Законопроєкт про перейменування копійки заспамили безглуздими правками
Депутати Верховної Ради подали 602 правки до ухваленого в першому читанні законопроєкту про перейменування копійки на шаг, з яких профільний комітет урахував лише три (і ще дві – врахував редакційно). Про це повідомляється в пояснювальній записці до законопроєкту у другому читанні.
Головною зміною стала відмова від слова "відрадянщина" – закон матиме назву "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення назви розмінної монети України у відповідність із національною грошовою традицією".
Більшість поданих правок були відверто безглуздими, а їхнім основним автором став один народний депутат – Олександр Юрченко з групи "Відновлення України".
Для прикладу, він пропонував замінити назву "шаг" на десятки інших варіантів: "півгривня", "златник", "срібник", "ярмак", "крок", "шостак", "трояк", "гриш", "шеляг", "грош", "орта", "півторак", "талер", "дукат, "гульден", "шилінг", "пфеніг", "чентезимо", "сантим", "літ", "лат", "сен", "цент", "ере", "вон", "куруш", "пенні", "пенс" чи просто "монета".
Найбільша кількість правок стосувалася встановлення специфічних термінів впровадження закону: з відтермінуванням на строк від 2,5 до 36 місяців (з кроком у пів місяця), через певну кількість днів після припинення або скасування воєнного стану (від одного до 100 днів) або з комбінуванням строків: набрання чинності через два місяці, а введення в дію через додаткові 30-100 днів.
Ще одна сотня правок стосувалася зміни співвідношення між "копійкою" та новою монетою – замість 1:1 депутат пропонував встановити курс від 1:2 до 1:100.
За словами нардепа Ярослава Железняка (Голос), через подані правки Верховна Рада відклала голосування щодо закону на 13 січня.
- Ідею повернути розмінним монетам назву "шаг" уперше висунув Національний банк у 2024 році. Цю пропозицію підтримали в Інституті історії, Інституті мовознавства й Українському інституті національної пам'яті.
Коментарі