Розбір | Обережне відновлення. Чому НБУ та Мінекономіки покращили прогноз ВВП

На початку серпня Міністерство економіки слідом за Національним банком заявило про перегляд прогнозів розвитку економічної ситуації в країні 2023 року. 

Зокрема, у Мінекономіки, як і в НБУ, хочуть покращити плани можливого рівня валового внутрішнього продукту (ВВП) цього року.

Однак оцінки дещо різняться.

Міністерство економіки, згідно з оновленими розрахунками, допускає зростання ВВП України цьогоріч на рівні 3,2%, а не 2,8%, як вважалось до цього.

За оцінками ж НБУ у 2023 році реальний валовий внутрішній продукт України не подолає позначку у 3% і зросте на 2,9%.

Чому держструктури дають різні оцінки і про що це може свідчити?

Що таке ВВП і як його рахують?

ВВП — головний та найповніший індикатор економічного розвитку країни.

"Коли ми говоримо про економічне зростання чи падіння, ми найперше маємо на увазі показник валового внутрішнього продукту. Це загальна вартість усіх товарів та послуг вироблених на території країни за певний період часу для кінцевого використання", – пояснює фінансовий експерт, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський. 

Це величина, яку обраховують на базі аналізу статистичних даних та індексів, що постійно змінюються. Вона найперше свідчить про певні тенденції та узагальнення.

Та високий показник валового внутрішнього продукту не завжди гарантує, що усі жителі країни будуть багатими. Хоча зазвичай вищий реальний ВВП на душу населення є показником вищого рівня життя.

Розрізняють також номінальний і реальний валовий внутрішній продукт. Номінальний визначається в поточних  фактичних цінах цього року, а реальний ВВП визначається в цінах попереднього (тобто з поправкою на інфляцію).

Зазвичай валовий продукт в державі обраховують поквартально та щорічно.

І рахувати можуть трьома методами:

• За доданою вартістю (виробничий метод).
• За доходами (розподільчий метод).
• За витратами (метод кінцевого використання).

ВВП 2023 року – дві версії прогнозів

Міністерство економіки повідомило про покращення очікувань щодо валового внутрішнього продукту до кінця року у четвер, 10 серпня.

"За підсумками першого півріччя зростання ВВП оцінюється на рівні 2,7%. А до кінця року очікуємо виходу на траєкторію зростання на рівні 3,2% – показника, що свого часу ліг в основу бюджетних розрахунків на 2023 рік. Але, дивлячись на швидкість та ефективність пристосування бізнесу і населення до нових умов господарювання в умовах постійних викликів та на інші сприятливі умови, допускаємо зростання ВВП і на вищому рівні. Проте війна триває, тому ризики залишаються високими", – розповіли  у пресцентрі Мінекономіки держагентству Укрінформ. 

Це перегукується із баченням подальших перспектив економіки від Нацбанку, який на початку серпня у своєму Інфляційному звіті, помітно підвищив прогноз зростання реального ВВП у 2023 році – з 2,0% до 2,9%. 

Регулятор це теж пояснював пожвавленням з початку року, як у виробничих секторах, так і в секторі послуг.

"Завдяки неймовірній адаптивності українського бізнесу економічні результати першого півріччя були значно вищими, ніж очікувалося. Це разом із поступовим відновленням внутрішнього попиту дозволило нам покращити прогноз економічного зростання на цей рік з 2% до майже 3%.  Ця зміна є помірною, адже виклики – значні. Водночас, якщо пригадати, що на початку року ми прогнозували лише маржинальне зростання ВВП на рівні 0,3%, результат за оновленим прогнозом виглядає досягненням, особливо в умовах війни", – зазначав стосовно цього у своїй колонці для Економправди голова НБУ Андрій Пишний. 

Експерти, яких опитала LIGA.net, не вбачають у розбіжностях цифр Нацбанку і Мінекономіки критичної неузгодженості. Вони переконані, що обидві оцінки занижені, а економічні перспективи можуть бути навіть кращими.

"Нацбанк майже завжди виходить з більш песимістичних гіпотез, розраховуючи прогнози. Це навряд чи питання відповідальності чи наслідків – будь-який прогноз має певну ймовірність справдитись та не є передбаченням. Саме тому, до речі, всі прогнози регулярно переглядаються та змінюються у міру наближення горизонту прогнозування", – пояснив LIGA.net фінансовий експерт, банкір Василь Невмержицький.

При цьому, додав він,  кожен прогнозист закладає у свої розрахунки низку гіпотез та їх ймовірність. 

"Зараз, у часи безпрецедентної невизначеності, навіть найточніші оцінки, що базуються на складних розрахунках, особливо ненадійні. І це слід завжди "тримати в голові". Приклад підриву Каховської ГЕС та виходу із зернової угоди – яскраве підтвердження цього. Спочатку й Мінекономіки, й НБУ побачили значну загрозу для економіки в цих подіях. Згодом переконалися, що відновлення динамічніше, ніж очікувалося, й переглянули оцінки", – сказав він.

Та зазначив, що загальне зростання по року взагалі може бути на рівні 5%.

"Я впевнений, що обидва прогнози занадто песимістичні або обережні. Консенсус-прогноз бізнесу взагалі говорить про зростання економіки цього року на 4,7%. Хоча здебільшого бізнесмени спираються на відчуття, а не на формули та математичні моделі. Насправді не так важливо, хто зрештою буде правий. Важливіше, що всі без виключення переглядають свої оцінки в бік покращення. Вже цей факт сам собою позитивно, через очікування, впливає на ринки. Отже, прискорює відновлення економіки", – додав Василь Невмержицький.

Про схожі темпи відновлення каже і його колега Тарас Козак, президент інвестгрупи "Універ".

"Нещодавно брав участь у цікавій конференції на якій презентували кілька прогнозів ВВП від незалежних аналітичних центрів. І практично усі вони кажуть про відновлення економіки цього року на рівні 5%", – розповів він LIGA.net.

За його словами, консерватизм держструктур може мати і певні політичні підстави.

"Наші консервативні органи – і НБУ, і Мінфін можуть свідомо утримувати низькі оцінки, бо зараз такий час, коли формується бюджет на 2024 рік. І тут суто політичний момент – чим більше показують зростання ВВП, тим більше буде доходів у бюджеті цього року і наступного, і тим більше усілякі популісти можуть хотіти долучитися до їх розподілу. Думаю, причина, ще й у цьому", -  додав він

Тож з огляду на невеличкі розбіжності у цих прогнозах та варіативності обрахунків, можна констатувати, що зараз і економісти, і фінансисти налаштовані більш позитивно, ніж на початку року. Вони вважають, що в 2023 році країна виробить кінцевих товарів та послуг не менш ніж на 2-3% більше ніж торік. 

Це добре. Але за перший рік війни ВВП України, за офіційними даними, впав на майже 30% до 2021 року. Тобто, попри наявні підстави для оптимізму, до показників, які у нас були перед повномасштабною війною, ще далеко. 

Олександр Децик

редактор відділу "Фінанси"