для українців, вони повинні бути за умови, якщо українці будуть працювати, якщо вони будуть жити в Польщі і якщо вони будуть платити податки в Польщі", – сказав він на одній із зустрічей з виборцями.
Тшасковський сказав, що Польща не повинна повторити помилку Німеччини чи Швеції, куди біженці їдуть лише за соціальною допомогою. Він додав, що переважна більшість українців у Польщі працюють, тому зміни не матимуть значного впливу.
20 січня ідею Тшасковського підхопила партія "Право і солідарність", яка зараз в опозиції. Її голова Маріуш Блащак сказав, що ПіС подає відповідний законопроєкт: "[Він] обмежує програму 800+ лише тими сім'ями, які, по-перше, працюють у нашій країні, а по-друге, платять податки в Польщі".
У середу, 22 січня, пропозицію Тшасковського підтримав віцепрем'єр, міністр оборони і глава Польської селянської партії Владислав Косіняк-Камиш. Він оцінив пропозицію Тшасковського як цікаву. "Для мене особисто вона є максимально прийнятною", – сказав політик.
"Поляки відкрили свої серця, свої домівки, ми допомагаємо, виплачуємо соціальні допомоги, даємо медицину, освіту в школах. Але ми також очікуємо, що це будуть не тільки витрати з державного бюджету з боку наших платників податків. [Має бути] внесок у польську економіку, внесок у всі ці витрати, які здійснює польська держава", – сказав Косіняк-Камиш.
З іншого боку, ще один кандидат у президенти Польщі спікер Сейму Шимон Головня сказав, що не бачить потреби у радикальних змінах у програмі 800+.
За його словами, становище українських родин, які перебувають у Польщі, іноді "по-людськи" складне.
"Не можна сказати матері з трьома дітьми, яка виховує їх сама в складних умовах і не має зв'язку з чоловіком, який залишився в Україні: оскільки ви офіційно не працюєте і не платите податків, ви не маєте права на цю підтримку. Це було б просто нелюдяно", – пояснив він.
Головня підтримує необхідність боротися з тими, хто "явно і нахабно зловживає щедрістю польської держави". "І ми чуємо про такі випадки. Тільки це вже патологія. Патологію потрібно зменшувати – і держава має для цього інструменти – не роблячи при цьому якихось істеричних, драматичних, показових рухів", – сказав спікер Сейму.
Головня також сказав, що поляки завжди були народом, який допомагав іншим народам, які цього потребували, і що може статися так, що поляки самі потребуватимуть цієї допомоги. "Тоді ми повинні мати сильний моральний мандат для цього", – сказав він, також підкресливши, що не дозволить втягнути себе в антиукраїнський наратив.
- За даними Євростату, у країнах ЄС перебувають понад 4,23 млн українців зі статусом тимчасового захисту. Найбільше їх у Німеччині (1,15 млн), Польщі (1,00 млн) та Чехії (0,39 млн).