11.06.2018, 08:00

Теневая экономика: побороть нельзя смириться

Олег Іваненко
Олег Іваненко
Директор Української асоціації виробників електротехніки

Минимум треть украинской экономики работает в тени. Что делать? (укр.)

За різними підрахунками рівень неформальної або «тіньової» економіки в Україні коливається від 33% від ВВП до майже 50%. Українська «тінь» за своїми масштабами здатна вразити пересічного європейця, для якого є дикістю, що майже кожен третій підприємець так чи інакше працює неофіційно.

«Тіньова» економіка — чи не найбільший стримуючий фактор для іноземних інвесторів. І справді, хто в здоровому глузді захоче відкривати бізнес на ринку, де велика частина учасників мають конкурентні переваги, не сплачуючи податків та внесків до соціальних фондів?

Знову про реформи 

Боротьба з «тіньовим» сектором складна ще й тим, що цю «тінь» досить складно виявити, адже вона не має чітко виражених контурів чи меж. Існує досить малий відсоток підприємців, які працють нелегально на всі 100%. В той же час, більшість так чи інакше приховує від держави свої справжні обороти, занижує обсяги торгівлі та реалізованої продукції, ввозить контрабанду тощо.

Чому взагалі існує «тіньова» економіка? Чому існує контрафактний та контрабандний товар, який реалізується нелегально без сплати податків?

Перш за все тому, що контролюючі органи не реформовані та рівень корупції у них надвисокий. Складно уявити, що контролери, маючи зовсім малі заробітні плати та інституційну пам’ять з часів недалекого минулого будуть справді фіксувати всі порушення законодавства та офіційно їх оформлювати. Крім того, чинне  законодавство України має певні прогалини, що дозволяє великим гравцям використовувати спрощені режими оподаткування, приховуючи справжні обороти та прибутки.

Тому зрозуміло, що має бути реалізовано комплекс заходів, які суттєво покращать контроль по всьому ланцюжку постачання товару — від кордону (або виробника) до кінцевого продажу.

Підготовка до удару

Перш за все – це контроль на першій ланці. Немає сенсу говорити про боротьбу з «тінню» без інституційної реформи митниці, включаючи не лише технологічний апгрейд, а й перенабір співробітників та перегляд їхніх зарплат.

Далі – онлайн системи, за допомогою яких можливо у режимі реального часу спостерігати за переміщенням товару. Подібні речі давно існують в Грузії — це так звані електронні ТТН (товарно-транспортні накладні).  Необхідно вивчити цей досвід та імплементувати його в Україні – на перший час хоча б для найбільш ризикових категорій товарів (лакшері та преміум сегмент, ліки).

Більш того, Україні не має необхідності створювати якусь нову систему, поточна система електронного адмініструваня податку на додану вартість ПДВ, може легко виконувати ці завдання.

Для цього податкова накладна повинна отримати статус первинного документу (концепція tax invoice). Також необхідно внести інші зміни до системи, зокрема:

- розширити кількість рядків для заповнення (доповнити ознаками «передоплата» і «поставка»);

- створити систему обліку одиниць вимірювання, передбачити їх збереження та дублювання у разі зміни (уніфікація одиниць вимірювання з моменту появи товару на внутрішньому ринку до його купівлі кінцевим споживачем);

- додати до накладної інформацію про рух товару (кому відвантажено) від виробника/імпортера до кінцевого споживача.

Не менш важливо, що реєстрація первинних документів в Єдиному реєстрі податкових накладних платниками податків, що здійснюють операції з ризиковими категоріями товарів, має проводитися у режимі реального часу (за деякими винятками) із забезпеченням доступу до цієї інформації органів поліції, що здійснюватиме контроль переміщення товарів.

Споживач допоможе

При низькій інституційній спроможності сучасних українських контролюючих органів необхідно знайти такі форми боротьби з тіньовою економікою, які можна швидко впровадити, просто адмініструвати та які зможуть гарантувати результат.

Одним з можливих шляхів є залучення пересічних громадян, споживачів товарів та послуг, до змін в економіці, зацікавленість їх в процесі контролю легальності бізнесових операцій.

Є кілька підходів у світі, які стимулюють покупців контролювати фінальний етап ланцюжка товарів, зокрема система фінансового стимулювання покупця отримувати фіскальний чек (так званий «кешбек»).

Втім, усі кроки, про які йшлося вище, необхідно робити у комплексі, важливо, щоб вони  були пов’язаними один з одним. Поки уряд та парламент не віднайдуть політичної волі для того щоб перекрити численні податкові схеми, ми і далі будемо жити за системи, де викривляється конкуренція, а державний бюджет втрачає щорічно десятки мільярдів гривень.

Олег Іваненко
Директор Української асоціації виробників електротехніки
Член Української Ради Бізнесу

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.