Очередная потеря: глава НБУ подал в отставку. Что уж терять, кризис так кризис?
Голова Національного банку Яків Смолій подає у відставку з чіткою аргументацією про політичний тиск. Систематичний. І саме "політичний тиск" - це найгірше, адже Нацбанк повинен бути незалежною інституцією.
Читайте також - Депутати "Слуги народу", яких вам ще реформ не вистачає
Згідно закону Украъни "Про НБУ", ця заява попадає до Верховної Ради лише після схвалення її президентом, в тому числі після розгляду аргументації причин звільнення. А аргументація, нагадаю, політичний тиск.
Але це не все.
Згідно закону України "Про Регламент ВРУ" заява може бути проголосована, якщо її схвалить профільний Комітет з фінансів (де я теж працюю). А бо не схвалить, через аргументацію. А аргументація, така як є, політичний тиск.
І це ще не все.
Далі, згідно Конституції, Верховна Рада повинна знайти 226+ голосів і проголосувати за звільнення голови НБУ. Висхлухавши аргументи, чому він звільняється. А вони, уявіть собі, саме про політичний тиск.
Читайте також - "Не вписався в "економіку по Зеленському". Чому йде глава НБУ Смолій і хто його замінить
Тобто, ми маємо мінімум чотири сценарія розвитку події:
1. Президент як би поцікавиться, що там з політичним тиском і не прийме відставку. А, навпаки, розбереться з тим політичним тиском.
2. Профільний Комітет з фінансів не схвалить відставку. І запитає про політичний тиск.
3. У Верховній Раді знайдеться мінімум 198 притомних людей, які перед тим, як голосувати за відставку, спитають про політичний тиск. І не проголосують.
4. Президенту, Комітету і 226+ депутатам пофіг на політичний тиск і вони у турборежимі звільнять Смолія. Що вже втрачати, криза так криза!
Отже, маємо три сценарія з вихом з ситуації, і один - з черговим стрибком на граблі.
Давайте відверто, хто ще тут вірить, що вони НЕ оберуть останній сценарій?