Задля безпеки і фіскалізації. Чому Нацбанк активно просуває платіжну систему ПРОСТІР

Цьогоріч картки Національної платіжної системи (НПС) ПРОСТІР будуть наявні в усіх відділеннях ПриватБанку. Однак більшість банків просувати картки НПС ПРОСТІР не поспішають. Офрекорд LIGA.net там розповідають, що Нацбанк намагається вплинути на них "адмінресурсом". Але поки в регулятора не виходить.

У 2023 році обороти операцій за платіжними картами, емітованими в Україні, згідно з даними НБУ, становили близько 0,5 трлн грн на місяць.

На частку НПС ПРОСТІР, власником якої є сам Нацбанк, припадає менше ніж 1% операцій. Водночас – це третя за обсягами карткова система.

Понад 99% операцій з наявних карткових платіжних систем (ПС) виконуються через Mastercard і Visa. Ці ПС регулюються центральними банками своїх юрисдикцій – Бельгія та США відповідно. НБУ своєю чергою здійснює оверсайт (нагляд) за діяльністю Mastercard і Visa в Україні. Визнав їх важливими платіжними системами.

Елемент національної безпеки

2024 рік для НПС ПРОСТІР може стати переломним. У 2023 році НБУ затвердив нову стратегію "Фінансова фортеця України". Одним зі спрямованих на забезпечення фінансової стабільності країни заходів там зазначено розширення використання НПС ПРОСТІР. З погляду регулятора, це має підвищити рівень національної безпеки України.

Нацбанк називає ПРОСТІР інструментом, що зможе повноцінно забезпечити обслуговування внутрішньодержавних карткових операцій у разі настання форс-мажорних обставин на платіжному ринку. Заявляє про свої плани розширювати емісію карток ПРОСТІР.

З погляду регулятора, ПРОСТІР також може ефективно і в короткостроковій перспективі сприяти оптимізації витрат банків завдяки економічно вигідним тарифам на оброблення трансакцій.

Про те, що плани НБУ розширити використання ПРОСТОРУ мають як прості, утилітарні мотиви, так і складніші причини, які стосуються безпеки, підвищення конкурентоспроможності та прозорості говорить у коментарі LIGA.net фінансовий аналітик Максим Орищак.

"Якщо значна частина платежів проходитиме через ПРОСТІР, то держава зможе самостійно регулювати вартість транзакцій. Це безпосередньо впливає на економіку. Що нижча вартість, то вища швидкість і вища економічна активність. І навпаки", – зазначає він.

Іще одна складова – податкова.

"Якщо інформація про платежі агрегується всередині країни, а не йде за кордон, податкові органи можуть підвищити свою ефективність, отримавши доступ до цих даних. Найкраще збирання податків – це соціальні виплати, держпрограми тощо", – говорить Орищак.

Крім того, аналітик зауважує, що своя НПС дозволяє державі стати більш автономною. Тобто – захищеною від зовнішніх шоків. Якщо бюджетники та більша частина державних трансфертів проходять через ПРОСТІР, то навіть у разі відключення іноземних платіжних систем українська економіка продовжить нормально працювати.

Відключення міжнародних платіжних систем, за словами Орищака, може бути не лише наслідком запровадження санкцій проти країни. Україні це не загрожує. Принаймні від західних країн. Проте є й інші загрози. Наприклад, хакерський вплив або екстрене фінансове розмежування у разі конфлікту США та Китаю. Або нова пандемія тощо.

"Гарантувати стабільність роботи платіжної інфраструктури в Україні у форс-мажорних умовах зможе лише сама країна. Інші в цей момент можуть бути зайняті своїми проблемами. Тому наполегливість під час впровадження системи ПРОСТІР, можливо навіть надмірна, на дистанції може бути цілком виправданою", – каже Орищак.

Ініціативу НБУ у збільшенні емісії карток ПРОСТІР підтримує державний ПриватБанк. Про це LIGA.net розповів член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко. Він погоджується з тим, що цей проєкт є додатковим елементом для підсилення національної безпеки України та спрямований на забезпечення фінансової стабільності. Сам ПриватБанк планує суттєво збільшити емісію карток ПРОСТІР.

"Цього року картки будуть наявні у всіх відділеннях ПриватБанку", – запевняє Дмитро Мусієнко.

За його словами, за бажанням будь-хто може запитати та отримати картку для виплат ПРОСТІР. Водночас зазначає, що клієнт завжди має можливість обрати в банку платіжну систему своєї картки.

Розвиток НПС підтримує і Креді Агріколь Банк, що належить французькій банківській групі Crédit Agricole.

"У 2024 році ми плануємо розпочати співпрацю з ПРОСТІР і зараз перебуваємо на етапі підписання договору", – каже в коментарі LIGA.net директор з маркетингу та продуктів Креді Агріколь Банк Дмитро Коваленко.

Розвиток НПС ПРОСТІР він називає важливою складовою української банківської системи.

"У багатьох розвинених країнах національні платіжні системи зовсім не поступаються міжнародним гравцям. Навпаки – вони домінують, займаючи 70-90% ринку банківських карток. Досвід інших країн свідчить, що НПС сприяють нижчій вартості міжбанківських платежів. У виграші всі: бізнес, банки, споживачі. До того ж розвинена НПС створює умови для додаткових надходжень до бюджету і позитивно впливає на детінізацію економіки", – говорить Дмитро Коваленко.

В успіх ініціативи Нацбанку збільшити емісію карток НПС ПРОСТІР не вірять у Глобус Банку Олени Сильнягіної. Попри те, що сам банк є учасником НПС ПРОСТІР.

"Для ефективної емісії необхідний високий рівень попиту. Наразі поки про це не йдеться", – каже у коментарі LIGA.net заступниця голови правління Глобус Банку Анна Довгальська.

За її словами такі плани НБУ будуть цілком виправданими за умови, якщо запит громадян на такі картки зросте.

Наразі на сайті НБУ банками-учасниками НПС "ПРОСТІР" зазначено 51 банк. На ділі – не всі вони учасники. Наприклад, на запит LIGA.net у Кредобанку, який є у списку регулятора, відповіли: "Кредобанк не емітує карток ПРОСТІР і ніколи їх не випускав".

Власником Кредобанку є польський уряд в особі Міністерства держактивів Польщі.

Кому ПРОСТІР?

Проблемою у просуванні карток НПС ПРОСТІР бачиться обмеженість їхнього функціонала.

"Емітовані картки – це специфічні умови для кожного банку з різним набором "фічей". Так от належність до ПРОСТОРУ – це не "кіллер фіча" (killer feature, вбивча функція. – Ред.)", – каже в коментарі LIGA.net фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Водночас Шевчишин погоджується з тим, що з точки зору держави для контролю за системою, обігом – це обов'язковий момент.

"Якщо щось піде не так з міжнародними системами, ПРОСТІР буде та має працювати", – зазначає він.

Наразі картками НПС ПРОСТІР користуються у переважній більшості отримувачі пенсійних та соціальних виплат. Їх їм рекомендують у державних банках.

"Картка може бути оформлена під будь-яку виплату чи просто як картка для розрахунків. У клієнта є вибір в отриманні картки ПРОСТІР чи картки іншої платіжної системи. Банк рекомендує оформлювати картку ПРОСТІР для пенсійних та соціальних виплат", – зазначає Дмитро Мусієнко.

"Головний плюс НПС ПРОСТІР в тому, що вона універсальна. Є різноманіття дебетових і кредитних карток, картки з посвідченням особи, пенсійні картки тощо. Крім того, для певної категорії громадян (переважно людей похилого віку) ця система може бути зручною через те, що вона державна (звісно, це може бути виключно суб’єктивним рішенням громадянина). Проте картки цієї системи наразі є лише одним із конкурентних варіантів для клієнта. Вибір – це завжди добре для клієнта", – говорить Анна Довгальська.

Крім того, що картка ПРОСТІР є одним з елементів національної безпеки, її плюсом Дмитро Мусієнко називає також нижчі, аніж в міжнародних платіжних систем, тарифи. Мінусами називає неможливість токенізувати картку (додати до гаманця у телефоні) і неможливість користуватися за кордоном.

Допомогти із міжнародними платежами, на думку Максима Орищака, може лише інтеграція із великими гравцями, випуск так званих кобейджингових карт. В Україні така практика розвивається. Іще у 2020 році з'явилася кобейджингова платіжна картка НПС ПРОСТІР- UnionPay International.

Потенціал у розвитку ПРОСТОРУ бачить і Дмитро Коваленко. Він говорить про те, що ПРОСТІР використовує сучасні карткові технології, система побудована на міжнародних карткових стандартах (ISO 8583, EMV). Також ПРОСТІР підтримує безпечні розрахунки, підтримує технологію захисту онлайн-платежів EMV 3D Secure 2.

У 2023 році Нацбанк забезпечив також необхідні умови для приєднання небанківських надавачів платіжних послуг до системи у статусі емітентів з можливістю випускати власні платіжні картки ПРОСТІР.

Наразі до системи ПРОСТІР підключені 2 небанківські установи – ТОВ "НоваПей" та АТ "Укрпошта".

Довідково

НПС ПРОСТІР – наслідок ребрендингу, який мав місце у 2016 році, запровадженої у 2001 році системи НСМЕП (Національна система масових електронних платежів). Це була внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів. Розрахунки та одержання готівки здійснювалися за допомогою платіжних смарт-карток.