Бізнес-тиждень: фінальний проєкт держбюджету, план реформ і підходи банків до РЕР

Кабмін підготував до другого читання на розгляд парламенту проєкт Державного бюджету на 2024 рік. Його ухвалення в цілому очікується наступного тижня. Україна підготувала план реформ під обіцяні Євросоюзом 50 млрд євро. Вартість продуктів у зв’язку з сезонними факторами змінюється. Доходи населення зростають. Ціни на пальне зростають. А банки мучаться з РЕРами.

Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень – у новому огляді від LIGA.net

Зміни в Державному бюджеті

Кабмін схвалив проєкт закону "Про Державний бюджет України на 2024 рік" до другого читання.

У проєкті змінено прогноз щодо курсу гривні, рівня ВВП та інфляції. А також залишили фінансування серіалів на 445 млн грн і заклали норми законопроєкту про "військовий ПДФО" в текст бюджету.

"Принципи та пріоритети, які визначені в проєкті бюджету, поданому урядом на розгляд парламенту в І читанні – збережені й до ІІ читання. Показники бюджету є збалансованими, але одночасно й напруженими. Продовжуємо активно працювати для залучення необхідного зовнішнього фінансування", – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

У прогнозі на 2024 рік було скориговано у бік зменшення показник споживчої інфляції – з 10,8% до 9,7% (у розрахунку грудень до грудня).

"Уточнення відбулось на фоні зміни припущень щодо курсу гривні – у середньому за рік 40,7 гривні за долар до другого читання порівняно з 41,4 гривні за долар у попередньому прогнозі", – йдеться в пояснювальній записці до проєкту.

На кінець 2024 року курс очікується на рівні 42,1 гривні за долар (попередній прогноз – 44,2).

Уряд також очікує менш значну девальвацію гривні у 2023 році – 38,6 гривні за долар порівняно з 40,2 гривні за долар на перше читання.

Кабмін прогнозує швидше відновлення реального ВВП у 2023 році до + 5% порівняно із + 2,8% у попередньому прогнозі.

Прогноз зростання реального ВВП на 2024 рік було знижено до 4,6% під друге читання порівняно з 5% на перше читання, включно з урахуванням зміни припущення тривалості війни (впродовж 2024 року), логістики (обмеженість повноцінного користування морськими портами), міграційних процесів тощо.

Крім того, уточнено очікування щодо зростання споживчих цін у поточному році у бік зменшення – з 14,7% до 7,1% (грудень до грудня).

Очікувано, фінальний тест бюджету буде розглянутий Комітетом з питань бюджету 4 листопада й ухвалений в цілому в середині наступного тижня парламентом.

Читайте також: Гроші на кіно залишили, військовий ПДФО у громад забрали: зміни в бюджеті до другого читання

Банкіри розповіли як перевіряють РЕРів

Про те, які підходи застосовують банки під час роботи з політично значущими особами (РЕР) LIGA.net поговорила з банкірами.

У фінансових установах кажуть про ризик-орієнтований підхід до політично значущих осіб та членів їхніх родин.

За словами членкині правління Піреус Банку Ірини Стахурської статус РЕР не означає, що клієнт апріорі високоризиковий. Однак з боку клієнта мають бути надані всі необхідні документи.

Директор департаменту комплаєнсу, член правління банку "Південний" Володимир Гавлицький розповів, що наразі ускладнює виявлення клієнтів РЕР відсутність реєстру політично значущих осіб. У зв’язку з цим "Південний" користується послугами третіх осіб, які надають інформацію щодо політично значущих осіб та осіб пов’язаних з ними.

Про те, що "глибина" перевірки залежить від повноважень PEP, розповів LIGA.net директор департаменту з продажу та розвитку роздрібного бізнесу ПУМБ Олександр Щербаха. Так, наприклад, якщо повноваження публічно значущої особи закінчились понад 12 місяців тому, а фінансові операції є зрозумілими, то такі клієнти (члени їхніх родин та партнери) матимуть низький рівень ризикованості й не потребуватимуть додаткової перевірки джерел походження статків, доходу, транзакційної активності тощо. Якщо ж РЕР-клієнт або члени його родини демонструватимуть нетипову активність, рівень ризику буде переглянуто.

Олександр Щербаха визнає, що якщо говорити про РЕР-клієнтів, то для деяких банків дійсно простіше відмовити клієнтам зі статусом PEP та членам їхніх родин в обслуговуванні, аніж обслуговувати їх. Через це НБУ проводить роз’яснювальну роботу з такими банками, які відмовляють в обслуговуванні РЕР-клієнтам, і навіть запровадив доволі жорсткі адміністративні заходи. Завдяки цим заходам, кількість відмов у обслуговуванні прогнозовано має зменшитися.

Наразі є нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків в якості заходів впливу штрафи до 10 млн грн.

Директор з маркетингу monobank Анатолій Рогальський вважає, що важливо правильно побудувати сам процес обслуговуванні РЕРів – тоді й головного болю ні в кого немає.

Читайте також: "Взяти на себе геморой". Що банки кажуть про роботу з РЕРами

Вплив сезонних факторів на ціни

В Україні вже почали дорожчати деякі продукти. Причиною є зменшення пропозиції на ринку і необхідність зберігання їх у сховищах, що вимагає підвищених енерговитрат. Тобто, мова про сезонний фактор.

Йдеться передусім про овочі і яйця. Втім, залежно від ситуації на міжнародних ринках, можуть здорожчати і деякі крупи та фрукти. Аналіз поточної ситуації та прогнози на наступні місяці зробила LIGA.net.

Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка каже, що слід очікувати суттєвого здорожчання яблук. Наразі в Європі спостерігається тенденція до зменшення їх виробництва. В Україні цьогоріч також невеликий урожай яблук. Це стабільно підтримує високу ціну на зовнішніх ринках, що певною мірою стимулює їх експорт. Також фіксується попит на яблука від переробних комплексів.

Зараз яблука вже подорожчали на 30%-40% проти торішніх цін у цей самий час. Навесні вони можуть здорожчати ще суттєвіше.

Якщо влітку в супермаркетах можна було зустріти вартість десятка яєць у межах 32-35 гривень, то сьогодні їх ціна коливається від 45 до 60-70 грн за десяток. До кінця року реальна вартість може встановитись в середньому на позначці 60-70 грн.

Разом з тим Максим Гопка прогнозує зниження вартості деяких видів овочів протягом тижня або двох. Це стосується цибулі, моркви, капусти. Тут був добрий урожай і наразі йде етап збуту продукції середньої якості. Це певні сорти продуктів недовготривалого зберігання.

Подешевшала практично вдвічі гречка. Як зазначають в Інституті аграрної економіки, максимальну вартість гречки у 96,01 грн/кг зафіксували у серпні 2022 року. Нині, згідно з даними Мінфіну, її середня вартість становить близько 41,5 грн. Хоча можна зустріти ціну і в 35 грн за кілограм.  

Читайте також: Яблука, яйця і рис. Які продукти дорожчатимуть взимку

Власна оселя для молодих сімей за пільговими кредитами

Кабінет міністрів вирішив продовжити державну програму забезпечення молоді житлом до 2026 року. Про це повідомив прем'єрміністр Денис Шмигаль під час засідання Кабміну.

У будівництво житла в рамках програми буде інвестовано понад 1 млрд грн. Програма передбачає співфінансування з боку місцевих бюджетів, і громади мають активно використовувати цю можливість.

"Ми очікуємо, що місцева влада набагато активніше долучиться, адже як ніхто має бути зацікавлена у тому, щоб молоді родини жили та працювали саме в їхній громаді", – зазначив прем'єр.

Також уряд врегулює питання використання коштів для того, аби люди могли почати користуватися сертифікатами за знищене житло, які видають в межах програми "єВідновлення".

"З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії передбачено 2,5 млрд гривень на компенсаційні сертифікати. Тисячі українців зможуть придбати нове житло на заміну того, що повністю знищили російські терористи. Ми даємо справедливу компенсацію й одночасно стимулюємо будівельну галузь нашої економіки", – додав Шмигаль.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський підписав закон про виплати громадянам, які відремонтували зруйноване житло власним коштом.

Читайте також: Кабмін продовжив пільгові кредити на власну оселю для молодих сімей

Загроза втрати торф'яних заводів

Наразі держава проводить приватизацію торф'яних підприємств. Раніше всі вони входили до складу ДП "Укрторф". Але після переходу до управління у Фонд держмайна (ФДМУ) стали існувати окремо.

Державі на 2022 рік належало сім торф'яних підприємств: Рівнеторф, Волиньторф, Чернігівторф, Київторф, Поділляторф, Сумиторф та Житомирторф.

Для того, щоб торф’яному підприємству займатись видобутком, потрібен спецдозвіл, який видає Державна служба геології та надр (Держгеонадра). Але проблем зі спецдозволами на видобуток не було тільки у Рівнеторф, Волиньторф та Чернігівторф. Інші торф'яні підприємства різним чином втратили свої спецдозволи. А державні надра стали об’єктом для збагачення чорних копачів.

В інтерв’ю виданню Nadra.Info директор держпідприємства "Укрторф" Андрій Озерчук каже, що після втрати спецдозволу торф'яні родовища залишаються безхазяйними. Ніхто не має права там займатись видобутком, поки не отримає від держави спецдозвіл. 

На думку Озерчука, ринок чорних копачів сягає 50% проти підприємств-учасників ДП "Укрторф" (на час інтерв’ю в його підприємство входили Волиньторф, Рівнеторф та Чернігівторф).

Головред профільного ресурсу Nadra.Info Володимир Бойко в коментарі LIGA.net каже, що деякі державні торфовидобувні підприємства відчувають проблеми через не завжди послідовну кадрову політику держави щодо управління видобувними підприємствами. Вона може змінюватися зі зміною владних команд у Києві. Специфічна галузь потребує кваліфікації, досвіду і певної спадковості.

Читайте також: Як Україна втрачала торф'яні заводи

План реформ Євросоюзу від України під обіцяні 50 млрд євро

Кабінет міністрів завершив підготовку першої версії плану відновлення, реконструкції та модернізації ("План України"), який необхідний для отримання фінансової допомоги від Євросоюзу після 2023 року.

"Сьогодні ми робимо черговий важливий крок на шляху до Європи. Уряд передає попередній проєкт плану для програми Ukraine Facility Європейській комісії", – яказав на засіданні уряду в п'ятницю прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Цей план містить перелік реформ та проєктів трансформації, які Україна зобов'язується виконувати для отримання грошей від Євросоюзу. Поки що ЄС фінансує Україну без будь-яких умов.

План України має бути затверджений в Євросоюзі.

За словами Шмигаля, план має чотири основні блоки:

→ Макроекономічні сценарії, які містять розбудову інституцій відновлення.
→ Базові реформи, такі як реформа держуправління, заходи з управління держфінансами, боротьба з корупцією, реформа системи правосуддя.
→ Економічні реформи, такі як покращення бізнес-клімату, управління держактивами, розвиток людського капіталу, регіональна політика.
→ Ключові сектори економіки, які допоможуть Україні зростати.

Новий "Інструмент для України" (Ukraine Facility), який передбачає виділення 50 млрд євро у 2024-2027 роках, Європейська комісія презентувала 20 червня в межах Лондонської конференції з відновлення України. Гроші у вигляді грантів і позик надаватимуться на основі виконання "Плану України", який підкріплюватиметься низкою умов і графіком виплат, погоджених з Євросоюзом.

Пропозицію Єврокомісії уже погодив Європейський парламент, потрібне ще рішення Ради ЄС. Після оцінки "Плану України" Єврокомісія запропонує Раді ЄС ухвалити його і встановить умови, які має виконати Україна для отримання допомоги в межах фінансового інструмента.

Читайте також: Україна передала Євросоюзу план реформ під обіцяні 50 млрд євро

Зростання цін на пальне

Пальне дорожчатиме до кінця 2023 року, проте наступного року ціни стабілізуються. Про це йдеться в "Інфляційному звіті" Національного банку України за жовтень 2023 року.

Як зазначається у звіті, зростання цін на пальне очікувано відновилося (на 6,2% р/р у вересні) передусім унаслідок повернення повного оподаткування (за оцінками НБУ, це мало приблизно 0,7 в. п. прямого внеску в зміну Індексу споживчих цін у 2023 році), а також зростання світових цін на нафту.

У короткостроковому періоді зростання цін на пальне пришвидшиться, що чинитиме також непрямий проінфляційний вплив на вартість інших товарів та послуг, прогнозують у НБУ.

"З наступного року ціни на пальне стабілізуються завдяки поступовому зниженню світових цін на нафту", – йдеться в огляді.

Зростання цін на бензин та дизпальне найбільші мережі автозаправних станцій іще раніше прогнозували у зв’язку з відновленням 20% ПДВ на пальне.

 Читайте також: Ціни на пальне в Україні зростатимуть до кінця року — прогноз Нацбанку

Психологічні ризики під час ухвалення інвестиційних рішень

Прогнозування та "читання" своєї поведінки чи поведінки інших, пошук відповідної реакції — таким усвідомлено чи на "автопілоті" намагається займатися кожен. Для інвестора (особливо початківця), ймовірно, це налаштоване самовладання і "холодна" оцінка ризиків. Для підприємця є чи не основним завданням вгадати настрій споживача, навички підопічних. Психологія намагається допомогти у розумінні цих процесів.

LIGA.net запитала бізнес-аналітика й інвестора-практика та науковця зі сфери, як усвідомлено почати використовувати базову психологію в інвестиціях і бізнесі.

Він визнав, що не так багато інвесторів і бізнесменів цілеспрямовано вивчали психологію, що не заважає їм успішно досягати своїх цілей. Є незліченна кількість прикладів, коли людина інтуїтивно чи логічно знаходить найкращі рішення.

Водночас час від часу у деяких може з’являтися бажання усвідомити та систематизувати процеси, які іноді важко проконтролювати. Це може стосуватися будь-чого: невдалих спроб бюджетування, переоцінки чи недооцінки ризиків, складнощів у побудові стосунків зі споживачами/підлеглими/партнерами.

Про те, що бізнес ґрунтується, з одного боку, на базі сильної фінансової логіки, а з іншого — на сильному соціальному інтелекті, соціальній інженерії, каже психолог Віталій Луньов. Оскільки це протилежні за своїм змістом ознаки, іноді люди з сильною фінансовою логікою починають невдало займатися соціальною інженерією, і навпаки.

Віталій Луньов вважає, що фактично з кожного можна зробити фінансову успішну людину. Просто необхідно вибудувати комбінацію з факторів-компенсаторів.

Водночас він підкреслює, що індивідуальні властивості людини — це як тіло, яке можна спеціально вдягати в різні речі. Це може все одно залишатися лише на рівні гри, тому важливо вибудовувати правильну конфігурацію людей в проєктах.

Читайте також: Психологія інвестицій та бізнесу. Як діяти невротикам, первертам і психотикам

Особливості інвестування в облігації

Чому населення почало купувати облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) і які переваги цього виду інвестування перед банківськими вкладами (депозитами)?

Які особливості заведення коштів на рахунки для купівлі облігацій, розмір комісій і чи є можливість їхнього продажу до завершення термінів виплат?

Чому одні інвестори обирають "довгі" папери, а інші – "короткі"?

Які відсотки платять за ОВДП зараз і як довго це триватиме?

На ці запитання LIGA.net відповів фінансовий експерт, ексбанкір, а нині керівник брокерського підрозділу ICU Андрій Величко.

За словами Величка зараз пересічний громадянин може почати інвестувати в облігації навіть від однієї тисячі гривень. І можна це робити в телефоні у два кліки, і дуже просто. Це спонукає людей розбиратись, що то взагалі за інструмент заробітку, як ним користуватись, які у нього переваги над депозитом.

До повномасштабного вторгнення середній чек у ICU був приблизно 200 000 грн. Зараз, коли суттєво збільшується кількість клієнтів і угод, середній чек складає десь 70 000 грн.

Загальний портфель фізичних осіб в ОВДП складає наразі 48,32 млрд грн. В депозитах – близько 1,1 трлн грн. На початку повномасштабного вторгнення ОВДП у власності українців було тільки на 25,52 млрд грн. Тож тенденція зростання популярності державних облігацій наочна.

Новачки або інвестори, які тільки-тільки пробують зайти в ОВДП, полюбляють інвестувати в більш "короткі" папери – облігації, термін погашення яких – до шести місяців. Величко пояснює це тим, що вони хочуть подивитися, як саме працює цей інструмент, щоб все ж таки кошти повернулися на рахунок. І коли клієнт переконується, що кошти повернулися на рахунок, інструмент працює, то вже вирішує, що можна далі інвестувати.

Інвестори з тривалішим досвідом співпраці з ОВДП намагаються зараз інвестувати в триваліші терміни — це 2025 рік, 2026 рік і навіть 2027-й, щоб зафіксувати гарні дохідності на тенденції зниження ставок.

Читайте також: Заробити на облігаціях: особливості інвестування та перспективи доходу

У НБУ фіксують зростання доходів українців

Доходи населення зростають завдяки бюджетній підтримці та пожвавленню економіки, а фінансовий стан українців поступово покращується у 2023 році. Про це йдеться у "Інфляційному звіті" НБУ за жовтень.

Ключовими у доходах населення другий рік поспіль залишаються бюджетні виплати: пенсії, соціальна допомога, виплати військовим, а також зростання заробітної плати через дефіцит кваліфікованих робітників, йдеться у звіті.

Водночас більшість українців досі оцінюють свій фінансовий стан як складний, зазначають у НБУ.

У 2024 році навіть в умовах збереження високих безпекових ризиків реальні доходи населення, з погляду НБУ, поступово зростатимуть завдяки відновленню економічної активності та збереженню м'якої фіскальної політики.

У повоєнний час пожвавлення попиту на робочу силу визначатиме прискорення зростання зарплат насамперед у галузях, де потрібні кваліфіковані фахівці.

Найбільший попит на працівників очікується у будівництві, низький попит – у виробничому секторі. Відповідно, диспропорції на ринку праці зберігатимуться, що стримуватиме економічне зростання.

На тлі зниження інфляції реальні заробітні плати у 2024-2025 роках зростатимуть темпами у понад 6% на рік.

Читайте також: Доходи населення зростають, але українці поки що незадоволені своїм фінансовим станом — НБУ