Відмова від експорту брухту коштуватиме Україні $100 млн валютних надходжень – експерт
Наразі обсяги експорту брухту разом із продукцією металургії посідають третє місце. За підсумками 2024 року їхня частка становила близько 11,4% від загального обсягу українського експорту. Завдяки заготівельникам брухту Україна щомісяця отримує до $8 млн валютного виторгу, щороку — до $100 млн. Це вагомі надходження до міжнародних резервів, які дозволяють Нацбанку підтримувати стабільність економіки та валютного ринку.
Про це LIGA.net розповів директор з розвитку бізнесу ТОВ "Міртен" Микола Климович.
За даними Української асоціації вторинних металів (УАВтормет), щомісяця обсяг брухту зростає в середньому на 5–10% (близько 10–12 тис. тонн). Основна причина — це наслідки війни: систематичні руйнування об’єктів інфраструктури, тисячі знищених одиниць автотранспорту тощо.
У березні 2025 року, обсяг експорту брухту з України сягнув позначки у 40 тис. тонн на місяць, що майже дорівнює сумарному обсягу експорту (41 тис. тонн) за два перші місяці поточного року.
За умови збереження цього показника, без урахування його можливого зростання у наступні місяці, загальний обсяг експорту брухту з України може скласти у річному вимірі майже 450 тис. тонн, що у півтора раза перевищуватиме аналогічний показник 2024 року.
За прогнозами Укрметалургпрому, які містяться в пояснювальній записці до проєкту постанови Кабінету міністрів України щодо встановлення нульового обсягу квоти на експорт брухту чорних металів (металобрухту), якщо обсяги експорту брухту залишаться на нинішньому рівні – близько 300 тис. тонн на рік – це означатиме потенційну втрату понад 1,5 млн тонн виробництва сталі і, відповідно, недовиробництво близько 1,4 млн тонн металопрокату, що на 200-350 доларів за тонну дорожчий за чавун, який підприємства розливають та експортують у разі дефіциту брухту, що своєю чергою означає, що Україна недоотримає в середньому 0,4 млрд доларів валютних надходжень на рік, що майже вп'ятеро перевищує валютний виторг від експорту брухту.
Водночас в УАВтормет говорять про серйозну проблему утилізації суто військового (конверсійного) брухту — знищеної техніки, залишків боєприпасів тощо, що становить екологічну загрозу для країни. Його потенційні запаси оцінюються в 1–1,2 млн тонн, з яких підтверджені обсяги, що придатні для перероблювання, складають 200–250 тис. тонн.
