З подання непродуманої заяви Ростислава Шурми на конференції в Лондоні знову випливла лівацька ідея повної відмови від готівки, відома під своєю англомовною назвою cashless. На щастя, ОП вже виступив зі спростуванням, але дискусія з цього питання триває. Однак обговорюються, в основному, технічні аспекти, в рамках яких безготівковий розрахунок явно виграє – сам віддаю перевагу йому в більшості випадків.

Натомість головна проблема cashless – політекономічна: вона повністю знищує приватність, причому дає державі не лише можливість за платежами відстежити деталі Вашого особистого життя, а й за бажання повністю позбавити Вас можливості жити. В умовах cashless досить просто заблокувати рахунки, і людина стає абсолютно безпорадною. Не треба більше обливати активістів сірчаною кислотою, не потрібно розстрілювати Майдан – достатньо зафіксувати неугодних на камеру, з'ясувати їхні особи (з помилками, звичайно, але ліс рубають – тріски летять, як казав Сталін) та одним клацанням мишки помножити на нуль. Бінго! Тоталітаризм готовий.

А як Швеція – хіба там тоталітаризм? Ні, але там і cashless також немає. А широке поширення безготівкових розрахунків пояснюється тим, що громадяни настільки добре контролюють державу (або принаймні впевнені в цьому), що не бояться зловживань з її боку. Риторичне питання – чи настільки сильний цей контроль в Україні? І чи готові Ви довірити нашій державі свої найінтимніші секрети у поєднанні з можливістю будь-якої миті перекрити Вам кисень?

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.