Що відбувається з цінами в Україні і чого очікувати у 2025 році

Інфляція в Україні вже випереджає "найпесимістичніші прогнози", і навіть Нацбанк визнає, що вона "стрімко пришвидшилась".

Водночас експерти закликають не панікувати та наводять аргументи про те, що загальний рівень достатку від цього не страждає.

LIGA.net розбиралась, що відбувається з цінами в Україні та чого очікувати далі?

Що подорожчало восени?

За даними Держстату, у жовтні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі (рік до року, р/р) пришвидшилася до 9,7% з 8,6% у вересні. Тільки за другий місяць осені ціни для споживачів на товари та послуги зросли на 1,8%.

Зокрема, стрімко дорожчали харчі – на 10,7% р/р. Тобто наприкінці жовтня цього року в середньому ціни були на 10% вищими, ніж у жовтні 2023 року.

Стрімкіше подорожчали алкогольні та тютюнові вироби. Дещо швидше, ніж очікувалося, зростали й адміністративно регульовані ціни та ціни на паливо.

Пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання.

У сфері послуг ціни підвищували навіть більше, ніж дорожчали харчі – на 11% р/р. Так зростали ціни на послуги з охорони здоров’я, зв’язку й особистого догляду.

Хоча натомість сповільнилося зростання вартості транспортних послуг і експлуатації власних транспортних засобів, а також страхування.

Менше за харчі подорожчали непродовольчі товари – на 2,9% р/р.

Чому ціни зростали?

Ще у травні середні темпи зростання цін в Україні були значно нижчими – близько 4-5%. Це було навіть менше, ніж планував Національний банк.

Що ж сталося останніми місяцями?

Головна причина, яку озвучують чиновники та експерти, – різке зменшення врожаю в сільському господарстві. Воно сталось через несприятливі погодні умови впродовж і наприкінці літа.

"Спекотна погода без дощів улітку та на початку осені цього року позначилася на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що вплинуло на їхню пропозицію. Зокрема, швидше дорожчали овочі борщового набору та більшість фруктів. Вищими, ніж торік, залишалися й ціни на помідори та огірки, хоча у жовтні темпи їх подорожчання уповільнилися", – кажуть в НБУ.

На ці ж причини вказують незалежні експерти.

"Скорочення врожаю, наприклад, зернових олійних культур і от, наприклад, пшениці ми очікували ще на початку року, тому що трохи знизилися площі посівні. Але чого не очікували, так це різкого скорочення урожаю овочів та фруктів. Саме через посуху він знизився на третину проти того, що ми мали у 2023 році. І саме ці два складники споживчого кошика зросли в ціні найбільше", – каже голова департаменту макроекономічних досліджень фінансової групи ICU Віталій Ваврищук.

За даними Держстату, зараз вартість свіжих овочів десь на 60-70% є вищою, ніж вартість у жовтні 2023 року.

А збільшення вартості сировини, кормів і виробничих витрат, зокрема на електроенергію, вплинуло на ціни борошна, круп, молока та м'яса. Ці самі чинники, на думку експертів Нацбанку, призвели до того, що здешевлення яєць цього року суттєво сповільнилося.

Водночас цьогоріч завдяки активному переробленню цукрового буряка нового врожаю відбулось зниження цін на цукор.

Подорожчання харчів загалом суттєво вплинуло на загальні цінові дані.

"Ми знаємо, що в Україні харчові продукти займають дуже вагому частку у споживчому кошику – близько 40%. Тому все те, що відбувається в аграрному секторі, все те, що впливає на вартість харчових продуктів, очевидно, дуже помітно впливає і на загальний рівень цін, на загальну інфляцію", – каже Ваврищук.

Через те, що середні доходи українців невисокі, значна їх частка йде на задоволення базових потреб – переважно на харчі. І якщо сюди додати ще, наприклад, тютюнові вироби, алкогольні напої, безалкогольні напої – це понад 50% споживчого кошика.

Загалом, що заможніша країна, що багатші домогосподарства, то більша вагома частка послуг у загальному споживанні. У більшості розвинутих країн у споживчому кошику домінують послуги, а не товари. Відповідно у них залежність від цінової ситуації на агроринку чи на ринку продтоварів є значно меншою.

Та ситуація в сільському господарстві – це хоч і ключовий драйвер прискорення цін, однак не єдиний. Серед інших факторів – дефіцит кваліфікованої робочої сили, через який роботодавці змушені підвищувати офіційну зарплатню стрімкими темпами – близькими до 20%. Це перекладається на ціни товарів та послуг, які надають бізнеси.

Ще один фактор – девальвація гривні, яка становить понад 10% з того моменту, коли Нацбанк перейшов до режиму керованої гнучкості курсу гривні у жовтні 2023 року. Витрати на дорожчий долар імпортери та роздрібні торговці теж закладали в ціни, тобто перекладали їх на споживача.

Хоча зараз цей фактор вже практично вичерпаний, вважає Ваврищук.

Які прогнози на зиму-весну 2025 року?

Нацбанк прогнозує, що найближчими місяцями подорожчання продуктів на тлі неврожаю, значних бюджетних видатків через війну, високих темпів зростання заробітних плат і дефіциту електроенергії під час опалювального сезону будуть підштовхувати ціни вгору.

У своєму жовтневому прогнозі НБУ очікував вихід інфляції за межі 10% у січні 2025 року. Проте згодом визнав, що це може відбутися раніше.

Та вже навесні наступного року інфляція, за очікуваннями фінансистів, почне знижуватися. Наприкінці 2025 року становитиме 6,9% і надалі прямуватиме до цілі НБУ – 5%.

Як повідомляють у Нацбанку, цьому посприяють "заходи процентної та валютно-курсової політики НБУ, а також зростання пропозиції продовольчих товарів і ослаблення зовнішнього цінового тиску".

Хоча експерти попереджають, що оптимізму Нацбанку можуть завадити фактори, що не залежать ані від нього, ані від уряду – "зовнішні шоки", зокрема, пов'язані з погодними умовами або з війною.

Та загалом у недержавних аналітиків прогнози щодо темпів інфляції оптимістичні.

"Наступного року ми, певно, знову повернемось до нормального урожаю картоплі, яблук, моркви, інших овочів та фруктів. Навряд чи в червні наступного року буде чергове підвищення тарифів на електроенергію. Нагадаю, останні два роки в червні тарифи на електроенергію для населення підвищували на 60-65%. І це теж робило потужний внесок в інфляцію. Наступного року, найімовірніше, такого підвищення не буде. В сукупності це має посприяти уповільненню інфляції", – каже Ваврищук.

Інвестбанкір Сергій Фурса взагалі каже, що нинішнє пришвидшення рівня цін не вплине на загальні середні статки українців.

"Реальні доходи українців, з урахуванням інфляції, вийдуть у 2025 році на рівень 2021 року, року до повномасштабного вторгнення. І це прогноз, який дає і НБУ, і аналітики. Як це можливо? Бо доходи зростають швидше, ніж інфляція", – пише Фурса у своєму блозі на Цензор.НЕТ.

Зокрема, каже він, інфляція в Україні за три роки повномасштабного вторгнення становить 46% (гривневий показник). Зарплата ж у гривні зросла більше.

"Кожен може взяти калькулятор і порахувати, згадуючи, який курс гривні ми мали у 2021 році. Це можна не сприймати. Можна рвати на собі волосся і кричати про зубожіння. Але це математичний факт. Який побіжно підтверджується постійним ростом покупок, які українці роблять у магазинах. І так, це і є те саме економічне диво під час війни. Забезпечено допомогою Заходу", – пише Фурса.