Бізнес-тиждень: Знизили ставку, покращили прогнози, повернули податки, попередили про жінок
НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22% – ключовий показник вартості грошей у країні, від якого залежать відсоткові ставки для кредитів та депозитів і суттєво поліпшив прогноз інфляції на цей рік – з 14,8% до 10,6%.
Водночас регулятор вважає, що Україні потрібно буде $37 млрд міжнародної допомоги у 2024 році.
Верховна Рада ухвалила низку законів для співпраці з МВФ, президент погодив відновлення довоєнного оподаткування.
Тим часом, експерти попереджають, що нам треба повертати жінок для відновлення економіки.
Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень?
Чому Нацбанк нарешті знизив облікову ставку
Нацбанк знизив облікову ставку до 22% через сповільнення інфляції та необхідність економії державних коштів.
Облікова ставка – це ключовий показник вартості грошей у країні, від якого залежать відсоткові ставки для кредитів та депозитів.
Перша її зміна з початку війни – своєрідна сенсація для фінансового сектору. Облікова ставка залишалась незмінною на рівні 25% річних з 2 червня 2022 року.
Голова НБУ повідомив, що облікова ставка знижуватиметься і надалі за умови збереження стійкості валютного ринку та сповільнення інфляції на прогнозному горизонті.
Читайте також
Чому НБУ не дає банкам платити більші відсотки населенню за вкладами
Зростання цін сповільниться: у НБУ покращили прогноз з інфляції
Національний банк України прогнозує, що зростання споживчих цін до кінця 2023 року становитиме 10,6%. У квітні НБУ очікував інфляцію на рівні 14,8%. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу, інформує пресслужба Нацбанку.
Відповідно до оновленого прогнозу, у 2024 році інфляція сповільниться до 8,5% (попередній прогноз – 9,6%). У 2025 році інфляція становитиме 6,0% (попередній прогноз – 6,0%).
Також, з огляду на сприятливу динаміку першого півріччя, НБУ суттєво поліпшив прогноз інфляції на цей рік – з 14,8% до 10,6%. Споживча інфляція сповільнилася до 12,8% у червні, що перевершило очікування НБУ.
"Зростання цін сповільнюватиметься шляхом поступового зниження світової інфляції та все ще доволі жорстких монетарних умов в Україні. НБУ забезпечуватиме стійкість валютного ринку та достатній рівень привабливості гривневих активів, що обмежуватиме ціновий тиск", – сказав Андрій Пишний.
Читайте також:
До чого призведе трансформація банківського ринку
У Сенс Банк призначили нових членів правління та наглядової ради: хто вони
За поданням Міністерства фінансів новими членами правління націоналізованого Сенс Банку стали Олена Зубченко (заступниця голови правління), Олексій Шклярук, Інна Тютюн та Андрій Соколов. Список нових членів правління опубліковано на сайті банку.
Раніше Олена Зубченко очолювала департамент фінансової політики Мінфіну, уточнює агентство Інтерфакс-Україна.
Олексій Шклярук, згідно з інформацією в LinkedIn, з 2016 року обіймав посаду члена правління Агропросперіс Банку та відповідав за напрям ризик-менеджменту. До цього працював у Credit Agriclole також у сфері управління ризиками.
Андрій Соколов, за даними LinkedIn, з кінця 2017 року працював у банку "Південний", зокрема з квітня 2020 року – головою департаменту корпоративного бізнесу.
Інна Тютюн, за інформацією в LinkedIn, з червня 2018 року була заступницею голови правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній, а раніше – заступницею голови правління Укргазбанку.
Як зазначено на сайті банку, новим головою наглядової ради Сенс Банку після його націоналізації за поданням Міністерства фінансів став ексголова представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевкі Аджунер, який очолював кілька років тому наглядову раду Укрзалізниці.
Читайте також:
До чого призведе трансформація банківського ринку
Під час війни структура банківського сектору змінюється: п’ять банків пішли на ліквідацію, один націоналізовано, ще один може бути створено.
Із 22 липня в Україні побільшало на ще один державний банк. До Приватбанку, Ощадбанку, Укргазбанку і Укрексімбанку додався Сенс Банк.
Їх може стати ще більше, якщо очільнику Укрпошти Ігорю Смілянському вдасться втілити в життя свою давнішню ідею мати банк.
Заступник міністра економіки Сергій Соболєв, вважає, що Сенс Банк, це не останній банк, який може бути націоналізований.
Якщо відкинути усі банки, які наразі не є системно важливими, то під затверджений парламентом закон щодо націоналізації теоретично можуть потрапити ОТП Банк і Райффайзен Банк. Вони є у списку міжнародних спонсорів тероризму Національного агентстсва з питань запобігання корупції (НАЗК).
Наразі точаться дискусії, що робити із націоналізованими банками після війни, коли міжнародні організації поставлять питання зменшення частки держави у банківській системі як умову подальшого фінансування.
Проблемою у післявоєнний період для держави може стати докапіталізація держбанків.
Під ударом після війни можуть опинитися і найменші учасники ринку, які виживають зараз багато в чому лише завдяки регуляторним послабленням НБУ і участі в різного роду податкових схемах.
Читайте також:
Як погасити проблемний кредит. Варіанти реструктуризації для фізосіб
Банки вперше з початку повномасштабної війни помітили зростання попиту на споживчі кредити
Українські банки вперше з початку повномасштабної війни заявили про зростання попиту на споживчі кредити. Востаннє його фіксували ще у четвертому кварталі 2021 року, повідомив у середу Національний банк.
За його оцінками, і корпоративний, і роздрібний кредитні портфелі зростатимуть наступні 12 місяців.
Попит на кредити підприємствам зростає більшою мірою з боку малого та середнього бізнесу, а на іпотеку попит збільшується третій квартал поспіль.
Рівень схвалених заявок на кредити бізнесу збільшився вперше з початку повномасштабної війни, хоча для великих підприємств цей показник і далі скорочується.
Банки пом'якшують стандарти кредитів домогосподарствам, тому кількість схвалених заявок на позики населенню також збільшується. Головний чинник пом’якшення стандартів для іпотечного кредитування – конкуренція між банками, а для споживчого – позитивні очікування платоспроможності споживачів.
Читайте також:
НБУ про стан ринку житла: іпотеки майже нема, орендувати вигідніше
Україні потрібно буде $37 млрд міжнародної допомоги у 2024 році – НБУ
Національний банк попередив, що у 2024 році Україна все ще потребуватиме значної міжнародної допомоги для фінансування дефіциту державного бюджету.
З початку 2023 року Україна отримала майже $27 млрд у формі кредитів та грантів від міжнародних партнерів, що значно перевищило продаж валюти НБУ для балансування валютного ринку. Завдяки цьому держава має змогу покривати значний дефіцит бюджету, а міжнародні резерви України сягнули історичного рекорду.
Навіть у разі завершення активних бойових дій високі потреби в зовнішньому фінансуванні зберігатимуться через обмежений експорт та суттєву потребу в імпорті для повоєнної відбудови.
НБУ наголошує, що Україні необхідно продовжувати успішну співпрацю з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними партнерами.
Основним фінансовим донором України у 2023 році став Європейський Союз з $9,76 млрд, США на другому місці з $7,2 млрд
Читайте також:
Зеленський підписав закон про повернення довоєнного податкового режиму. Це "маяк" МВФ
Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений напкінці червня законопроєкт про скасування єдиного податку 2% і часткове зняття мораторію на перевірки бізнесу.
Повернення довоєнних податків – одне із зобов'язань України в рамках меморандуму з Міжнародним валютним фондом.
Ухвалений закон містить такі основні положення:
→ скасування спеціального режиму єдиного податку зі ставкою 2% від суми доходу з 1 серпня;
→ скасування права на звільнення ФОП першої та другої груп від сплати єдиного податку (крім прифронтових територій);
→ часткове відновлення документальних перевірок – для підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо), грального бізнесу та фінансових послуг;
→ відновлення штрафів за порушення податкового законодавства і порядку використання касових апаратів (РРО/ПРРО) з 1 жовтня. Водночас встановлюється зменшений розмір штрафних санкцій (25% та 50% вартості товару замість 100% і 150% відповідно) за незастосування РРО (до закінчення воєнного стану, але не довше ніж до 1 серпня 2025 року).
Повний текст законопроєкту доступний на сайті парламенту.
Читайте також:
У МВФ заявили, що відновлення України в її руках і для цього треба збільшувати власні доходи
Рада на вимогу МВФ обмежила державні гарантії та спонтанні зміни до бюджету
Верховна Рада на засіданні в четвер ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №9346-1д про внесення змін до Бюджетного кодексу, на яких наполягав Міжнародний валютний фонд.
Насамперед йдеться про відновлення дії ст. 52 Бюджетного кодексу про порядок внесення змін до закону про державний бюджет України. Він забороняє внесення змін до держбюджету без погодження з Міністерством фінансів.
Депутати залишили виняток лише для перегляду видатків сектору безпеки й оборони.
Ще одне важливе положення законопроєкту передбачає відновлення ліміту держгарантій.
Читайте також:
У липні 2023 року МВФ встановив для України чотири додаткові вимоги
Кабмін зробив крок до корпоративної реформи в Операторі ГТС. Це один з "маяків" МВФ
Кабінет міністрів зробив перший крок до проведення конкурсного відбору членів наглядової ради АТ "Оператор газотранспортної системи України" (ОГТСУ).
Рішення уряду від 25 липня 2023 року передбачає, що мораторій на проведення конкурсів під час воєнного стану не застосовується до наглядової ради ОГТСУ (це не єдина подібна компанія, конкурси дозволені для держбанків, Нафтогазу, Укренерго та деяких інших державних компаній).
Проведення реформи корпоративного управління в ОГТСУ – це один із "маяків" Міжнародного валютного фонду, виконання якого необхідне для отримання наступного траншу в рамках кредитної програми.
До кінця липня держава має передати акції Оператора ГТС від Магістральних газопроводів до Міністерства енергетики й ухвалити новий статут компанії, а до кінця жовтня – провести відбір та призначити нову наглядову раду.
Читайте також:
Україні необхідно повернути жінок для відновлення економіки — Bloomberg
Україні потрібно повернути додому жінок, які виїхали за кордон через повномасштабну війну для відновлення економіки. Про це пише Bloomberg.
Більшість чоловіків від 18 до 60 років не мають права залишати країну, що пояснює, чому 68% українських біженців – жінки, а серед дорослих – ще більша гендерна диспропорція.
Якщо не вдасться переконати 2,8 млн жінок працездатного віку повернутися, це коштуватиме Україні 10% річного довоєнного валового внутрішнього продукту. Це – $20 млрд на рік за найгіршого сценарію.
Читайте також:
