Бізнес-тиждень: погрози обмінникам, відновлення приватизації та припинення транзиту газу
Нацбанк вніс зміни, якими фактично заборонив відмовляти в обміні старих і трохи зношених доларів.
ЄС виділив Україні черговий транш макрофінансової допомоги у розмірі 1,5 млрд євро.
Герман Галущенко заявив, що Україна готується до того, що контракт на транзит газу з Росією не буде продовжений.
А український авіаринок очікує на кардинальні зміни після постачання в Україну винищувачів F-16.
Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень?
Чому виникли проблеми із продажем готівкового долара
З початку літа обмінники та банки країни почали усіляко уникати можливостей приймати не лише зношені, пошкоджені чи забруднені, а й умовно "старі" долари 1996-го та навіть 2001 років випуску.
Попри те, що видимих причин для цього не було.
Ажіотажу додала відмова приймати готівкові долари та євро терміналами самообслуговування та банкоматами ПриватБанку.
Впродовж червня дійшло до того, що представники спеціальних структур заявили: нагнітання чуток щодо обміну – то є спеціальна інформаційно-психологічна операція ворога.
І навіть парламентарі запропонували змінити законодавство, аби штрафувати працівників банків чи обмінників за відмову приймати долари та євро.
Зрештою на проблеми з обміном відреагував Нацбанк, який заборонив відмовляти в обміні старих і трохи зношених доларів
Водночас попередив, що готовий до перевірок та покарань.
П'ятий транш. Євросоюз виділив Україні 1,5 млрд євро
Європейський Союз у вівторок, 23 травня, оголосив про виплату Україні п'ятого у 2023 році траншу макрофінансової допомоги у розмірі 1,5 млрд євро. Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Гроші надаються на пільгових умовах. Термін погашення кредиту становить 35 років. Відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України платитимуть країни ЄС.
З початку повномасштабної війни це вже 11-й транш макрофінансової допомоги.
6 грудня 2022 року країни ЄС затвердили пакетну угоду, яка передбачає надання Україні 18 млрд євро на фінансування дефіциту бюджету у 2023 році.
Україна вперше заявила, що контракт на транзит газу з Росією навряд чи продовжать
Україна готується до того, що контракт на транзит газу з Росією, який закінчується у 2024 році, не буде продовжений. Про це сказав міністр енергетики Герман Галущенко в інтерв'ю Financial Times.
Шанси на те, що Україна та Росія домовляться про продовження транзитної угоди, підписаної у 2019 році, мізерні, попри те, що на газотранспортну систему України припадає майже 5% загального імпорту газу до Європи.
Галущенко сказав, що не уявляє, як Україна й Росія могли б домовитися між собою без посередників.
"Можу вам сказати, що ми готуємо нашу систему до припинення постачань", – сказав міністр.
Це перше офіційне підтвердження того, що транзитний контракт, ймовірно, закінчиться наприкінці 2024 року.
Галущенко припустив, що європейські політики, можливо, захочуть переглянути контракт, як це сталося у 2019 році, коли делегація ЄС була посередником у тристоронніх переговорах із Росією та Україною.
Читайте також
Україна відновлює велику приватизацію. Зеленський підписав закон
Президент Володимир Зеленський 20 червня підписав закон про відновлення великої приватизації, свідчить інформація на сайті парламента.
Ним дозволено проводити приватизаційні аукціони з продажу великих державних активів (велика приватизація), і він дає старт реорганізації структури Фонду держмайна (ФДМ) та визначає розпорядника підсанкційним майном.
Відтепер голова Фонду отримує право самостійно призначати та звільняти заступників. Крім того, 12 регіональних відділень – окремих юросіб стануть структурними підрозділами ФДМ. Це дозволить створити механізми встановлення ринкових зарплат та КРІ в усіх регіонах.
А ще Фонду за рішенням Вищого антикорупційного суду буде передано майно, на яке накладено санкції, і він зможе приймати рішення про його приватизацію, продаж, оренду чи управління, а кошти будуть спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Також закон:
- забороняє обіймати посади керівників держпідприємств та членів наглядових рад підсанкційним особам та громадянам країн-агресорів;
- скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств в управлінні ФДМ з місцевою владою;
- усуває обмеження щодо терміну оренди державного майна на період дії воєнного стану.
Як АРМА та ФДМУ конкурують за управління активами
В Офісі президента озвучують плани передати функцію управління активами в Фонд державного майна (ФДМУ), залишивши Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) лише розшук. Або й зовсім хочуть ліквідувати АРМА.
Між тим, інституції Євросоюзу закликають не чіпати функціонал Агентства, а "перезавантажити" його.
Та звільнити керівників АРМА й призначити нових просто так неможливо. Згідно із законодавством, призначення керівника на 5 років відбувається після проведення конкурсу.
Загалом із початку війни АРМА провело 141 конкурс, але знайти керівників йому вдалось лише на 21 актив.
А зараз тимчасовий виконувач обов'язків голови АРМА Дмитро Жоравович став керівником великого промислового холдингу. Він управляє підприємствами, які йому не належать, керуючись власним розсудом, без жодних процедур.
Водночас АРМА частково дублювало завдання Фонду держмайна, шукаючи активи та нових покупців для них. Однак агентство, яке створювалось для пошуку активів, не може потягнути керування активами, яке потребує більших професійних менеджерських навичок. Непрозора система керування активами також не сприяє цьому.
Є ФДМУ, який створено у 1992 році. Його ключовим завданням вже тоді було приватизувати колишню радянську власність, якою держава не могла ефективно керувати.
Найближчим часом повинен відбутися конкурс на голову АРМА. Громадські активісти вже висловлюють побоювання щодо його результатів. Кажуть, що керівник структури не буде незалежним.
Читайте також
Які ризики оподаткування волонтерської діяльності
Влада, вперше з 2016 року, погодила певне розширення списку товарів, що не підлягають оподаткуванню. Його збільшили на два десятки позицій, які переважно стосуються закупівлі безпілотників. Також було заявлено, що податки можуть не сплачувати ті, хто офіційно зареєстрований як волонтер.
За даними податківців, на початку травня цього року, у Реєстрі волонтерів було близько 4000 осіб.
Та фактично, тих, хто за час великої війни так чи інакше збирав гроші для ЗСУ чи гуманітарних потреб, може бути набагато більше.
Надалі не виключені питання до них з боку податківців.
Державна податкова служба пояснює: якщо фізична особа не зареєструвалася у Реєстрі волонтерів, то кошти, отримані нею на свої рахунки, зараховуються до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід, з відповідним оподаткуванням.
Тобто такі люди зобов'язані подавати податкову декларацію і сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору з грошей, які отримали.
Винятки щодо оподаткування отриманих коштів є – не сплачують ті, хто зареєструвався у Реєстрі волонтерів. І то – тільки до 1 січня 2023 року.
Що ж робити тим, хто збирав кошти, однак не встиг зареєструватись волонтером до 1 січня 2023 року?
Найперше – зберігати підтвердження того, що зібрані гроші йшли на допомогу – чеки, акти виконаних робіт, прийому-передання військовим (наскільки це можливо в умовах війни), та чекати на потенційну зміну законодавства.
Щодо претензій з боку податківців, якщо такі будуть, то є варіант оскарження їх у суді.
Коли буде створений повноцінний фондовий ринок
Наразі фондовий ринок в Україні виглядає таким собі довгобудом. Його створюють, реанімовують, розвивають на державному рівні вже понад 30 років. Однак – віз і далі там.
У фокусі уряду знову створення національного механізму з біржової торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
"Ми всі розуміємо, що спочатку – наша перемога. Але з іншого боку, після перемоги у нас не буде часу чекати, поки інфраструктура з’явиться та повноцінно запрацює. Тож в перший день після нашої перемоги ми маємо бути готовими до заходу в Україну інвесторів. Ось чому вкрай важливо починати всі процеси саме зараз", – розповів LIGA.net голова Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР) Руслан Магомедов.
За його словами наразі НКЦПФР уже має чіткий план, що потрібно робити і куди рухатись.
Та опитані LIGA.net експерти кажуть, що замість "будувати інфраструктуру фондового ринку", потрібно забезпечити захист інвестицій.
У час війни фондовий ринок "виїжджає" на облігаціях внутрішньої державної позики (ОВДП). З 3 березня 2022 року стартував продаж військових ОВДП. Цей інструмент за потужної інформаційної підтримки з боку НКЦПФР, НБУ і Мінфіну і можливості купувати військові облігації через Дію отримав популярність серед українців. З одного боку, військові ОВДП – це можливість убезпечити свої заощадження, з іншого – підтримка ЗСУ.
Така тенденція спонукає торговців цінними паперами працювати над розширенням пропозиції для нових інвесторів. Незабаром українцям уже стануть доступні облігації зовнішньої держпозики (ОЗДП). Вони мають потенційно вищу дохідність за ОВДП.
Наступним кроком можуть бути корпоративні облігації українських емітентів, яким будуть потрібні гроші на відновлення або розширення.
Коли відновляться авіаперевезення в Україні
У квітні 2023 року Євроконтроль оприлюднив "вбивчий" для української цивільної авіації прогноз: цей ринок буде недоступним для України та її авіакомпаній принаймні до 2029 року. Своєю чергою це стане вироком для тих українських авіаперевізників, які після початку великої війни намагаються втриматися на плаву.
Ще пів року тому цей прогноз не викликав би жодного здивування. Але сьогодні є підстави у ньому засумніватися. По-перше, через масштабну ротацію літаків, якими користувалися українські авіаперевізники. По-друге, через те, що влада в Україні заговорила про часткове відкриття неба для цивільної авіації.
Після початку великої війни український ринок авіаперевезень можна охарактеризувати одним словом – крах. Повна відсутність польотів в Україні, борги, безробітній авіаперсонал, спроби хоч якось вижити.
Ще у вересні 2022 року міністр інфраструктури Олександр Кубраков заявив, що його відомство розглядає аеропорт "Львів" як перший для відновлення роботи ще в умовах воєнного стану. Головною умовою для цього є безпекові гарантії. Якщо вони будуть, то й аеропорт на заході можна відкрити для польотів. Про них у травні 2023 року заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За його словами, достатні засоби протиповітряної оборони, зокрема літаки F-16, дозволили б Україні відкрити аеропорт у Львові.
Український авіаринок очікує на кардинальні зміни після постачання в Україну винищувачів F-16.
Попри вкрай невтішний прогноз Євроконтролю, на ринку досить оптимістично оцінюють його перспективи у найближчому майбутньому. Принаймні, на наступні 2-3 роки.
Аеропорт "Бориспіль" пояснив, навіщо замовляє прибирання за 52 млн, якщо він у простої
Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у середині червня оголосив тендер вартістю майже 52 млн грн на прибирання, хоча з початку повномасштабного російського вторгнення цивільні рейси в Україні не виконуються. Після розголосу в соціальних мережах та медіа підприємство опублікувало роз'яснення цієї закупівлі.
Закупівлю послуг прибирання терміналів та виробничих приміщень збираються замовити на період із 1 серпня 2023 року до 30 липня 2024 року.
"Попри те, що аеропорт на час воєнного стану перебуває у простої, є необхідність у підтримці в належному стані виробничих приміщень, оскільки в дуже малому відсотковому відношенні аеропорт функціонує", – пояснив аеропорт.
Пресслужба "Борисполю" вказує, що тендер рамковий, і якщо потреби в прибиранні тих чи інших приміщень не буде, гроші не витрачатимуться.
Зазначається, що тендерні процедури займають певний час, закупівлі можуть не проходити з першого разу, тому аеропорт може опинитися під загрозою неможливості утримувати свої приміщення в належному стані.
Читайте також
"Домовилися полюбовно розійтися". Гусєв іде з посади голови Укроборонпрому
Рішення про звільнення генерального директора державного оборонного концерну "Укроборонпром" Юрія Гусєва ухвалене. Призначення його наступника може відбутися у середу, 28 червня.
Інформацію про це в коментарі LIGA.net підтвердили семеро співрозмовників, дотичних до галузі.
"Особливої причини [звільнення] – немає, з міністром [з питань стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним] домовилися полюбовно розійтися", – повідомив в коментарі LIGA.net співрозмовник в керівництві фракції Слуга народу.
Співрозмовник у керівництві концерну назвав це не звільненням, а запланованим рішенням.
За його словами, Гусєв "виконав свій обов'язок перед президентом", який призначав його для того, щоб реорганізувати концерн у компанію.
Серед основних претендентів на місце Гусєва найчастіше звучать імена нинішнього заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергія Боєва та чинного генерального директора ДП "Завод імені В.О. Малишева" Германа Сметаніна. Водночас, за словами, одного зі співрозмовників LIGA.net, "Боєв не хоче" обіймати запропоновану посаду.
Співрозмовники LIGA.net повідомили, що після звільнення Юрій Гусєв може очолити одне з посольств України, наприклад, у Чехії. Сам Гусєв, за словами джерел, планує "працювати над тими завданнями, які визначить президент".
Читайте також
