Бізнес-тиждень: постачальники ЗСУ без прибутків, закордонні гранти на зарплати та куди ідуть гроші з місцевих бюджетів

Відсутність слова "прибуток" в постанові уряду щодо спрощення процедур закупівлі в умовах воєнного стану загнало постачальників товарів для ЗСУ у пастку

Місцеві бюджети зростають і "сіють" грошима

Українці шукають інструменти для інвестицій

А продавати власні алкогольні напої малим підприємцям буде простіше

Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень?

Постачальники товарів для ЗСУ у бюрократичній пастці

У Міноборони кажуть, що стабільне постачання для ЗСУ під загрозою – постачальники товарів  опинилися "на межі виживання".

Причиною стала помилка, яка прокралась в ухвалену урядом у березні 2022 року постанову №335 для спрощення процедур закупівлі в умовах воєнного стану, пояснює LIGA.net фахівчиня з оборонних закупівель Неллі Стельмах. 

Згідно із текстом постанови, ціна контракту визначається на підставі калькуляції всіх витрат виробника, включно з податками. Слово "прибуток" в документі відсутнє.

Це дало підстави Державній аудиторській службі (ДАСУ) під час замовленого Міноборони аудиту "прочитати" документ у свій спосіб та нарахувати 2,5 млрд грн "завданих державі збитків".

У середньому прибутки компаній, які постачають товари, зокрема для ЗСУ, один із засновників Харківського заводу засобів індивідуального захисту (ХЗЗІЗ) та Львівського оборонного кластера Максим Плєхов оцінює в 5-15%.

Президент асоціації Укрлегпром та власник компанії Текстиль-контакт Олександр Соколовський вважає, що проблема, яка склалася на ринку оборонних закупівель, може довести до банкрутства всі підприємства легкої промисловості (і не тільки), які працювали з Міноборони та іншими державними замовниками минулого року, а також тих, хто працює з ними зараз.

Щоб вирішити ситуацію, достатньо змінити одне слово в абзаці, де йдеться про витрати, – на "видатки" або "розрахунок вартості" та зазначити, що термін дії – із моменту прийняття постанови, пояснює LIGA.net закупівельна експертка Неллі Стельмах: "Але МОУ чомусь цього не ініціює".

Читайте також: Яйце за 17 грн. Як працюють оборонні закупівлі під час війни та коли їх відкриють

Закордонні гранти на зарплати для українців

29 червня Україна отримала від США грант у розмірі $1,2 млрд на зарплати. Ще $15 млн надійшли від Фінляндії, повідомила пресслужба Міністерства фінансів.

Гранти йдуть на покриття соціальних та гуманітарних видатків державного бюджету, не пов'язаних з армією, таких як оплата праці державних службовців, педагогів, виплата пенсій, соціальна допомога.

Фінансування у формі грантів дозволяє не збільшувати розмір державного боргу України, бо їх не потрібно буде повертати.

Гроші виплачуються через цільовий донорський фонд Світового банку в рамках проєкту PEACE in Ukraine (Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні).

"Партнерство з США та командою Світового банку під час війни дозволяє уряду України фінансувати першочергові соціальні видатки у повному обсязі. Водночас допомога у формі грантів не збільшує боргове навантаження та сприяє стабілізації фінансової системи", – прокоментував отримання грошей міністр Сергій Марченко.

З початку повномасштабного російського вторгнення Україна отримала від США близько $18 млрд у формі грантів, які не потрібно повертати.

Грант у розмірі $1,25 млрд на виплату пенсій, допомоги переселенцям, зарплати медикам та рятувальникам Україна отримувала від США також і 28 квітня.

Читайте також: Блінкен пообіцяв Україні $1,3 млрд на енергосистему та інфраструктуру

Продавати власні алкогольні напої малим підприємцям буде простіше

Парламент ухвалив закон №5762, який має привести чинне законодавство у сфері виробництва та обігу спиртних напоїв та дистилятів у відповідність до вимог законодавства ЄС. Закон пом'якшує регулювання для суб'єктів малого підприємництва.

Зменшується з 500 тис. грн до 30 тис. грн вартість ліцензії на гуртову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів.

Дозволяється використання всіх спиртних дистилятів, вироблених із сільськогосподарської продукції, для алкогольних напоїв.

Виключається застаріле положення про обов'язкову сертифікацію спирту, дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв.

Замість щомісяця, як було раніше, малі виробники дистилятів подаватимуть звіт про обсяги виробленої та реалізованої продукції щокварталу. Штраф за неподання чи неправильне подання такої звітності зменшено з 17 500 грн до 1020 грн.

Водночас закон дає чітке визначення малих виробників дистилятів та встановлює чіткі вимоги до їхньої матеріально-технічної бази.

Читайте також: Рада проголосувала за відмову від паперових акцизних марок

Традиційні для інвестицій інструменти втрачають привабливість

Основні традиційні інструменти для вкладів українців такі, як валюта, депозит, золото, в умовах війни мають не найкращу ефективність. Деякі навіть не покривають інфляцію.

"З початку 2023 року і станом на кінець червня 2023 року золото зросло в ціні на 7,5% в доларовому еквіваленті. Але оскільки долар майже не змінився до гривні, покупці золота отримали 7,5%", – зазначає у коментарі LIGA.net фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

"Грати" на валютних коливаннях не дозволяє фіксований офіційний курс гривні щодо долара. У липні 2022 року Нацбанк встановив його на рівні 36,5686 грн/долар і донині тримає як "основний якір стабілізації очікувань і ключовий засіб виконання пріоритетних цілей НБУ".  

Зниження рівня річної інфляції з 26% у січні до 15,5% у травні, хоч і підвищує привабливість депозитів, ставки за якими у банках також зросли з 8-13% річних до 10-18% річних у червні, але все ще не виправдовує їх.

Нацбанк намагається підняти привабливість строкових депозитів для населення за допомогою високої облікової ставки – 25%. З погляду регулятора, збільшення депозитних портфелів банків має забезпечити економічну стабільність.

Іще один традиційний для інвестицій українців інструмент – нерухомість – на сьогодні через постійні обстріли, ракетні та дронові атаки виглядає також досить ризикованим. Водночас, за сприятливих умов для інвестора, у післявоєнний період може принести непоганий прибуток.

Читайте також: У що інвестувати українцям під час війни

Місцеві бюджети за час війни виросли: на що витрачають гроші

У 2020 році сукупний розмір місцевих бюджетів складав 470 млрд грн, а цього року планується на рівні понад 600 млрд. Це велика цифра. Державний бюджет на 2023 рік – 2,6 трлн грн за видатками. Місцеві бюджети складають майже 25% від державного.

Основне джерело наповнення місцевих бюджетів – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18% від офіційних доходів громадян. До війни надходження від ПДФО до місцевих бюджетів, згідно з дослідженням Центру спільних дій, складали від 45% до 55%. На той момент на місцеві ради розподілялось 60% ПДФО.

З листопада 2021 року, коли був підписаний меморандум про стримування цін на природний газ для централізованого опалення, місцевим радам додали ще 4% ПДФО.

Значним наповнювачем місцевих бюджетів є трансферти з державного бюджету. У 2023 році вони складуть 184 млрд грн, тобто близько третини. Втім, у відсотках від сукупної суми місцевих бюджетів міжбюджетні трансферти скоротились за останні роки.

Через мобілізацію Сили оборони України збільшились утричі: від 250 000 осіб до понад 700 000. У багатьох населених пунктах з’явилися місця дислокації військових частин. Завдяки підвищеним зарплатам військових місцеві бюджети отримали великі збільшення у вигляді частини ПДФО від них. В окремих громадах відсоток доходів від ПДФО військових складає 90%.

Структура витрат місцевих бюджетів під час війни подібна до довоєнної. Основними напрямами витрат місцевих бюджетів є утримання місцевих та комунальних органів управління, освіта, благоустрій та житлово-комунальне господарство (ЖКГ) місцевого рівня.

Водночас збільшення фінансування цих витрат зазнає критики: чому гроші не йдуть на потреби фронту? Так, нещодавно розкритикували місцеву владу Львова, яка повністю реконструювала вулицю Шевченка за 200 млн грн. Владу прифронтового Ніжина за те, що займалися реконструкцією центральної вулиці Гоголя. Києва – за витрати на пішохідний міст з Оболоні на один з островів Дніпра, підземний паркінг, нову розв’язку на вулиці Богатирській, масове оновлення вулиць.

Читайте також: Крізь темні часи. Як громадські організації допомагають Україні під час війни

На Україну чекає радикальна податкова реформа

Держава зменшить податки й мінімізує контакти з платниками в обмін на закриття податкових схем. Такою майбутню радикальну податкову реформу під час виступу у Верховній Раді 27 червня описав президент Володимир Зеленський.

"Цифровізація дає колосальні можливості спрощувати відносини в галузі податків, митниці, де є зустріч або будь-який контакт між громадянином і посадовцем, між бізнесом і чиновником. Наша мета – податкова без податківців, митниця без митників. Автоматичні цифрові процедури", – зазначив президент України.

Він підтвердив, що хотів би знизити податки, але зараз, "у час такої війни й очевидної залежності України від співпраці з фінансовими донорами", Україна собі цього дозволити не може.

У березні 2023 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) заявив, що Україна до кінця війни має утриматися від будь-яких податкових змін, якщо вони зменшать надходження до бюджету.

"Україні потрібен новий податковий договір між державою і суспільством, реальна легалізація майна. Але коли Україна переможе [...] зниження податків має означати підвищену податкову сумлінність", – сказав Зеленський.

Читайте також: Зеленський про проблеми бізнесу: Якщо є питання до податківців – я розберуся

Відновлення великої приватизації

Президент Володимир Зеленський підписав закон про відновлення великої приватизації. Цей процес був розпочатий у 2018 році. Але двічі зупинявся. Вперше – через пандемію коронавірусу. Вдруге – через початок повномасштабної війни з Росією.

Серед об’єктів, запланованих під приватизацію, –  оператор теплових електростанцій Центренерго, виробник добрив Одеський припортовий завод (ОПЗ) та видобувник титанової сировини – Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК).

Центренерго донедавна оперувала трьома ТЕС: Трипільською – в Київській області, Зміївською – в Харківській області та Вуглегірською – в Донецькій. Наразі остання тимчасово окупована росіянами.

У січні-березні 2021 року Центренерго продала всю вироблену енергію компанії Юнайтед Енерджі з групи Ігоря Коломойського за ціною нижче ринкової. Зараз НАБУ відкрило кримінальне провадження проти вищезгадуваного трейдера.

Центренерго переживає не кращі свої часи та близька до того, щоб зупинити роботу.

Одеський припортовий завод (ОПЗ) є одним з найбільших підприємств хімічної промисловості. Він спеціалізується на виробництві аміаку, карбаміду, рідкого азоту, діоксиду вуглецю і рідкого кисню. Основною сировиною для підприємства є природний газ.

Крім того, ОПЗ є оператором морської перевалки, до якої веде аміакопровід Тольятті – Одеса. Наразі цей аміакопровід не працює через безпекові ризики.

Два великих гірничо-збагачувальних комбінати (ГЗК), що входять до Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) Іршанський ГЗК та Вільногірський ГМК також готуються під приватизацію. Вони видобувають ільменітові, цирконієві та рутилові руди – сировину, яку використовує хімічна та титанова промисловість.

За словами члена правління ОГХК Дімітрі Каландадзе, є побоювання, що ОГХК може бути нецікавим для зовнішніх інвесторів. Однією з проблем цього активу є відсутність нових спецдозволів на видобуток копалин. Це може стати проблемою для потенційних інвесторів. 

Читайте також: Компанія Жеваго заперечила незаконний продаж корисних копалин: Це відходи виробництва

План "Б" на випадок, якщо Росія вийде з зернового коридору

Україна розробила альтернативний план продовження експорту агропродукції на випадок припинення роботи зернового коридору. Про це заявив у ефірі національного телемарафону перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

За словами Висоцького, "план Б" містить розширення пропускної спроможності Дунайського регіону і нарощення можливостей з перевалки там зернових. Також триває введення в експлуатацію додаткових пунктів переходу і сухих портів на західному кордоні з Польщею та Румунією.

Попри складнощі з експортом сільгосппродукції, Мінагрополітики сподівається, що у фінансовому плані показники будуть близькі до торішніх.

Україна домовилася про спільне будівництво зернового термінала в Нігерії. Мінагрополітики заявило, що за співпраці з Lagos Free Zone буде створено необхідну інфраструктуру для забезпечення подальшого безперервного постачання української агропродукції як до Нігерії, так і до всього Африканського континенту.

Пропозиція створити логістичний хаб для постачання зерна та харчових продуктів Україні надходила і від Сенегалу.

Для роботи в Африці Україна вирішила створити держкомпанію.

Термін дії зернової угоди закінчується 17 липня. Росія неодноразово погрожувала не продовжувати її.

Читайте також: У травні експорт зерновим коридором скоротився вдвічі – ООН

Орендувати житло стало вигідніше, ніж купувати

У свіжому звіті про фінансову стабільність Національний банк України (НБУ) визнав глибоку кризу ринку житлової нерухомості і назвав ознаки його відновлення дуже слабкими.

"Склалася ситуація, коли орендувати житло стало набагато привабливіше, ніж його купувати", – зазначається регулятором.

За нинішніх цін на житло вигідніше орендувати квартиру понад 17 років поспіль, ніж її купити.

Ринкової іпотеки в Україні зараз майже немає (за рік повномасштабної війни видали менше ніж 250 кредитів), а робота державних програм підтримки – нестабільна.

Національний банк прогнозує, що в таких умовах попит на житло ще довго буде пригніченим через війну, падіння доходів населення та значну еміграцію.

У першому кварталі 2023 року в Україні ввели в експлуатацію майже 25 000 нових квартир, але переважно це будівництво, яке розпочалося ще до повномасштабного вторгнення. Кількість нових будівництв скорочується.

"Оскільки житловий фонд зменшується через руйнування, а нові проєкти розпочинаються все рідше – дедалі ймовірнішим стає дефіцит пропозиції на ринку житла в довгостроковій перспективі", – прогнозує НБУ.

Читайте також: НБУ пом'якшив обмеження на переказ валюти за кордон для бізнесу

Україна отримала додатковий маршрут для імпорту газу

Нацкомісія з енергоринку та комунальних послуг (НКРЕКП) з 1 липня 2023 року встановила тариф на послуги транспортування природного газу через точку входу "Олексіївка" на рівні $4,45 (без ПДВ) за 1000 кубометрів на добу. Це відкриває ще один маршрут транспортування газу до України, повідомляє пресслужба Оператора ГТС України.

Очікується активне використання потужностей "Олексіївки" для транспортування газу з молдовського напрямку як для зберігання газу в сховищах, так і для транзиту в інші країни.

"Ми отримали багато запитів на доступ до точки входу "Олексіївка" від молдовських компаній та інших учасників ринку. Це рішення розширює можливості Молдови зберігати газ в українських підземних сховищах газу, а також розширює доступ Молдови до ринку ЄС", – прокоментував генеральний директор Оператора ГТС України Дмитро Липпа.

Учасникам будуть доступні переривчасті потужності, які, з огляду на технічні особливості роботи точки входу "Олексіївка", потрібно бронювати шляхом подання щоденної номінації/реномінації.

Читайте також: Україна вперше заявила, що контракт на транзит газу з Росією навряд чи продовжать