Значне скорочення міжнародної допомоги збільшить ймовірність повернення до емісії – НБУ
Національний банк не виключає повернення до емісійного фінансування бюджету, як у 2022 році. Однак це відбудеться лише за суттєвішого, ніж очікується, скорочення міжнародної допомоги, йдеться у свіжому інфляційному звіті.
У базовий сценарій прогнозу Національного банку закладається поступове скорочення зовнішньої фінансової підтримки з $38 млрд у 2024 році до $31 млрд у 2025-му і $21 млрд у 2026-му.
Існує вагомий, на думку НБУ, ризик, що суми допомоги виявляться меншими за очікувані.
"Реалізація такого ризику призведе до збільшення ймовірності поновлення емісійного фінансування бюджету в умовах обмеженої ємності внутрішнього фінансового ринку", – попередив НБУ. Ще одним наслідком скорочення допомоги стане зменшення міжнародних резервів, що впливатиме на зовнішню стійкість держави й погіршить курсові, інфляційні очікування.
НБУ в такому разі проводитиме жорсткішу монетарну політику, ніж у базовому сценарії.
Але є й інший варіант.
Якщо буде запущений механізм Extraordinary Revenue Acceleration Loans (ERA), забезпечений майбутніми доходами від знерухомлених російських активів, Україна може отримати додатковий фінансовий ресурс із 2025 року.
Це зменшить ризики для своєчасного та ритмічного надходження міжнародного фінансування, дасть змогу наростити міжнародні резерви та нівелювати вплив більших бюджетних видатків на валютний ринок за допомогою валютних інтервенцій.
Тоді процентна політика може бути м'якішою, ніж у базовому сценарії.
- Початок повномасштабної війни у 2022 році створив величезний дефіцит державного бюджету України, який становив близько $5 млрд на місяць. Частину грошей довелося давати Національному банку шляхом емісійного фінансування через купівлю держоблігацій.
- З 2023 року від цього інструменту відмовились, бо, як попереджав Нацбанк, тривале фінансування бюджету шляхом емісії веде до гіперінфляції. Таких прикладів безліч – від Німеччини 1920-х до Хорватії й Сербії 1990-х.