Нацбанк вперше за два роки підвищив облікову ставку. Що пішло не так
У четвер 12 грудня правління Національного банку ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 0,5 відсоткових пунктів – до 13,5% річних. Натяки щодо можливості такого рішення були, однак певною мірою це був сюрприз.
Ще в жовтні переважна більшість членів Комітету з монетарної політики Національного банку очікувала на збереження облікової ставки на рівні 13% впродовж наступних місяців. Проте все ж не виключала можливості її підвищення раніше.
Тепер, як пояснили в пресслужбі регулятора, ухвалене вже в грудні рішення "спрямовується на збереження стійкості валютного ринку, утримання інфляційних очікувань під контролем та поступове сповільнення інфляції до цілі 5%".
Це практично слово в слово повторює обґрунтування попереднього рішення про збереження ставки на рівні 13%, яке було ухвалене 31 жовтня. Щоправда, тоді у цієї фрази був трохи інший початок. Вона звучала так: "Це рішення в поєднанні з підтриманням стійкості валютного ринку дасть змогу зберегти контроль над інфляційними очікуваннями, сповільнити інфляцію наступного року та надалі повернути її до цілі 5%".
Цього разу "поєднання та підтримку стійкості валютного ринку" спрямували на збереження цієї самої стійкості. А от наміри контролювати інфляцію та повертати її далі до цілі в 5% залишили без змін.
Це не дивно, адже мотивом рішення, за офіційною версією, було прискорення зростання рівня цін (інфляції). Як це може вплинути на майбутнє – в матеріалі LIGA.net.
Очікування рішення
У традиційних опитуваннях, які презентує напередодні засідань щодо ставки фінансовий аналітик інвесткомпанії ICU Михайло Демків, більшість вважала, що НБУ має піти на підвищення, та не розраховувала, що це станеться вже цього разу.
"Абсолютна більшість, 76%, вважає, що ставку залишать незмінною, решта бачать її підвищення на 0,5-1,0 пунктів. Але більший відсоток респондентів – аж половина – на місці регулятора вдалася б до підвищення ставки (надалі. – Ред.)", – написав Демків.
Водночас його колега, асоційований експерт в CASE Україна Євген Дубогриз, бачив певні натяки від функціонерів Нацбанку. Тому вважав, що ставку підвищать вже зараз.
"Ще попереднього разу, коли ставку зберегли на 13%, НБУ прямо висловився – може бути підвищення (вперше із червня 2022 року, до речі, після того підвищення риторика була тільки про пониження). З останнього, от тиждень з хвостом тому профільний заступник голови з монетарної політики: "ймовірність підвищення облікової ставки протягом наступних місяців ми оцінюємо як вищу порівняно з можливістю швидшого повернення до циклу її зниження". Як казали герої творів Подерв'янського – "що неясно?", – іронізував Дубогриз у своєму пості у фейсбук.
Причини рішення та можливі наслідки
У Нацбанку прямо говорять по те, що рішення ухвалено через сплеск інфляції. У листопаді інфляція прискорилася до 11,2% у річному вимірі. Серед причин – обмежена пропозиція продовольства внаслідок гірших урожаїв цього року.
До цього у жовтні НБУ погіршив прогноз щодо зростання споживчих цін в Україні у 2024 році з 8,5% до 9,7%. Пізніше в НБУ визнали, що вже до кінця року інфляція може перевищити 10%. Проте підкреслювали, що вона піде на спад навесні 2025 року, а наприкінці 2025-го взагалі становитиме 6,9%.
Нинішнє підвищення облікової ставки, вважають в НБУ, сприятиме збереженню контрольованості інфляційних очікувань та підтримає реальну дохідність гривневих інструментів. Тобто підживить інтерес до строкових гривневих заощаджень, а відповідно, сприятиме зниженню тиску на курс гривні та ціни.
В Нацбанку розраховують, що підвищення ставки буде щонайменше спонукати банки підвищувати рівень відсотків за депозитами. Мінфін теж може піти на символічне збільшення рівня дохідності за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). Тоді люди "понесуть" гроші на депозити та підуть купувати цінні папери, а не валюту.
Хоча вартість кредитів теж зросте. Це шкодить економіці загалом, але водночас трохи зменшує апетити до збільшення цін.
Загалом же, зазначив у коментарі для LIGA.net керівник IQ invest Дмитро Франчук, підвищення ставки може вплинути на:
Кредити та іпотеку: вартість кредитів для бізнесу та населення зросте, що може уповільнити економічну активність.
Інвестиційний клімат: вища облікова ставка може привабити інвесторів, оскільки можлива більша дохідність за державними облігаціями.
Курс гривні: підвищення ставки може сприяти укріпленню національної валюти, оскільки зросте привабливість гривневих активів.
"Підвищення облікової ставки до 13,5% Національним банком є відповіддю на зростання інфляції. Основна мета цього кроку — стримати інфляційний тиск та знизити попит на кредити через дорожчання запозичень. Це має допомогти стабілізувати курс національної валюти та сприяти збереженню вартості грошей", – каже він.
Ставка та курс
Щодо курсу гривні і поведінки Нацбанку – в цьому очікування бізнесу і громадян все ще прогнозовані.
"Щодо очікуваного курсу долара на кінець наступного року. Здивували відсутністю апокаліптичних очікувань. Майже ніхто не передбачає девальвації понад 12% (46,5 грн/дол. та вище) на кінець 2025 року. Шалених оптимістів, хто б ставив на укріплення гривні також немає. Основна маса відповідей розділилася між незначними та помірними темпами девальвації гривні наступного року. Схоже, в попередні 5 місяців Нацбанк сформував певні очікування майже незмінного курсу і заякорив їх на майбутнє", – пише Михайло Демків.
Водночас він звертає увагу на певну загрозливу тенденцію – постійне зростання обсягів скуповування валюти населенням.
Тобто люди традиційно використовують можливості купувати валюту, аби убезпечити заощадження. Хоча роблять це поволі, без ажіотажу. Бо розуміють, що різкого знецінення гривні, найімовірніше, не буде.
І валютних ресурсів тримати курс у НБУ вистачає. З урахуванням достатніх обсягів міжнародної допомоги, спроможність згладжувати надмірні курсові коливання у наступному 2025 році залишатиметься значною.
"Прогноз НБУ щодо надходження наступного року міжнародної допомоги на суму понад 38 млрд доларів США залишається актуальним. Це фінансування дасть змогу НБУ підтримувати належний рівень міжнародних резервів для забезпечення стійкості валютного ринку", – зазначив на монетарному брифінгу 12 грудня голова НБУ Андрій Пишний.