Бізнес-тиждень: Страхування воєнних ризиків, нарощення імпорту СПГ із РФ, негнучка гривня
Колаж: Дарина Дмитренко, LIGA.net

В Україні фіксують збільшення постачань російського скрапленого природного газу (СПГ) в Європу, Міжнародне агентство із гарантування інвестицій Світового банку (MIGA) почало страхувати від воєнних ризиків в Україні приватних інвесторів, ризики повернення до плаваючого курсу гривні і як іде процес відновлення зруйнованого війною житла в Україні.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Все це і чим ще запам’ятався бізнес-тиждень – у новому огляді від LIGA.net

 

MIGA почала страхувати від воєнних ризиків в Україні приватних інвесторів

Бізнес-тиждень: Страхування воєнних ризиків, нарощення імпорту СПГ із РФ, негнучка гривня

Міжнародне агентство із гарантування інвестицій Світового банку (MIGA) розпочало надавати інвестиційні гарантії для приватних інвесторів України.

Серед перших укладених угод — страхування на суму до $9,1 млн для проєкту M10 Industrial Park у Львові, що належить компанії UIPH мажоритарного акціонера Dragon Capital.

Гарантія надається на фінансування будівництва та експлуатації складського комплексу та супутньої інфраструктури у промисловому парку M10. Страхування покриває воєнні ризики протягом 10 років.

Це дозволить створити нову індустріальну та логістичну інфраструктуру, складські площі й своєю чергою сприятиме економічному розвитку регіону під час війни й відновленню країни після перемоги.

Гарантії, надані MIGA, міністерка економіки Юлія Свириденко називає позитивним сигналом для нових потенційних інвесторів, які розглядають можливості інвестування в Україну. Цей крок відкриває можливості розвитку бізнесу та створення ланцюгів виробництва в різних регіонах України. "Багато українських та іноземних компаній зможуть подавати заявки й отримувати нові гарантії", – зазначила вона.

Виконавчий віцепрезидент MIGA Хіроші Матано заявив, що агентство пишається можливістю підтримати Україну в часи великої економічної та гуманітарної катастрофи, спричиненої російським вторгненням, і прагне сприяти привабленню прямих іноземних інвестицій в Україну та створенню імпульсу для відновлення країни після війни.

Читайте також: Світовий банк застрахував від воєнних ризиків першого приватного інвестора в Україні

 

Імпорт російського скрапленого газу в ЄС зріс

Бізнес-тиждень: Страхування воєнних ризиків, нарощення імпорту СПГ із РФ, негнучка гривня

В Україні фіксують збільшення постачань російського скрапленого природного газу (СПГ) в Європу на фоні скорочення прямих постачань через газогони.

Менеджер програми Razom we stand Олег Савицький розповів, що на експорті скрапленого газу до країн ЄС компанія Новатек російського олігарха Леоніда Міхельсона та одного з найближчих соратників Путіна Геннадія Тимченка торік заробила $20 млрд.

Одним із головних покупців російського скрапленого газу, згідно з даними Global Witness, у 2022 – 2023 роках є Франція. З початку поточного року країна закупила 4,2 млн кубометрів російського СПГ.

Другим найбільшим покупцем російського СПГ у світі є Іспанія. Там головним імпортером російського скрапленого газу виступає компанія Ibedrola. У перші сім місяців 2023 року Іспанія купила 18% загального продажу скрапленого газу з Росії.

Третє місце у цій статистиці займає Бельгія, купуючи 17% російського скрапленого газу. 

Єдиним важелем для України залишається внесення покупців російського СПГ в Реєстр спонсорів війни Нацагентства із запобігання корупції (НАЗК) – неофіційного переліку компаній, які платять гроші російському уряду.

Зазначимо, що проти власників Новатек діють санкції США, Британії, Австралії, Нової Зеландії та України.

Єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон закликає країни ЄС повністю відмовитись від російського скрапленого газу. 

Читайте також: Скраплений газ розширюється. Як Європа наростила імпорт російського СПГ

 

Ризики повернення до плаваючого курсу гривні

Бізнес-тиждень: Страхування воєнних ризиків, нарощення імпорту СПГ із РФ, негнучка гривня

У липні НБУ оприлюднив Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Фінальна мета реалізації Стратегії – поступове повернення до інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням, як це було до повномасштабної війни.

Наявність адміністративних обмежень, із погляду регулятора, за понад півтора року – з початку повномасштабної війни Нацбанк зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн/$ – створює додаткові ризики.

На початковому етапі переходу до гнучкого курсу гривні Нацбанк має намір суттєво обмежувати курсові коливання.

Опитані LIGA.net експерти кажуть, що до повернення практики гнучкого курсоутворення Україна наразі ще не готова.

"Це автоматично створить коливання валютного курсу такої сили, що НБУ доведеться підвищити відсоткові ставки знову до 25% або навіть вище", – зазначає аналітик компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) Максим Орищак.

Він вважає, що запровадження гнучкого курсу зараз, коли є неекономічні чинники, спровокує кризу платіжного балансу України й вдарить по економіці одразу за двома напрямками. Через девальвацію обвалиться і без того невисокий рівень життя громадян. Це підірве галузі, пов'язані з внутрішнім попитом. А через повернення високої процентної ставки інвестиційний процес, як і кредитне підживлення попиту, буде заблоковано.

Можливості переходити на вільне курсоутворення у разі інфляційного таргетування, з погляду фінансового експерта Андрія Шевчишина, не дають поки що чинні жорсткі обмежувальні заходи, величезний дефіцит держбюджету та зовнішньої торгівлі. А також повна залежність від зовнішньої допомоги.

"Тому, у кращому разі, може йтися про напівзаходи. Тобто – або зміна фіксованого курсу, або встановлення курсу в заданому невеликому коридорі, з поступовим зняттям валютних обмежень. Або ж збереження поточної ситуації, та у разі досягнення необхідних кондицій економіки, зовнішньоекономічної діяльності та банківської системи — переходу до повноцінного плаваючого курсу", – каже він.

Фіксований офіційний курс на рівні 36,5686 грн/$ Нацбанк встановив у липні 2022 року. Його тримають як "основний якір стабілізації очікувань і ключовий засіб виконання пріоритетних цілей НБУ" і донині.

Читайте також: Негнучка гривня. Чи є умови відмовитись від фіксованого курсу долара

 

Відновлення зруйнованого житла в Україні

Бізнес-тиждень: Страхування воєнних ризиків, нарощення імпорту СПГ із РФ, негнучка гривня

Болюче питання в Україні під час війни – відновлення зруйнованого житла та ремонт пошкодженого. Грошей часто не вистачає, частина житлового фонду в прикордонних або ж прифронтових районах – під обстрілами.

Першу допомогу ще півтора року тому почали надавати міжнародні донорські організації. Вони привозили з різних країн будівельні матеріали, а також волонтерів, які готові були проводити ремонтні роботи. Зазвичай це робилося у селі.

Держава навесні та влітку запустила свої програми відновлення зруйнованого та пошкодженого житла. На компенсацію відбудови житла уже витратила 1 млрд грн.

Місцева влада не завжди приходить на допомогу, бо пріоритетність витрати грошей буває різною, та й до того ж грошей може банально не вистачати, як це відбувається у сильно постраждалих громадах.

Деякі ОСББ, зокрема, в Ірпені, відновлювали свої будинки самостійно, якщо не було критичних руйнувань. В окремих будинках це обійшлося в $1000 з квартири.

За приблизними розрахунками, близько 4,5 млн людей втратили свої домівки, це близько 1,8 млн родин.

Загалом потреби України на відбудову оцінюються Світовим банком у $411 млрд. Потреби на швидку відбудову у 2023 році сягали $14 млрд.

Читайте також: Як відбувається відновлення зруйнованого житла в Україні

 

Подивитися реєстр корупціонерів тепер можна через Дію

Бізнес-тиждень: Страхування воєнних ризиків, нарощення імпорту СПГ із РФ, негнучка гривня

На порталі "Дія" став доступний Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні чи пов'язані з корупцією правопорушення.

"Тепер кожен може перевірити, чи причетна людина чи бізнес до корупції, щоб не співпрацювати з підприємствами та людьми, які мають корупційний бекграунд. Також реєстр допоможе журналістам та громадськості викривати корупційні схеми", - повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відкрило публічний доступ до реєстру корупціонерів на початку вересня 2023 року.

Реєстр було закрито з початку повномасштабного вторгнення Росії.

На цей час у реєстрі близько 47 000 записів.

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (Реєстр корупціонерів) – це портал, де міститься інформація про всіх фізичних та юридичних осіб, які вчинили корупційні правопорушення. НАЗК адмініструє цей реєстр із лютого 2019 року.

Читайте також: У Дії відкрили доступ до реєстру корупціонерів

 

Прямий доступ до фінансування проєктів "Шляхів Солідарності"

Бізнес-тиждень: Страхування воєнних ризиків, нарощення імпорту СПГ із РФ, негнучка гривня

Євросоюз дозволив Україні самостійно подавати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів щодо розширення основних експортних маршрутів ("Шляхів солідарності").

"Вперше Україна зможе подати заявку на фінансування інфраструктурних проєктів уздовж "Шляхів Солідарності", не потребуючи партнерів з ЄС. Вона може зробити це самостійно як рівноправний партнер у рамках Connecting Europe Facility (CEF). Україна може подати заявку на тих самих підставах, що й будь-яка інша держава-член ЄС", – пояснила Комісарка ЄС із питань транспорту Адіна Велян.

До цього Україна могла отримувати кошти від ЄС на модернізацію "Шляхів Солідарності" лише за участі в проєкті однієї з країн ЄС.

Ще у травні 2022 року Єврокомісія оприлюднила комплекс заходів за ініціативою "Шляхи солідарності". Серед них – забезпечення КПП обладнанням й іншими технічними засобами та оновлення мап транс'європейської транспортної мережі (TEN-T).

У червні цього року Україна підписала угоду з ЄС щодо участі у програмі CEF, що дозволяло брати участь у конкурсах із розвитку транспортної інфраструктури спільно з партнерами держав-членів ЄС за фінансової підтримки ЄС.

У рамках програми CEF Агентство відновлення вже бере участь у спільних проєктах із Польщею, Угорщиною та Румунією. Ці проєкти спрямовані на покращення пропускної спроможності пунктів пропуску з країнами-членами ЄС.

Читайте також: Розширення "Шляхів солідарності": ЄС надав Україні прямий доступ до фінансування

 

Україна стала одним із керівників виконавчого органу МАГАТЕ

Бізнес-тиждень: Страхування воєнних ризиків, нарощення імпорту СПГ із РФ, негнучка гривня

28 вересня Україну обрали до ради керівників Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

Рада керівників – виконавчий орган МАГАТЕ, який ухвалює рішення, обов'язкові для виконання всіма країнами-членами організації, а отже й Росією, яка окупувала українську атомну станцію в Енергодарі.

Рада складається з представників 35 країн-членів і проводить зустрічі п'ять разів на рік.

Разом з Україною на період 2023-2024 років новими членами ради стали Алжир, Вірменія, Бангладеш, Буркіна-Фасо, Еквадор, Індонезія, Республіка Корея, Нідерланди, Парагвай, Іспанія.

Президент Володимир Зеленський прокоментував обрання України, подякувавши тим країнам, які підтримали її заявку.

"Україна залишається надійним міжнародним партнером у сфері атомної енергетики, і ми докладемо всіх зусиль для посилення важливої ролі МАГАТЕ та зміцнення ядерної безпеки й захищеності. Ми всі маємо працювати разом – усі у світі, хто цінує безпеку, – щоб покласти край усім видам ядерного шантажу, які Росія намагається зробити нормою", – йдеться у Twitter глави держави.

Генеральна конференція МАГАТЕ також схвалила резолюцію щодо негайного повернення Запорізької атомної станції під повний контроль України. Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.

Резолюцію запропонували Канада, Фінляндія та Коста-Рика. Її підтримали 69 країн.

  • МАГАТЕ у вересні 2022 року розмістило спостерігачів на окупованій росіянами Запорізькій АЕС, а на початку 2023 року – на решті атомних станцій України.
  • У листопаді МАГАТЕ закликало Росію піти із Запорізької АЕС і не чіпати ядерних об'єктів України.

Читайте також: Україну обрали до керівного органу МАГАТЕ

 

У вересні Україна залучила в держбюджет $3 млрд зовнішнього фінансування

Бізнес-тиждень: Страхування воєнних ризиків, нарощення імпорту СПГ із РФ, негнучка гривня

До державного бюджету України надійшло близько $3 млрд зовнішнього фінансування у вересні 2023 року. 

40% з цієї суми – грантові кошти, які Україні не треба повертати. Від:

Європейського Союзу – $1,6 млрд (пільгове фінансування)

Сполучених Штатів Америки – $1,25 млрд (грант)

Світового банку під гарантію Великої Британії – $100 млн (пільгове фінансування).

Кошти від ЄС – восьмий транш у рамках макрофінансової допомоги на 2023 рік. Загальний обсяг фінансування за програмою становить 18 млрд євро, з яких Україна отримала вже 13,5 млрд євро. Макрофінансова допомога надається на пільгових умовах. Термін погашення кредиту становить 35 років. Відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС.

Грант від США та пільговий кредит під гарантію Великої Британії – частина п'ятого додаткового фінансування у рамках проєкту Світового банку "Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні" (PEACE in Ukraine). Термін погашення кредиту під гарантію Великої Британії – 19 років із п'ятирічним пільговим періодом. У 2023 році Україна отримала вже $9,8 млрд грантового фінансування від США і $600 млн від Світового банку під гарантію Великої Британії.

Залучена міжнародна допомога спрямовується на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, зокрема на забезпечення соціального захисту населення, оплати праці працівників секторів освіти та охорони здоров'я, гуманітарні потреби.

За дев'ять місяців 2023 року Міністерство фінансів залучило понад $32,6 млрд зовнішнього фінансування на невідкладні потреби держбюджету.

Читайте також: Україна залучила $3 млрд зовнішнього фінансування у вересні — Мінфін

ЄБРР прогнозує зростання ВВП України у 2024 році на 3%

Бізнес-тиждень: Страхування воєнних ризиків, нарощення імпорту СПГ із РФ, негнучка гривня

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) зберіг свій травневий прогноз щодо зростання економіки України на 2023-2024 роки. Йдеться на сайті ЄБРР.

"В Україні у 2023 році очікується зростання ВВП на 1%, що відображає різке зниження ВВП у першому кварталі, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року. За цим, ймовірно, буде збільшення на 3% у 2024 році", – йдеться в повідомленні ЄБРР.

ЄБРР нагадує, що у першому кварталі 2023 року ВВП України впав на 10,5% у річному обчисленні, хоча приплив зовнішнього фінансування в обсягах більших, ніж у 2022 році, і нова програма МВФ надали підтримку макроекономічній стабільності, збільшили валютні резерви до рекордного рівня $41,7 млрд на кінець липня 2023 року і допомогли знизити інфляцію до 8,6% у серпні 2023 року з пікового значення у 26,6% у грудні 2022 року. 

"Водночас невизначеність, пов'язана з війною, залишається виключно високою. Війна негативно вплинула на фінанси більшості підприємств, а внутрішній попит залишається пригніченим через переміщення за кордон понад 8 млн осіб. Нещодавнє непродовження коридору експорту зерна та хвиля руйнувань зернової портової інфраструктури додають невизначеності, коли йдеться про короткострокові перспективи", – пояснив ЄБРР свій прогноз.

Читайте також: ЄБРР зберіг прогноз зростання ВВП України у 2023 році на 1%

 

Керівників держпідприємств почали шукати через портал вакансій Фонду держмайна

Бізнес-тиждень: Страхування воєнних ризиків, нарощення імпорту СПГ із РФ, негнучка гривня

Фонд держмайна запустив Кадровий резерв – електронну систему відбору кандидатів на керівні посади держпідприємств.

На порталі зібрано всі актуальні вакансії керівників компаній, які перебувають в управлінні ФДМ.

Наразі відкрито 62 вакансії на керівні посади на держпідприємствах та 13 вакансій в акціонерних товариствах із державною часткою участі.

Найбільший попит на керівників інженерних та наукових підприємств (25 вакансій), переробних підприємств (19), видобувних та будівельних компаній (по 7).

Кандидати можуть подати анкету в онлайн-форматі, щоб взяти участь у відборі на керівну посаду або отримувати пропозиції відповідно до вказаних побажань.

Кадровий резерв допомагатиме швидше знаходити необхідного кандидата на вакантну посаду директора, щоб не допустити перерв у роботі підприємства.

Запуск порталу – це можливість підвищити ефективність та якість управління державними активами України, а також уникнути корупційних ризиків, пояснюють у Фонді.

Читайте також: Фонд держмайна запустив портал вакансій для пошуку керівників держпідприємств