Що сталося з Форвард Банком? Догнала неефективна бізнес-модель

Форвард Банку вже давно – багато років тому та багато років поспіль – казали: змінюйте бізнес-модель, скорочуйте витрати на топменеджмент, збільшуйте частку непроцентних доходів – у вас вона непропорційно мала, диверсифікуйте доходи та витрати. 

Але банк не погоджувався, реагувавши так – ви нічого не розумієте, ми знаємо, як вести бізнес.

У дужках зазначу, коли від банку чуєш такі фрази – в усіх не вийшло, а в нас вийде, ми краще від вас знаємо, що робити, в нас унікальна бізнес-модель і таке інше, – це 100% гарантія, що там підвищені ризики й рано чи пізно все закінчиться провалом. Це стосується не тільки банківських установ. 

Чому ж Національний банк закрив Форвард Банк? Далі – по суті, без конспірології та відсилання до його російського коріння (фінустанову контролював російський горілчаний магнат і власник холдингу "Русский Стандарт" Рустам Таріко. – Ред.).

1. На кінець 2022 року Форвард Банк – чинний банк із від’ємним регулятивним капіталом: мінус 16 млн гривень на 1 листопада 2022-го. І відтак – нульові нормативи адекватності/достатності основного та регулятивного капіталу. І до купи ще, звісно, перевищення "неключових" нормативів – Н7, Н8, Н9. І ще родзинка на цьому торті – порушення нормативу сталого фінансування NSFR: 79% за мінімальної вимоги в 90%.

2. Такого, звісно, не може бути у мирний час – банк із від’ємним капіталом (що регулятивним, що основним). Бо, як тільки значення капіталу наближається до половини від мінімальних вимог, Національний банк України зобов’язаний – не "має право", а "зобов’язаний" – його вивести з ринку, визнати неплатоспроможним. На сленгу банкірів – "відправити в рекрути" (за прізвищем голови ФГВФО Світлани Рекрут). 

3. Зараз, у воєнний час, так може бути. Бо Нацбанк своєю постановою №23 від 25 лютого 2022 року встановив, що не застосовує до банків заходів впливу за порушення економічних (пруденційних) нормативів. Потім це стало ще нормою закону про банки під час дії воєнного стану. 

4. Виходить цікавий казус. Банк порушує майже всі нормативи. Але Нацбанк не має права вивести його з ринку саме за це. 

Має право за інше. Наприклад, за невиконання зобов’язань. Або перед вкладниками, або певних ринкових операцій. Це називається "картотека". Або перед самим Нацбанком – коли б банк не повертав рефінансування у встановлені терміни. Або перед якимись іншими банками – якби не повертав взяті міжбанківські кредити. 

Але у Форвард Банку немає ані рефінансування, ані міжбанку (точніше, є – 2 млн гривень, але це ні про що).

Тобто, якщо Нацбанк не виводить банк, хоча останній вже давно порушує "капітальні" нормативи, значить, що картотеки там немає. В цьому й казус. 

5. Що сталося з Форвард Банком? Якщо коротко, використовуючи сленг Нацбанку, "догнало". "Догнала" неефективна бізнес-модель. 

6. Капітал Форвард Банку – а це більше мільярда гривень статутного капіталу – "з’їли" збитки минулих років, очікуваний збиток 2022 року плюс непокритий кредитний ризик. 

"Пруденційні резерви" – це досить довга тема, різниця між резервами за міжнародними стандартами фінансової звітності та пруденційними резервами, які банки мають формувати відповідно до норм, які встановлює місцевий регулятор.

Якщо простими словами – в банку багато кредитів не обслуговується, попри те, що банк продовжує нараховувати за ними процентні доходи (а потім змушений ці доходи резервувати, коли їх не отримано протягом певного періоду). Легко перевірити: за 10 місяців загальний процентний дохід банку – 647 млн гривень, нарахованих та неотриманих відсотків – близько 232 млн гривень, тобто, понад третина (36,1%). Отже, реально не працюють понад третина кредитів. 

Тепер з іншого боку зайдемо. Чистих кредитів у банку на початок 2022 року було приблизно 1,57 млрд гривень. З них відрезервовано приблизно 150 млн, з яких 90 млн – резерви за нарахованими доходами. Отже, лишається 60 млн. А має бути десь щонайменше 500 млн гривень, виходячи з того, що не обслуговується, нехай, третина, для рівного рахунку. 

Відтак, решту 440 млн гривень ми маємо побачити як прямий вплив на капітал (коли збитків за P&L ще не визнано, тобто власний капітал ще не просів, але регулятивний капітал вже просів) – через непокритий кредитний ризик (НКР) та інші збільшення розрахункового збитку цього року. Ми їх і бачимо – НКР у банку – 366 млн гривень. Решту він має доформувати прямо, резервами. 

7. До чого тут "догнало"? До чого тут бізнес-модель? 

Форвард Банк – роздрібний банк. У таких банків під час криз більший відсоток неплатежів, ніж у комбінованих банків, чи тих, що спеціалізуються на корпоративному кредитуванні. Та й в мирні часи теж. Це компенсується вищою процентною маржею, та вищим (точніше, математично, нижчим) показником операційної ефективності – Cost-to-Income Ratio, CIR. Простіше – роздрібні банки мають мати CIR кращий від середнього за системою. Мають бути більш ефективними, аби компенсувати операційною ефективністю очікуваний більший відсоток неповернень, проти банків з іншою бізнес-моделлю. 

8. Що тут у Форвард Банку було? Було те, що CIR банку завжди перевищував і середню, і медіану CIR за системою. 

Приклад 2021 року. Середня – 55%, медіана – 73%, CIR Форвард Банку – 79%. 79% – вже сам по собі небезпечний показник, дуже близький до критичного. Навіть не для роздрібного банку небезпечний. Що вже казати про роздрібний. Для порівняння – Універсал Банк, також класичний роздрібний банк, мав CIR 60%, трохи гірше за середній, але, в принципі, досить безпечний. 

9. Чому такий високий CIR? Двома словами, точніше, двома факторами: високі адмінвитрати (читати, зарплати ключового персоналу); низькі комісійні доходи, проти процентних. 

10. Це те, про що ми в Нацбанку декілька років поспіль казали Форвард Банку – працюйте з бізнес-моделлю, у вас зависокі витрати та замалі доходи, як для такої роздрібної моделі, що ви обрали. Воно "дожене". Що відповідав банк? Щось із циклу "ми вас почули". Далі – нагляд трохи стагнував та не доглядав. Тому маємо, що маємо. 

Резюмуючи

1. Форвард Банк "догнало". Не через те, що він має російських акціонерів, а через те, що його бізнес-модель неефективна. 

2. "Доганяє" всіх. Банкіри часто думають та кажуть – та це інші дурні, а ми розумні, нас-то не дожене. Дожене. 

3. Що з цим робити? Можна вивести банк просто зараз та нарватися на суди – бо виводити через порушення нормативів зараз протизаконно. Можна дочекатися появи "картотеки", а вона там з’явиться обов’язково, якщо акціонери не дадуть капіталу.

4. Що з грішми вкладників банку? Нічого. В Україні вся сума – всі 100% коштів фізосіб – гарантована державою, на час воєнного стану та після нього також. Майже 100% зобов’язань (точніше, 97,4%) банку – це кошти фізосіб. Грошей бізнесу там майже немає – близько 3 млн гривень, і всі на вимогу. Буває. 

5. Історія з Форвард Банком – це окремо взята історія. Історія слабкої ефективності за обраної бізнес-моделі. Багато банків також будуть мати від’ємний капітал. Не для всіх них це буде наслідком бізнес-моделі. Радше – буде наслідком війни.