НБУ на прикладах з історії показав, що друкувати гроші під час війни – не найкраща ідея
Національний банк заявив, що друкування грошей для фінансування бюджету в умовах війни закінчується гіперінфляцією, суттєвою доларизацією економіки, а в деяких випадках – втратою монетарної незалежності. Про це свідчить практика інших країн, які у той чи інший період проходили через збройні конфлікти, йдеться у свіжому інфляційному звіті НБУ.
Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе
Досвід цих країн різниться, але НБУ виокремлює дві основні закономірності: тимчасова фіксація курсу – дієвий захід для подолання кризових явищ, а масштабна монетизація дефіциту бюджету – ні.
"Масштабна монетизація суттєво підвищує ризик галопуючого нелінійного зростання інфляції та деяких інших негативних побічних ефектів", – заявили в НБУ.
Для прикладу Нацбанк наводить досвід таких країн:
→ Німеччини (інфляція в жовтні 1923 року 29500% м/м),
→ Австрії (129% м/м у серпні 1922 року),
→ Польщі (275% м/м у жовтні 1923 року),
→ Південної Кореї під час Корейської війни (213% р/р у 1951 році),
→ Сербії після розпаду Югославії (1.16 × 10¹⁴% р/р у січні 1994 року),
→ Ізраїлю після Ліванської війни (480 р/р у листопаді 1984 року),
→ Хорватії (1890% р/р у вересні 1993 року).
Щоб стабілізувати ситуацію, потрібна жорстка та незалежна монетарна політика, фіскальна консолідація та використання ринкових інструментів для наповнення бюджету, вважають у Нацбанку.
"Однією з найуспішніших вважається стабілізаційна програма Ізраїлю, яка дала змогу протягом 1985‒1986 років знизити з 480% до 18% річну інфляцію, спричинену воєнними діями, попередньою популістською політикою уряду та монетарним фінансуванням дефіциту державного бюджету", – заявив НБУ. Згодом у 1990-х роках Ізраїль зміг довести інфляцію до однознакових рівнів (5,4% на кінець 1998 року).
Хорватія схожими заходами змогла сповільнити інфляцію з 1839% у жовтні 1993 року до 4% у жовтні 1994 року.
НБУ наголошує, що Україна стикається з додатковими викликами, тому що війна відбувається на тлі рекордного зростання глобальної інфляції, погіршення світових фінансових умов та падіння "апетиту" інвесторів до ризиків.
- НБУ ще у квітні почав натякати, що уряд занадто покладається на емісію гривні.
- А у липні голова НБУ Кирило Шевченко прямо заявив, що держава повинна зменшити фінансування бюджету новими грошима.
