"Взяти на себе геморой". Що банки кажуть про роботу з РЕРами

Деяким банкам простіше відмовити клієнтам зі статусом PEP – Politically Exposed Person, політично значущих осіб та членам їхніх родин – в обслуговуванні, аніж брати на себе цей "геморой".

Так само як і не усі банки, до яких LIGA.net звернулася за коментарем щодо специфіки роботи із РЕРами, погодились надавати відповіді.

Нагадаємо, 17 жовтня Верховна Рада затвердила закон №9269-Д, яким повернула довічний статус PEP. У листопаді минулого року норма про довічний посилений статус та фінансовий моніторинг PEPів, яку передбачав Закон 361-IX про фінмоніторинг, була змінена на три роки посиленого моніторингу.

Повернення норми про довічний статус РЕР викликала нову хвилю обговорення у соцмережах з обуренням самих РЕРів щодо ставлення до них зі сторони фінансових установ.

У коментарях для LIGA.net РЕРи також скаржилися на нелояльне ставлення до себе та членів своїх родин з боку банків. Так, ексзаступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова розповіла, що після звільнення з посади довго не могла зареєструвати собі ФОП. А компанія, де вона була поручителем, не могла перекредитуватись в іноземному банку.

Дружина народного депутата від партії Європейська солідарність Володимира В’ятровича Ярина Ясиневич – на блокування рахунків без попередження і неможливість скористатись банківською карткою, коли в цьому була нагальна потреба.

Самі банкіри, з якими LIGA.net вдалося поспілкуватися на тему обслуговування РЕРів, говорять про ризик-орієнтований підхід до політично значущих осіб та членів їхніх родин.

"Піреус Банк обслуговує РЕРів, використовуючи ризик-орієнтований підхід. Статус РЕР не означає, що клієнт апріорі високоризиковий. Однак, з боку клієнта мають бути надані всі необхідні документи", – каже член правління Піреус Банку Ірина Стахурська.

Директор департаменту з продажу та розвитку роздрібного бізнесу ПУМБ Олександр Щербаха зазначає, що банки зобов'язані "знати" та перевіряти клієнтів. І кожен клієнт, незалежно від статусу, підпадає під фінансовий моніторинг. Усіх клієнтів банки розподіляють за рівнями ризику — від низького до високого. Рівень ризику клієнта залежить від його банківської активності, фінансової поведінки та причетності до PEP.

За словами директора департаменту комплаєнсу, члена правління банку "Південний" Володимира Гавлицького, ускладнює виявлення клієнтів РЕР відсутність наразі реєстру політично значущих осіб.

У зв’язку з цим "Південний" користується послугами третіх осіб, які надають інформацію щодо політично значущих осіб та осіб пов’язаних з ними.

"Специфіка роботи з РЕР передбачає аналіз наданої інформації клієнтом РЕР, зокрема щодо орієнтованих обсягів надходжень коштів та аналіз джерел походження статків під час встановлення ділових відносин/проведення разової фінансової операції. Моніторинг ділових відносин з клієнтами РЕР проводиться постійно щодо відповідності обсягу та суті операцій клієнта, наявності підстав для зміни ризику РЕР, наявності дій з активами клієнтів високого та середнього ризику РЕР тощо", – каже Володимир Гавлицький.

Щодо специфіки співпраці з клієнтами РЕР, за словами Гавлицького, "Південний" проводить навчання для своїх співробітників, організовує зовнішнє навчання від представників регуляторів, зокрема Держслужби фінмоніторингу.

"Якщо говорити про ПУМБ, то ми маємо досить багато клієнтів PEP і вміємо працювати з цим сегментом. Для нас статус PEP – не відсікаючий фактор і ніколи таким не був", – зазначає Олександр Щербаха.

Він вважає, що зміни у законі мають передбачати певне спрощення роботи з РЕР-клієнтами.

"Ми як банк, базуючись на ризик-орієнтований підхід, маємо виявляти всіх клієнтів PEP та встановлювати рівень ризикованості для таких клієнтів. Але "глибина" перевірки залежатиме від повноважень PEP. Так, наприклад, якщо повноваження публічно значущої особи закінчились понад 12 місяців тому, а фінансові операції є зрозумілими, то такі клієнти (члени їх родин та партнери) матимуть низький рівень ризикованості й не потребуватимуть додаткової перевірки джерел походження статків, доходу, транзакційної активності тощо. Якщо ж РЕР-клієнт або члени його родини демонструватимуть нетипову активність, рівень ризику буде переглянуто", – говорить Олександр Щербаха.

Акцент на побудові самого процесу в обслуговуванні РЕРів робить директор з маркетингу monobank Анатолій Рогальський.

"Банк обслуговує РЕРів, і, звісно, вони потребують більше уваги згідно із законодавством. Але наприкінці все зводиться до технологічності банку та гнучкості процесів. Якщо вдається побудувати процес, то й головного болю ні в кого немає", – каже він.

У державному ПриватБанку про специфіку обслуговування РЕРів поки говорять стисло: "Обслуговуючи більше 10 тисяч клієнтів з ознакою РЕР та пов'язаних з ними осіб, банк вже активно застосовує ризик-орієнтований підхід, як в оцінці діяльності клієнтів за рахунками, так і в оцінці ризику самих клієнтів".

Ширше розповісти LIGA.net про деталі фінмону там пообіцяли пізніше. Отримати коментарі щодо обслуговування РЕРів у ще одному великому державному банку – Ощадбанку – LIGA.net не вдалося.

Олександр Щербаха з ПУМБ визнає, що якщо говорити про РЕР-клієнтів, то для деяких банків дійсно простіше відмовити клієнтам зі статусом PEP та членам їхніх родин в обслуговуванні.

"НБУ проводить роз’яснювальну роботу з такими банками, які відмовляють в обслуговуванні РЕР-клієнтам та навіть запровадив доволі жорсткі адміністративні заходи. Сподіваюсь, що завдяки цим заходам, кількість відмов у обслуговуванні зменшиться, і у майбутньому всі банки працюватимуть з цим сегментом клієнтів", – підсумовує він.

Про те, що НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР, це взагалі відмовити їм в обслуговуванні, написав на своїй сторінці в Facebook і сам голова Нацбанку Андрій Пишний.

"Цю чітку позицію я доніс керівникам банків і AML-офіцерам під час останньої зустрічі. Врешті-решт передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтований підхід. У законі – це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ. А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу – штрафи до 10 млн грн. І можу запевнити: якщо будуть на те підстави, ми їх застосуємо", – зазначив він.

Слід зазначити, що Закон №9269-Д є частиною антикорупційної трансформації України. Його норми щодо PEP відповідають стандартами FATF, Директиві ЄС 2015/849 і вимогам МВФ для отримання макрофінансової допомоги.