НБУ пом'якшив вимоги до строків повернення аграріями валютної виручки

Національний банк збільшив з 90 до 120 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів. Про це повідомляється на сайті Національного банку.

Йдеться про такі коди УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 00 (соняшник), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпакова), 2306 (макуха).

"Збільшення граничних строків розрахунків дасть змогу підтримати вітчизняних експортерів агропродукції, ураховуючи наявні логістичні виклики. Крім того, це розширить їхні можливості з освоєння нових ринків збуту, зокрема Азії та Африки, яких потребує Україна в умовах війни", – пояснив регулятор своє рішення.

Для інших товарів вітчизняного експорту граничні строки розрахунків залишаються на рівні 180 днів.

Коротші терміни для агросектору мають стимулювати його своєчасно повертати валютну виручку в Україну.

Цим же рішенням регулятор скасував граничні строки розрахунків для товарів військового і подвійного використання та обладнання, що імпортуються виконавцями державних контрактів з оборонних закупівель (зокрема для створення чи розширення виробничих потужностей).

Національний банк очікує, що ці зміни створять умови для посилення стійкості сектору національної безпеки та оборони України.

• У травні 2024 року голова Нацбанку Андрій Пишний казав, що пом'якшувати валютні обмеження й одночасно розширювати терміни повернення експортної виручки – дуже небезпечно. Перше створює додатковий попит на іноземну валюту, друге – позначається на зменшенні її пропозиції.
• Після скорочення строку повернення експортної виручки у листопаді 2023 року для аграрної продукції до 90 днів сальдо надходжень за операціями з нерезидентами за перший квартал 2024 року було позитивним і в середньому становило $134 млн на місяць. До ухвалення цього рішення у другому півріччі 2023 році воно було від'ємним, в середньому – $1,3 млрд на місяць.