Госбанки и популизм. Пять рисков для банковской системы

Минулий рік став для України не таким успішним, як прогнозувалося. Економісти констатують сповільнення зростання економіки до 2%, незадовільний обсяг іноземних інвестицій, стрибок споживчої інфляції та подальше поступове знецінення національної валюти. Проте є і позитивні моменти, наприклад, збільшення доходів бюджету майже на 30% (хоча й великою мірою за рахунок інфляційного чинника), нарощування золотовалютних запасів України на $3,3 млрд та стабілізація рівня безробіття.

Зміни у банківській системі набагато потужніші, ніж в економіці. На ринку залишилися банки з достатнім рівнем капіталу, прозорою структурою власності та зрозумілою бізнес-моделлю. Власники і менеджмент зробили висновки з уроків попередніх криз та суттєво покращили управління ризиками та міцність фінансових установ.

Кардинально змінилися принципи банківського нагляду і фінансового моніторингу. Щоправда, залишається непомірно високою безпосередня присутність держави на ринку та її вплив на сектор у більш широкому розумінні.

Націоналізація понад рік тому найбільшого ПриватБанку вберегла від фінансових потрясінь 20 млн українців, проте призвела до значного викривлення конкурентного середовища на банківському ринку країни. Як наслідок, сьогодні частка державних банків перевищує 56% за чистими активами, і 62% – за роздрібними депозитами.

Окрім низки преференцій з обслуговування державних підприємств та соціальних верств населення, державні банки також переобтяжені багатомільярдними непрацюючими кредитами. Через що потребують постійних грошових вливань з боку держави, а отже за рахунок податків українців.

За рівнем непрацюючих кредитів в минулому році Україна стала справжнім антирекордсменом серед країн Європи. В загальному портфелі банків частка таких позик стабільно перевищує 50%. Найбільша їхня концентрація у державних банках – близько 70%. Однак резерви під ці кредити повністю сформовані, то ж суттєвої загрози для фінансової стабільності вони вже не несуть.

Читайте также: Фактор теневой экономики. Что мешает банкам работать с МСБ

Об'єктивна стабільність та достатність капіталу сприяє поверненню депозитів у банки та відновленню кредитування. Портфель гривневих споживчих кредитів за рік збільшився на 38%. Проте кредитування бізнесу залишається повільним.

Загалом відношення кредитів населення до ВВП України становить лише 6%, тоді як в багатьох країнах світу цей показник сягає 60%. В сусідніх Чехії та Польщі, які 30 років тому були подібними до України, проте успішно провели реформи, він становить 40%.

Позитивні надбання

У 2018 році банки продовжать активну діджиталізацію та розвиток дистанційних сервісів. Продовжиться робота з реструктуризації та списання проблемних кредитів. Частково це завдячує і успішному досвіду співпраці банківської асоціації, парламенту та уряду, коли було усунуто безглузду вимогу про оподаткування операцій зі списання безнадійної заборгованості.

Банки посилюватимуть роботу з малим і середнім бізнесом. Очікується, що ставки в 2018 році за цільовими кредитами коливатимуться в межах 15-16%, а за нецільовими, де ризики вищі – 22-25%. Для порівняння, показник інфляції споживчих цін зараз становить 13,7%, а інфляції цін виробників 16,5%. Тобто реальні ставки (з урахуванням інфляції) вже невисокі.

На різке відновлення кредитування корпоративного сектору розраховувати не варто через досі наявні проблеми в законодавстві та слабкий економічний ріст та викривлення конкуренції через преференції державним банкам.

За умов активізації реформ та взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, відсутності зовнішніх шоків та виваженості бюджетної політики можна очікувати зниження інфляції та повернення НБУ до пом'якшення монетарної політики вже у середині наступного року.

На фінальній стадії розробка закону "Про валюту" на зміну архаїчному Декрету про систему валютного регулювання 1993-го року. Принциповою відмінністю нового регулювання стане концепція "дозволено все, що прямо не заборонено" замість теперішньої "заборонено все, що прямо не дозволено". Очікується, що цим законом закріплять вичерпний перелік валютних обмежень та умов, при яких вони можуть бути введені Національним банком. Це додасть прогнозованості у веденні бізнесу з закордонними партнерами та сприятиме залученню інвестицій в економіку.

Читайте также: Макропрогноз: главные экономические тренды и риски 2018 года

Але повноцінна валютна лібералізація стане можливою лише у комплексі з впровадженням в Україні заходів протидії BEPS. Проте особливого ентузіазму різних гілок влади щодо впровадження заходів протидії BEPS чомусь не спостерігається. Окрім загальних заяв руху не видно.

Прийнято важливі закони у сфері корпоративного управління, позитивний ефект від яких проявиться у наступні кілька років. Зокрема, запроваджено процедури squeeze-out та sell-out. Посилено вимоги до органів управління та інформаційної прозорості публічних акціонерних товариств. Для банків відкрито статус приватного акціонерного товариства, врегульовано низку колізій між банківським та загальним корпоративним законодавством (законопроекти 2302а-д, 5592-д). Це фундамент для формування нового фондового ринку в Україні, на якому акції стануть дієвим інструментом залучення реальних інвестицій через IPO.

Які ризики для банківської системи очікуються?

1. Захист прав кредиторів. На цьому позитив закінчується, оскільки ситуація із захистом прав кредиторів ніяк не змінилася. Усі спроби прийняти законопроекти, які б відрізали недобросовісним позичальникам усі напівлегальні шляхи уникнення відповідальності, з тріском провалилися у парламенті. Причина доволі банальна – під куполом Верховної Ради зібралася переважна більшість представників бізнесу, які успішно користуються існуючими шпаринами законодавства, щоб ухилятись від повернення кредитів. Тож сил та волі для латання цих законодавчих дір у народних обранців звісно ж нема. За таких обставин годі розраховувати на кредитне та інвестиційне стимулювання економічного зростання.

2. Державні банки. Однією з негативних тенденцій є штучне викривлення конкурентного поля державою. Слід припинити стимулювання органами влади переходу клієнтів комерційних банків до державних. Слід сприяти здоровій конкуренції в банківському секторі.

3. Знову відкладено земельну реформу. На жаль, ця тема надто політизована та регулярно використовується популістами для маніпуляції громадською думкою. "Сірий" ринок сільськогосподарської землі існує, але він працює за "поняттями", а не за законом. Подовжений на рік мораторій не перешкоджає тіньовому обігу землі. Проте, офіційно використати землю як заставу для залучення кредиту неможливо.

Читайте также: Инфографика: На что в 2018 году пойдут бюджетные деньги

4. Політичний ризик залишається одним з основних викликів 2018 року. Враховуючи наближення до наступних виборів, існує висока ймовірність зростання популізму, який прямо протилежний впровадженню реальних реформ в країні. Наслідком може стати цілковите припинення фінансування України з боку міжнародних партнерів, у першу чергу МВФ. Першим на це негативно відреагує валютний ринок - українська гривня може значно здешевшати.

Країна досі знаходиться в такому стані, що єдиним рецептом є реформи у режимі 24/7, і державні діячі повинні перебрати ініціативу у політиканів і популістів.

5. Затягування із голосуванням ключових законопроектів. Значні юридичні ризики, пов'язані з плачевною ситуацією у сфері захисту прав кредиторів, продовжать блокувати приплив інвестицій та відновлення повноцінного кредитування реального сектору економіки. Аби виправити ситуацію, необхідно прийняти 5 основних законопроектів:

- про відновлення кредитування (№6027-д), який ліквідує законодавчі прогалини у системі захисту прав кредиторів;

- про доступ банків до даних "податкових" реєстрів (№2460а). Це зменшить ризики при наданні нових кредитів та попередить їх перетворення на безнадійні;

- про створення та ведення Кредитного реєстру при НБУ (№7114-д);

- про реструктуризацію валютної іпотеки фізичних осіб (№4004-д), що зніме соціальну напругу та захистить громадян від ризику втратити заставну нерухомість, придбану в валюті до 2008 року;

- про відновлення платоспроможності з урахуванням принципових пропозицій НАБУ (№3132-д). Прийняття останнього законопроекту знизить втрати кредиторів у процедурах банкрутства та зробить його інструментом відновлення платоспроможності, а не уникнення від виконання зобов'язань.

Для відновлення спроможності банків до ефективного перерозподілу ресурсів необхідно прийняти законопроект щодо статутного капіталу банків (№ 7231), який встановить мінімальний статутний капітал банку на рівні 200 млн. грн та дозволить зберегти на ринку невеликі життєздатні банки. А також провести ревізію та скасувати встановлені законами та нормативно-правовими актами преференції для окремих банків та банківських груп. Це поверне банківську систему в нормальне конкурентне поле і стимулюватиме її розвиток через природню боротьбу за свого клієнта.

Народні обранці повинні перестати повчати, кому та за якою ціною банки мають видавати кредити. Народні депутати повинні забезпечити якісне правове поле, а професіонали банкіри вже зроблять свою роботу. Що якісніше будуть продумані правові умови для діяльності банків в Україні, то кредити будуть дешевшими для позичальників, і відповідно, то ширшим буде коло позичальників, які зможуть користуватися підтримкою банків.

Успішність нового року для вітчизняної банківської системи та всієї економіки України великою мірою залежить від законодавчих змін та політичної волі керівництва держави. Наше завдання, як професійного співтовариства, – не дати політикам та чиновникам забути про їхню відповідальність перед суспільством та активно ініціювати зміни на краще.

Роман Шпек, глава Незалежної асоціації банків України