Простою мовою про цінні папери. Сек’юритизація: загальна інформація

Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) спільно з LIGA.net підготувала серію публікацій, щоб просто та доступно пояснити суть і специфіку фінансових інструментів та механізмів використання.

У попередніх публікаціях ми розглянули економічну суть, характеристики та особливості застосування фундаментальних деривативів – форвардів, опціонів та свопів, а також похідних фінансових інструментів другої хвилі – кредитних деривативів.

Сьогодні ми переходимо до розгляду сек’юритизації. Якщо говорити спрощено – це механізм рефінансування активів через випуск та розміщення цінних паперів. Як правило, відбувається трансформація активів, що мають низьку ліквідність або не підлягають вільному обігу, в цінні папери.

З чого все починалося

Перший випадок проведення сек’юритизації (у форматі, який знайомий для нас сьогодні) відбувся ще у 1970 році в США. У цей час підростало покоління американців, що народилися у період післявоєнного "бебі-буму", які потребували власне житло.

У більшості випадків придбання житла відбувалося коштом іпотечних кредитів, виплати по яких стабільні та передбачувані. Тож, Департамент житлового будування та урбаністики США випустив боргові цінні папери, виплати за якими забезпечувалися майбутніми надходженнями від іпотеки.

Таким чином, ініціатор випуску цінних паперів отримав капітал сьогодні, а інвестори цінних паперів – гарантовані виплати протягом років. У результаті було забезпечено стале житлове будівництво завдяки продажу цінних паперів, виплати за якими здійснювалися з надходжень по іпотечних платежах.

Популяризація механізму у США та Європі

Широкого використання і вдосконалення процес сек’юритизації набув у США та Європі у 1980-ті роки: економіка росла, суспільний оптимізм міцнішав, громадяни активно брали кредити, корпорації мали стабільний та зростальний прибуток, а інвестори – вкладали гроші у довгострокові фінансові інструменти.

Це були ідеальні умови для розвитку фінансових ринків. Кредитори почали сек'юритизувати будь-які майбутні грошові потоки, які можна було хоч якось спрогнозувати, проте найбільш розповсюдженим активом для сек’юритизації є портфель іпотечних кредитів.

За статистичними даними, обсяг розміщення структурованих цінних паперів у 2022 році склав 203 млрд євро у Європі та 2,5 трлн євро у США. Водночас загальна вартість розміщених цінних паперів, забезпечених іпотекою, склала 1,9 трлн євро. Це свідчить про те, що сек’юритизація є одним з найбільш ефективних і надійних механізмів залучення коштів, і насамперед для пожвавлення іпотечного кредитування.

Як працює сек’юритизація на практиці?

Задля застосування механізму необхідна наявність двох ключових умов – майбутні грошові потоки та їхня передбачуваність. Наприклад, іпотечні кредити мають чіткий графік виплат за ними, відтак грошові потоки можна легко спрогнозувати й секʼюритизувати. Через це іпотека найчастіше виступає секʼюритизованим активом.

Здійснення сек’юритизації відбувається у декілька етапів (див. схему): спочатку банк видає кредит позичальнику (1), потім банк передає цей кредит компанії спеціального призначення (2), далі компанія спеціального призначення випускає цінні папери, забезпечені кредитами (3), на фінальній стадії платежі за кредитами транслюються інвесторам (4).

Базова схема сек’юритизації

Навіщо сек’юритизація Україні?

Уже давно немає жодних сумнівів, що війна закінчиться перемогою України й міжнародні партнери спрямують кошти на відновлення нашої країни, а для цього доведеться використовувати фінансові інструменти, які є цілком зрозумілими для міжнародних партнерів, проте новими для України.

Перевагою для нас є те, що ми починаємо не з нуля – ми маємо шанс скористатися досвідом фінансової спільноти розвинених країн і використовувати вже відшліфований механізм, який пройшов через кілька криз та щодо якого була проведена робота над помилками.

14 лютого 2023 року Комісія затвердила Концепцію запровадження законодавчої бази щодо облігацій з покриттям та сек'юритизації в Україні. Таке рішення є своєчасним та необхідним, оскільки унаслідок російської агресії Україна для відновлення збитків війни потребує понад $400 млрд, і щодня ця цифра зростає. Ми маємо скористатися вже створеним механізмом з доведеною ефективністю задля відродження національної економіки.

У наступних публікаціях ми розглянемо класифікацію сек'юритизації, механізми підвищення кредитної якості, вимоги до учасників процесу сек'юритизації та приклади використання (як найбільш вживані, так і найбільш екзотичні).

Текст підготовлено НКЦПФР спеціально для LIGA.net