Reuters: Дефіцит фінансування України може суттєво зрости через затримку реформ

Україна наступного року може зіткнутися з серйозним дефіцитом фінансування, якщо Росія продовжить інтенсивні атаки, а уряд не виконає вимоги реформ від міжнародних кредиторів. Про це пише Reuters.

Нині більшість доходів держбюджету йде на армію, а соціальні та гуманітарні витрати фінансуються коштом зовнішньої допомоги. З лютого 2022 року Україна отримала від партнерів близько $139 млрд.

За словами голови НБУ Андрія Пишного, лише близько третини з необхідних $65 млрд на 2026 і 2027 роки вже гарантовано, переговори щодо решти фінансування тривають.

Опитування восьми економістів Центру економічних досліджень у Києві показало, що наступного року Україні може знадобитися від $39 млрд (стільки ж, як і цього року) до близько $58 млрд зовнішнього фінансування.

Додатково доведеться шукати ще $10-15 млрд понад уже обіцяні партнерами суми, зазначають в інвесткомпанії ICU.

Переговори ускладнюються тим, що Україна не виконала частину ключових умов кредиторів, зокрема щодо призначення суддів та керівників антикорупційних органів.

Додаткову напругу спричинило посилення контролю президента Володимира Зеленського над двома головними антикорупційними структурами (НАБУ і САП), що викликало масштабні вуличні протести та критику з боку ЄС.

Після цього Зеленський подав до парламенту новий законопроєкт, який має відновити незалежність антикорупційних органів.

Щоб розблокувати нові транші від ЄС та МВФ, Україна повинна завершити низку реформ – зокрема, призначити більше суддів до Вищого антикорупційного суду, реформувати управління націоналізованими активами та призначити голову Бюро економічної безпеки.

• 27 червня повідомлялося, що РНБО визначилася з пропозиціями до бюджетної декларації на наступні три роки: фінансування оборони буде пріоритетом.